Постанова

від 13.06.2022 по справі 756/8790/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/8790/21

провадження № 22-ц/824/1352/2022

головуючий у суді І інстанції Луценко О.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Трейд» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Трейд» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес. Ай», ОСОБА_1 про стягнення відшкодування, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року позивач ТОВ «Рошен-Трейд» звернулось до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Ю.Ес. Ай», ОСОБА_1 про стягнення відшкодування, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до заявлених вимог просило стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» страхове відшкодування в розмірі 128000 грн, пеню в розмірі 5407,56 грн, з ОСОБА_1 - різницю між матеріальним збитком та розміром страхового відшкодування в сумі 13492 грн та збитки зі сплати оренди на час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням у сумі 94 607,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 11 вересня 2020 року приблизно о 16 год. 20 хв. у м. Києві по пр-ту Броварському 16 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda CR-V» держаний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля « Intercargo Truck» держаний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві оренди позивачу ТОВ « Рошен-Трейд», що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_1 відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 136686596.

Зазначав, що він звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту № 22361 від 2 листопада 2020 року про визначення вартості матеріального збитку автомобіля, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Intercargo Truck» держаний номерний знак НОМЕР_2 складає 145 151,80 гривень - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу.

Відповідач ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» не здійснило виплату страхового відшкодування.

Крім того, на підставі положень ст. 1194 ЦК України просило стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним матеріальним збитком та розміром страхового відшкодування в сумі 13 492 грн. Вказувало, що автомобіль Intercargo Truck F03321 НОМЕР_2 належить на праві власності ДП «КК «Рошен», за користування яким TOB «Рошен-Трейд», сплачує орендну плату, яка за час ремонту автомобіля склала 94 607,08 грн. Однак, враховуючи, що автомобіль перебував на ремонті з 12 вересня 2020 року по 16 лютого 2021 року, то позивач був позбавлений можливості користуватися належним майном за призначенням, сплачуючи при цьому орендну плату за автомобіль. Таким чином, хоча у володінні позивача і перебував автомобіль, однак він ним не користувався і фактично ніс лише витрати на його утримання. Такі витрати є прямими збитками позивача. Таким чином, ОСОБА_1 має сплатити позивачу прямі збитки зі сплати оренди на час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням - у сумі 94 607,08 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року позовні вимоги ТОВ «Рошен- Трейд» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес. Ай», ОСОБА_1 про стягнення відшкодування, завданих дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Трейд» страхове відшкодування у розмірі 128 000 грн, пеню в розмірі 5407,56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рошен- Трейд» матеріальну шкоду в розмірі 13 492 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рошен-Трейд» судовий збір в розмірі 3677,49 грн.

В решті позовних вимог відмовлено

Не погоджуючись із указаним рішенням суду представник ТзОВ «Рошен-Трейд» - адвокат Тоцький Б. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 збитків, завданих ДТП, зі сплати оренди на час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням у сумі 94 607,08 грн та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції самостійно розділив два види збитків, яких зазнав позивач: втрати, яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, а також витрати, які він мусив зробити для відновлення цього транспортного засобу.

Звертає увагу, що витрати, які позивач мусив понести для відновлення транспортного засобу - це і є відшкодування вартості ремонту, в стягненні якого позов було задоволено. В той же час, перший вид збитків за класифікацією суду першої інстанції - втрати, яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, ним самим були проігноровані.

Адже, Автомобіль Intercargo Truck F03321 НОМЕР_2 належить на праві власності ДП «КК «Рошен», за користування яким ТОВ «Рошен-Трейд», сплачує орендну плату, яка за час ремонту автомобіля склала 94 607,08 грн. Однак, враховуючи, що автомобіль перебував на ремонті з 12 вересня 2020 року по 16 лютого 2021 року, то позивач був позбавлений можливості користуватися належним майном за призначенням, сплачуючи при цьому орендну плату за автомобіль.

Вважає, що сплачена орендна плата за автомобіль, яким не можна користуватися з вини відповідача і є тими втратами, які позивач поніс у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу.

19 січня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Лясковського В.В., в якому представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд вірно зазначив що витрати позивача щодо сплати орендної плати за користування автомобілем Hyundai ЕХ8 є його договірним зобов`язанням перед власником транспортного засобу, а ДТП за участю відповідача-2 жодним чином не вплинуло на такі зобов`язання позивача. Тому, не вбачається обов`язок відповідча-2 нести витрати за орендну плату, яку позивач сплатив власнику майна, а тому твердження апелянта що сплачена орендна плата за автомобіль, яким не можна користуватися з вини відповідача-2 і є тими втратами, які позивач поніс у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, є помилковим. Положеннями ч. 6 ст. 762 ЦК України позивач не скористався.

Звертає увагу, що реальними збитками позивача, спричиненими в результаті ДТП за участю відповідача-2, є виключно втрати, яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, а також витрати, які він мусив зробити для відновлення цього транспортного засобу.

Вказує, що розмір реальних збитків позивача становить вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, частина яких стягується в межах суми страхового відшкодування відповідачем-1, а залишок - відповідачем-2, відповідно до оскаржуваного рішення. Доказів на підтвердження понесення інших реальних збитків та/або упущеної вигоди в результаті ДТП за участю відповідача-2 позивачем не надано.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Рошен-Трейд» - адвокат Тоцький Б.А. просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 збитків, завданих ДТП, зі сплати оренди на час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням у сумі 94 607,08 грн та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лясковський В.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» в судове засідання не з`явивсь, був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 206-207).

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року не оскаржується в частині задоволення позову про стягнення з ТОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ТОВ «Рошен- Трейд» страхового відшкодування у розмірі 128 000 грн, пені в розмірі 5407,56 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рошен- Трейд» матеріальної шкоди в розмірі 13 492 грн, предметом апеляційного перегляду є перевірка оскаржуваного рішення лише в частині відмови у задоволені позову про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих ДТП, зі сплати оренди за час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням у сумі 94 607,08 грн.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих ДТП, зі сплати оренди за час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням у сумі 94 607,08 грн, суд першої інстанції виходив із того, що сплата орендної плати за автомобіль є договірним зобов`язанням позивача перед власником транспортного засобу. Доказів того, що ДТП вплинула якимось чином на виконання договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати, позивач не надав, відтак судом першої інстанції не встановлено підстав для покладення на відповідача ОСОБА_1 обов`язку щодо відшкодування заявленої до стягнення відповідної суми.

Колегія апеляційного суду у цілому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку відшкодування позивачеві збитків у виді сплаченої ним, як орендарем транспортного засобу, орендної плати, з огляду на наступне.

Перевіривши у порядку апеляційного провадження наявні у матеріалах справи докази на підтвердження доводів позову та доводів, викладених у відзиві на цей позов, судом встановлено наступне.

11 вересня 2020 року приблизно о 16 год. 20 хв. у м. Києві по пр.-ту Броварському 16 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda CR-V» держаний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Intercargo Truck» держаний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві оренди позивачу ТОВ «Рошен-Трейд», що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_1 відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва.

Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь прямі збитки зі сплати оренди за час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням - у сумі 94 607,08 грн, обґрунтовуючи це тим, що автомобіль перебував на ремонті з 12 вересня 2020 року по 16 лютого 2021 року, а тому позивач був позбавлений можливості користуватись належним майном за призначенням, сплачуючи при цьому орендну плату за автомобіль. Вказував, що хоча у володінні позивача і перебував автомобіль, однак він ним не користувався і фактично ніс лише витрати на його утримання, які є прямими збитками позивача.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана з правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Як убачається із матеріалів справи, між позивачем ТОВ "Рошен-Трейд" (орендарем) та Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен" (орендодавцем) 08 жовтня 2018 року було укладено договір оренди транспортних засобів №52, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування транспортні засоби, перелік яких наведено у додатку.

Спору щодо використання пошкодженого транспортного засобу позивачем у порядку користування за цим договором оренди, як об`єкта оренди, між сторонами не існує.

Відповідно до п. 3.14 договору оренди транспортних засобів №52, на яку посилається позивач у доводах відзиву на апеляційну скаргу, сторони договору погодились, що обмежена можливість або неможливість експлуатації об`єктів оренди орендарем після його прийняття у зв`язку із його повним або частковим знищенням, пошкодженням, крадіжкою, технічної несправності об`єкта оренди, економічної недоцільності його експлуатації та будь-які обмеження складають ризик для орендаря та не звільняють орендаря від обов`язку по сплаті орендної плати, розмір якої визначено згідно з додатком №1 до цього договору.

При цьому відповідною умовою договору не врегульовано випадки неможливості експлуатації об`єкта оренди внаслідок винних дій інших осіб та покладення відповідного ризику на орендаря за винні дії інших осіб.

Згідно з п. 10.5 договору оренди транспортних засобів №52, у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Порядок врегулювання відповідних випадків передбачено положеннями ч. 6 ст. 762 ЦК України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Крім того, сама наведена норма Кодексу є імперативною та не передбачає права сторін договору оренди урегулювати відповідне право у інший, спосіб, наприклад договірними умовами.

Отже, в силу норми закону позивач звільняється від обов`язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого об`єкт оренди не міг бути використаний ним через обставини, за які він не відповідає, а саме відповідальним є ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва у справі за №754/12735/20 від 16 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені ДТП за участі автомобіля Intercargo Truck F03321 НОМЕР_2 , який використовувався позивачем на праві оренди.

Таким чином, оскільки закон передбачає право позивача на звільнення від сплати орендної плати за наведених обставин та перешкод для реалізації ним цього права не встановлено, колегія апеляційного суду не може погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що відповідні збитки є неминучими та реальними збитками саме позивача, а не орендодавця.

Умовами п. 3.5.1 договору оренди транспортних засобів №52 від 08 жовтня 2018 року передбачено, що у випадках, коли втрата або пошкодження майна сталася не з вини орендодавця (з вини третіх осіб), орендодавець уповноважує представників орендаря вчиняти всі необхідні дії, представляти інтереси орендодавця перед фізичними та юридичними особами, в тому числі страховими компаніями, з метою врегулювання будь-яких спірних питань та/або стягнення завданих збитків з винних осіб у зв`язку з втратою/пошкодженням майна, та отримання страхового відшкодування. На підтвердження вказаних повноважень орендодавець видає відповідні довіреності.

Як убачається із змісту позовної заяви позивач просить стягнути 94607,08 грн не на користь орендодавця, а на свою користь, вважаючи їх власними прямими збитками, які позивач зазнав унаслідок оплати орендної плати за об`єкт оренди, який не може бути використаний позивачем унаслідок пошкодження в ДТП.

Матеріали справи також не містять довіреності, якою позивач уповноважений висувати відповідні вимоги про стягнення суми орендної плати в інтересах орендодавця.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд вірно зазначив, що витрати позивача щодо сплати орендної плати за користування автомобілем Hyundai ЕХ8 є його договірним зобов`язанням перед власником транспортного засобу, однак не є його прямими збитками, які завдані безпосередньо йому, а не орендодавцю. Спірні питання щодо сплати орендної плати є предметом регулювання сторонами договірних правовідносин.

Ураховуючи наведене та наявні у матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції докази, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення із відповідача прямих збитків зі сплати оренди за час фактичної неможливості користування майном за його функціональним призначенням - у сумі 94 607,08 грн, є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Трейд» залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ.О. Писана Судді К. П. Приходько С.О. Журба