Постанова

від 14.06.2022 по справі 361/7160/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/7160/19 Головуючий у 1 інстанції: Петришин Н.М.

провадження №22-ц/824/5893/2022 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Сушко Л.П., Суханової Є.М.,

при секретарі: Панчошній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області, Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, про визнання права на безоплатне отримання земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що 22 квітня 2016 року вона звернулася до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для передачі у власність.

Не отримавши у місячний строк такого дозволу, чи вмотивованої відмови, позивачка 22 червня 2016 року уклала договір із землевпорядною організацією ДП «Центр ДЗК» на розроблення проекту землеустрою від 22.06.2016 року №1629100100117, про що було повідомлено відповідача.

Своїм листом від 11.07.2016 року №654 відповідач підтвердив, що Княжицька сільська рада Броварського району Київської області отримала і прийняла до відома заяву ОСОБА_1 про те, що вона скористалась правом замовити виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки на території села Княжичі.

Вказував, що 07 липня 2017 року позивачка звернулася до сільської ради із заявою про надання викопіювання з проекту формування території Княжицької сільської ради Броварського району Київської області та діючого Генерального плану села Княжичі. Така заява була схвалена і позивачці надано викопіювання з Генерального плану с. Княжичі.

09 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала заяву про передачу земельної ділянки у приватну власність, додавши до заяви проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру №НВ-3210347592017 від 06.11.2017 року.

У відповідь на вказану заяву позивачка отримала лист від 28.11.2017 року про необхідність доопрацювання проекту землеустрою через його невідповідність вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 та ст.50 ЗУ «Про землеустрій».

Також, у листі сільською радою роз`яснено позивачці, що після усунення вказаних недоліків проект буде розглянуто та винесено на розгляд сесії. Після усунення недоліків 29 листопада 2017 року позивачка повторно подала заяву про затвердження проекту землеустрою та прохання передати земельну ділянку з кадастровим номером 3221284001:01:009:0046 у приватну власність. У відповідь на таку заяву 03.01.2018 року позивачка отримала рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 20 грудня 2017 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначає, що Київський окружний адміністративний суд визнав незаконність дій Княжицької сільської ради Броварського району Київської області та скасував рішення від 20.12.2017 року. На черговому засіданні комісії 19.04.2019 року Княжицька сільська рада Броварського району Київської області прийняла рішення №952 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в селі Княжичі гр. ОСОБА_1 », яким вирішила на підставі п.7 ст.118 Земельного кодексу України відмовити позивачці у затвердженні розробленого проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта генеральному плану та проекту формування с. Княжичі Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Таким чином, прийнявши неправомірне рішення Княжицька сільська рада Броварського району Київської області відмовилася діяти у відповідності до вимог ст.118 Земельного кодексу України та виконувати рішення суду, а рішення про передачу земельної ділянки у власність взагалі не розглядалося.

З огляду на викладені обставини та керуючись своїм процесуальним правом, а також, враховуючи те, що при прийнятті рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем порушено вимоги ст.118 Земельного кодексу України, позивачка звернувся з даним позовом, в якому просила визнати за нею право на безоплатне отримання у приватну власність землі для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, передбаченої ст.121 Земельного кодексу України площею 0,15 га, визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221284001:01:009:0046 за ОСОБА_1 на підставі статті 1 ЦК України, ст.ст.2, 5 Земельного кодексу України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаргу обґрунтовувала тим, що суд першої інстанції неправомірно ухвалив рішення про відмову у задоволенні її вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку. мотивуючи своє рішення тим, що позивачка не надала доказів, чи було виконано Княжицькою сільською радою (правонаступником Броварською міською радою) рішення Київського окружного адміністративного суду про розгляд заяви позивача. У позовній заяві, позивачка зазначила, що саме факт невиконання рішення адміністративного суду та заперечення права на приватизацію землі спонукали її звернутись до цивільного суду за захистом своїх не визнаних та порушених прав на приватизацію землі.

Вказує, що Княжицька сільська рада Броварського району Київської області не надала жодних доказів та не спростовувала факт того, що не визнає права на приватизацію ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та не вчиняла жодних дій для виконання рішення адміністративного суду. Позивачка не могла надати докази виконання Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області рішення суду, оскільки такого виконання не було, дії щодо виконання рішень не вчинялись, подій, які б відбулись, та документів на підтвердження виконання рішення суду не існує. Тому, не можна надати доказ того, чого не було, а сам факт заперечень відповідачем проти позовних вимог позивачки свідчив про його недобросовісну поведінку та про те, що право на приватизацію відповідач не визнає та перешкоджає його реалізації.

Зазначає, що суд не взяв до уваги та не надав жодної оцінки заявам позивачки про фальшування документів та доказів, які були подані до суду відповідачем. Так відповідач надав до суду документи, які містили неправдиву інформацію щодо об'єктів соціальної інфраструктури (дитячого садочку) в наявному генеральному плані села Княжичі. Ці докази були спростовані в Київському окружному адміністративному суді у справі 320/5702/19. Відповідач повторно подав неправдиві докази до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 19.04.2019 року №952(48-VII), проте в матеріалах справи відсутні докази щодо виконання чи невиконання вищевказаного судового рішення, відсутні докази звернення ОСОБА_2 до відповідача чи органів виконавчої служби щодо виконання цього рішення. Вказував, що для ефективного та своєчасного виконання судового рішення від 09 січня 2020 року позивачка має право на звернення до відповідного адміністративного суду в порядку статей 382, 383 КАС України.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що 05.08.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, орієнтовною площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах Княжницької сільської ради Броварського району Київської області.

04.03.2016 року позивач повторно звернулась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

22.04.2016 року позивачка звернулася до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області із заявою, в якій просила повторно розглянути її заяву від 05.08.2015 року за №128. Також, просила врахувати при вирішенні питання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, що вона подала всі необхідні документи, та заява подана у відповідності до закону.

Не отримавши станом на 22.06.2018 року відповідей на свої заяви, позивачка у відповідності до положень частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України уклала договір із землевпорядною організацією ДП «Центр ДЗК» на розроблення проекту землеустрою від 22.06.2016 року №1629100100117, про що повідомлено відповідача (вхідний №988 від 22.06.2016, а.с.29, том 1).

Листом від 11.07.2016 року № 654 відповідач підтвердив, що Княжицька сільська рада отримала і прийняла до відома заяву ОСОБА_1 про те, що вона скористалась правом замовити виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки на території села Княжичі (а.с.30, том 1).

09.11.2017 року ОСОБА_1 подала заяву про передачу земельної ділянки у приватну власність, додавши до заяви проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру № НВ-3210347592017 від 06.11.2017 року.

Листом від 28.11.2017 року відповідач повідомив позивачку про те, що «… заява позивача була розглянута на засіданні комісії з агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села, яке відбулося 10.11.2017 року в приміщенні Княжицької сільської ради Броварського району Київської області. Комісією з агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села було прийняте рішення відправити наданий проект на доопрацювання. Після усунення недоліків проект буде розглянуто та винесено на розгляд сесії. Також повідомляємо, що Княжицькою сільської радою Броварського району Київської області було прийнято рішення від 30.06.2017 року

№476 про проведення інвентаризації з метою прийняття в комунальну власність земельної ділянки для розміщення дошкільного навчального закладу на території вказаної Вами на графічному матеріалі…».

Встановлено, що 29.11.2017 року позивачка повторно звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221284001:01:009:0046 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в селі Княжичі.

Рішенням Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 20.12.2017 року №554 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, розробленого БРВВ КОФ «Центр ДЗК», згідно п.7 ст.118 Земельного Кодексу України, щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в селі Княжичі (кадастровий номер 3221284001:01:009:0046 у власність у зв`язку з тим, що колегіальним органом було прийняте рішення №182 (11-VII) від 11.05.2016 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивачка подала до Київського окружного адміністративного суду позов про визнання дій Княжицької сільської ради Броварського району Київської області протиправними, скасування рішення, визнання права, передачу у приватну власність земельної ділянки (справа №810/882/18).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 20.12.2017 року за №554 (35-VII) та зобов`язано Княжицьку сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 від 29.11.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 3221284001:01:009:0046) у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

На виконання вищевказаного судового рішення 19.04.2019 року Княжицька сільська рада Броварського району Київської області прийняла рішення №952 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Княжичі гр. ОСОБА_1 », яким вирішила на підставі п.7 ст.118 Земельного кодексу України відмовити позивачу у затвердженні розробленого проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта генеральному плану та проекту формування с. Княжичі Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

27 квітня 2019 року Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення №674 «Про надання дозволу на розробку проекту змін до генерального плану села Княжичі Броварського району Київської області».

28 лютого 2019 року Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення №659 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти» (для розміщення дошкільного навчального закладу) та рішення № 660 «Про надання дозволу на розробку детального плану території в селі Княжичі».

17 жовтня 2019 року Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення №1077 «Про прийняття в комунальну власність Княжицької сільської ради Броварського району Київської області земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства», куди увійшла і спірна земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221284001:01:009:0046.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та з його рішенням №952 від 19 квітня 2019 року, та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 19 квітня 2019 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 19.04.2019 року за №952(48-VII) «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в селі Княжичі ОСОБА_1 » Також, вказаним рішенням зобов`язано Княжицьку сільську раду Броварського району Київської області розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3221284001:01:009:0046) в с. Княжичі гр. ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України, та з урахуванням висновків рішення суду.

Згідно з вимогами ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено у статті 118 ЗК України.

Так, відповідно до вимог ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За вимогами ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 1 ст. 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Вказана стаття містить перелік земельних ділянок, їх розмір та цільове призначення, на які громадяни України мають право.

Отже, чинним законодавством визначено право позивачки на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства, а тому відсутні правові підстави для прийняття судом рішення про визнання такого права за позивачкою, і крім того, таке право ніким не оспорюється.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є безпідставною, а тому не підлягала до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221284001:01:009:0046, то позивачка, посилаючись на те, що відповідач - Княжицька сільська рада Броварського району Київської області своїми рішеннями відмовляє у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3221284001:01:009:0046) на підставі статті 1 ЦК України, ст.ст.2, 5 Земельного кодексу України.

Проте, порядок передання земельних ділянок у власність громадян регулюється статтею 118 ЗК України, де частиною 9 визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частин 10, 11 вищевказаної статті ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 19.04.2019 року №952(48-VII) , яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність. Також, вказаним рішенням зобов`язано Княжицьку сільську раду Броварського району Київської області розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3221284001:01:009:0046) в с. Княжичі гр. ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України, та з урахуванням висновків рішення суду.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази щодо виконання чи невиконання вищевказаного судового рішення, відсутні докази звернення ОСОБА_2 до відповідача чи органів виконавчої служби щодо виконання цього рішення. Крім того, для ефективного та своєчасного виконання судового рішення від 09 січня 2020 року позивач має право на звернення до відповідного адміністративного суду в порядку статей 382, 383 КАС України.

Тому, враховуючи те, що підставою набуття земельної ділянки у власність відповідно до вимог статті 118 ЗК України є відповідне рішення органу місцевого самоврядування, а на даний час рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, скасовано, та відсутні докази щодо неможливості виконання судового рішення, яким зобов`язано відповідача розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, то суд вірно вважав відсутніми правові підстави для визнання за позивачкою права власності на спірну земельну ділянку.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 20 червня 2022 року

Головуючий:

Судді: