Рішення
від 30.05.2022 по справі 463/4577/21
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4577/21

Провадження № 2/463/45/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Фурик Л.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Управління

виконавчої дирекції фонду

соціального страхування

України у Львівській області - Кошевого А.Л.,

представника відповідача «Львівський

регіональний фтизіопульмонологічний

клінічний лікувально-діагностичний центр» - Вербенко П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», третя особа: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про встановлення факту нещасного випадку - травмування хребта, -

встановив:

позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, просить суд встановити факт нещасного випадку - травмування шийного відділу хребта під час нещасного випадку на роботі при виконанні посадових обов`язків 30.12.2002 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 грудня 2002 року вона отримала травму на роботі під час виконання службових обов`язків, що підтверджує акт №1 про нещасний випадок від 03.01.2003 року. 08 червня 2005 року облкомісією МСЕК №2 їй було визнано трудове каліцтво від 30.12.2002 року і визначено 15% стійкої втрати професійної працездатності. У 2007 році відділом медико-соціальних експертиз при МОЗ України роз`яснено, що саме 15% втрати працездатності встановлено за наслідками травми отриманої 30.12.2002 року без врахування травми хребта, бо остання не могла бути розглянута в зв`язку з відсутністю в акті №1 про нещасний випадок інформації про отримання позивачкою саме травми хребта. Роз`яснено, що при пред`явленні рішення суду про факт травми хребта та медичних документів про наявні наслідки даної травми МСЕК розгляне питання про розмір відсотків втрати працездатності внаслідок цієї травми та їх залік з моменту встановлення факту травми.

Так на думку позивачки, при складанні акту №1 про нещасний випадок від 03.01.2003 року було допущено помилку, оскільки не описано факт травмування шийного відділу хребта відповідно до наявної на той час медичної документації. Вважає, що призначення повторного (додаткового) розслідування з метою виправлення недоліків акту Н-1 та доповнення факту травмування хребта є неможливим без встановлення цього факту у судовому порядку. Враховуючи наведене просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 06 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області - Нашора Л.І. подано до суду відзив на позовну заяву, яким просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що правильність встановлення відсотків втрати професійної працездатності та терміни перевірено комісією, створеною наказом головного управління охорони здоров`я облдержадміністрації №189 від 17.02.2011р. «Про створення комісії з метою розгляду звернення ОСОБА_1 стосовно втрати професійної працездатності по наслідках трудового каліцтва». Комісія прийшла до висновку, що рішення МСЕК про зарахування терміну втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву з дати реєстрації посильних документів на МСЕК є правильними не суперечить чинному законодавству.

Крім того наголошує, що позивачкою пропущено строки звернення за захистом до суду. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.

Станом на день подання цього відзиву позивач отримує щомісячну страхову виплату в сумі 6107,69 грн згідно постанови Львівського відділення УВД ФССУ у Львівській області «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37» від 29.03.2021 року №46022/448337/90152/65. Таким чином відповідачем здійснено позивачу усі нарахування відповідно до вимог чинного законодавства на підставі поданих нею документів. Управлінням ВД ФСС України у Львівській області та його працівниками жодних прав та свобод позивачки не порушено.

11 серпня 2022 року позивачкою подано відповідь на відзив. Заперечує проти заяви, щодо застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що на її позовну вимогу позовна давність не поширюється. Також долучено письмові пояснення позивача по суті справи.

15 вересня 2021 року надійшов відзив від представника відповідача Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» - Вербенко П., з вимогами позовної заяви не погоджується з наступних мотивів.

На підтвердження факту отримання травми хребта позивачка наводить рентгенологічні дослідження кафедри променевої діагностики від 20.05.2003, 02.07.2004, а також в подальшому в клініці проф. Павловського від 29.06.2004. дані рентгенологічні дослідження не співпадають в часі з отриманою травмою хребта 30.12.2002, а тому не можуть бути належними доказами того, що діагностоване ушкодження здоров`я пов`язане із травмуванням 30.12.2002. Інших доказів травмування хребта під час отриманої травми на роботі 30.12.2002 позивачка не наводить. В зв`язку з чим, слід зазначити, що за відсутності будь яких доказів причинно-наслідкового зв`язку травми хребта із нещасним випадком, який мав місце 30.12.2002 - немає жодних підстав для проведення повторного розслідування нещасного випадку чи перегляду Акту №1 про нещасний випадок від 03.01.2003. Крім того, також наголошують, щодо пропуску позивачем строку позовної давності, визначеної ст.257 ЦК України.

Позивачкою подано 21 жовтня 2021 року відповідь на даний відзив, повторно наголошує, що до вимог позивача не може бути застосовано строк позовної давності, оскільки згідно з ч.1 ст.268 ЦПК України, позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

20 січня 2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду.

В той же час, 17 травня 2022 року надійшов відзив від представника відповідача Головного управління Держпраці у Львівській області - Прокопяк М.Р., відповідно до якого Управління заперечує щодо заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Пояснила, що докази, вказаної в позові, травми може вказати безпосередньо позивач, як лікар. Встановлення факту необхідно для уточнення відсотків втрати працездатності позивачки, оскільки травма хребта не була врахована при складані попередніх актів. Також вважає, що до заявлених вимог не може застосовуватись строк позовної давності оскілки, вимоги носять немайновий характер та пов`язані із спричиненням ушкоджень здоров`я, про що вказано у відповідях на відзив.

Позивачка позовні вимоги підтримала з мотивів наведених у позові та письмових поясненнях. Крім цього пояснила, що до травми вказаної в позові вона неодноразово отримувала травми раніше. А саме в дитинстві, в 7-ми і 12-річному віці в наслідок падіння з гойдалки, і вже тоді були мікросимптоми травмування та порушення координації рухів, крім цього в дитинстві впала з велосипеду та отримала забій шиї, після чого залишився рубець. Також в 1965 р. при переході дороги, яка була покрита льодом, послизнулась та різко впала спиною на дорогу, вперше зміни в хребті було виявлено в 1991 р. при рентгенному обстежені шлунка та стравоходу. Також зміни в хребті неодноразово підтверджувались до травми отриманої 30.12.2002 р., останні рентген було зроблено за три тижні до події.

Однак вважає, що в наслідок падіння 30.12.2002 відбулись додаткові зміни в хребті у виді збільшення зміщення. Також на її погляд підтвердженням травми хребта являється наявність у неї безпосередньо після падіння, судорог. Однак, вважає, що при її первинному обстежені після падіння в 2002 р., не було підтвердження ушкодження хребта, в зв`язку з проханням головного лікаря за її місцем праці, хоча рентген їй було зроблено, але знімок вона отримала лише в 2004 р. за зверненням адвоката. На її погляд підставність вимоги підтверджується, рентгенним знімком зробленим 30.12.2002 р., комп`ютерною томографією мозку зробленою за три тижні до травми, яка підтвердила наявність кісти у мозку та могла бути підставою судомів та втрати свідомості при падінні 30.12.2002 р. Просить позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача Управлінням ВД ФСС України у Львівській області проти позову заперечив в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково в судовому засіданні пояснив, що жодних підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки відповідач жодним чином не порушував прав та інтересів позивачкки.

Просить застосувати строк позовної давності. Як зазначає сама позивачка, вона не оскаржувала Акт розслідування нещасного випадку Н-1 від 03.01.2003 щодо допущеної на твердження позивачки у ньому помилки. Крім цього жодних документів, які б підтверджували травмування хребта позивачки під час виконання трудових обовязків суду не надано та такі фактично відсутні.

Представник відповідача Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Просить врахувати, що згідно долучених документів позивачкою та її пояснень у неї були наявні захворювання хребта ще до виробничої травми отриманої 30.12.2002. Жодних документів, які б підтверджували підставність вимог не долучено. Також просить застосувати строк позовної давності та врахувати що жодних вимог до них як відповідачів не заявлено.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Позивачкою долучено до матеріалів справи медичну картку №25550/1319 стаціонарного хворого ОСОБА_1

03 січня 2003 року було складено Акт №1 про нещасний випадок на виробництві, в такому зазначено, що нещасний випадок мав місце 30 грудня 2002 року о 11 год на підприємстві «Львівський Регіональний Фтизіопульмоногологічний Центр», місце нещасного випадку - дорога що з`єднає головний корпус з паталого-анатомічним відділенням. Обставини, за яких стався нещасний випадок 30 грудня 2002 року о 11:00 год, лікар-пульмонолог ОСОБА_1 поверталась у паталого-анатомічне відділення, в яке ходила для уточнення діагнозу причин смерті хворого, якого лікувала. Рухаючись пішохідною доріжкою послизнулась, впала і вдарилась підборіддям об лід. ОСОБА_1 була відправлена в Львівську міську клінічну лікарню швидкої допомоги, де потерпілій було встановлено діагноз: забійна рана підборіддя. Конверсійний стан.

Відповідно до виписки з Акту огляду МСЕК встановлено 15% ступінь втрати професійної працездатності.

Згідно долученого до матеріалів справи листа головного нейрохірурга обласного управління охорони здоров`я начальнику Головно управління Охорони здоров`я Львівської державної адміністрації(а.с. 12), було проведено огляд ОСОБА_3 та вивчено усю медичну документацію, яка стосується її захворювань та перенесеної травми 30.12.2002 року. Висновок рентгенолога: остеохондроз С5-С6, С6-С7, переднє зміщення С7 хребця, яке помітно збільшилось після травми 30.12.2002 можна пояснити наслідком останньої (підвивих) або подальшим прогресуванням остеохондрозу в цьому диску (С7-Д1).

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 цього Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому КМУ, відповідно до Закону України « Про охорону праці».

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року (надалі - Порядок).

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві затверджено постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. №337 із наступними змінами і доповненнями встановлює, що «цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Позивачка посилається на п.36 Порядку відповідно до якого, у разі виявлення в затвердженому акті за формою Н-1 недоліків у оформленні, що не впливають на об`єктивність розслідування, причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновки комісії (спеціальної комісії), відповідні зміни вносяться наказом роботодавця або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію).

Згідно п.54 Порядку, контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

В той же час, як встановлено судом із пояснень позивачки та наявних матеріалів справи, від позивачки жодних звернень разом з підтверджуючими документами щодо незгоди з висновком комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку, встановленого Актом від 03.01.2003 року, не надходило.

Також суд не приймає до уваги посилання позивачки на п. 9 Порядку, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Оскільки позивачкою не долучено жодних належних та достатніх доказів, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок травмування шийного відділу хребта та нещасним випадком, що мав місце 30.12.2002 року. Крім того, факт нещасного випадку що стався з позивачкою 30.12.2002 вже встановлено, розслідування проведено., його результати позивачкою не оскаржено.

Пунктом 58 Порядку передбачено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Позивачем заявляються вимоги про встановлення факту нещасного випадку - травмування хребта. В той час, встановлення такого факту в судовому порядку можливо лише в разі оскарження результатів комісії відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року, або в разі проведення судової експертизи для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між нещасним випадком 30.12.2022 року та травмування хребта.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються зокрема на підставі висновків експертів.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.

Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Отже, суд не має права призначити експертизу за власною ініціативою (за винятком справ окремого провадження), однак, згідно із ст.12 ЦПК зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Зокрема, суд повинен роз`яснити сторонам їх право заявити клопотання про призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Позивачці неодноразово було роз`яснено право звернення з клопотанням про призначення судової експертизи у даній справі, однак вона таким не скористалась.

Отже оскільки позивачкою не надано суду належного документального підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між її падінням 30.12.2002 р. та травмуванням шийного відділу хребта, підстави для задоволення позовних вимог судом не встановлені.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, Комунального некомерційного підприємства «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», третя особа: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про встановлення факту нещасного випадку - травмування шийного відділу хребта під час нещасного випадку на роботі при виконанні посадових обов`язків 30.12.2002 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 10 червня 2022 року.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, вул. Героїв УПА, 73 корпус 8, ЄДРПОУ 41322361;

Відповідач: Головне управління Держпраці у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл. Міцкевича, 8 (7 поверх), ЄДРПОУ 39778297;

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 477, ЄДРПОУ 01998147;

Третя особа: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», місцезнаходження: м. Львів, вул. Руська, 20, ЄДРПОУ 20762605.

Суддя Г.Б. Жовнір

Дата ухвалення рішення30.05.2022
Оприлюднено25.06.2022

Судовий реєстр по справі —463/4577/21

Рішення від 30.05.2022

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Рішення від 30.05.2022

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Ухвала від 20.01.2022

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Ухвала від 21.10.2021

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Ухвала від 06.05.2021

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні