Справа № 199/10213/21
(2/199/942/22)
РІШЕННЯ
іменем України
08.06.2022
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за участі:
представника позивача адвоката Шило Т.В. та представника відповідача Михайлюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту родинних відносин, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності діду позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується архівною довідкою № Т-1456/0/217-21 від 19.05.2021 року Державного архіву Дніпропетровської області, де вказано, що в протоколі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящихся м. Дніпропетровська від 19 липня 1960 року № 17 зазначено: «...№2134...Признать право собственности: ...за гр. ОСОБА_3 , по АДРЕСА_2 ». Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящихся від 26 квітня 1960 року № 380 «АДРЕСА_1» була перейменована на «АДРЕСА_1» в Амур- Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська.
Право власності на будинок АДРЕСА_1 підтверджується відповіддю Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 8154 від 30.06.2021 р., в якій вказано, що в реєстраційній книзі №5 за реєстровим № 81 містяться відомості про реєстрацію права власності в цілому на домоволодіння за колишньою адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Амур-Нижньодніпровським райвиконкомом 21.01.1960 року № НОМЕР_1 , згідно рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящих №2134 від 19.07.1960 року зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДМР 28.07.1960 року. Згідно переліку перейменувань проїздів міст (вулиць, провулків, проспектів, площ тощо) затвердженого рішенням виконкому міськради 19.06.2013 року № 263 по м. Дніпропетровську в АНД районі значиться АДРЕСА_1.
Домоволодіння знаходиться на земельній ділянці 2 531 кв.м та складається з житлового будинку А-1, сіни а-1, сараю Б-1, колодязів.
Житловий будинок складається з житлової кімнати 1, площею 8,9 кв.м; житлової кімнати 2, площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 4, площею 17,1 кв.м; кухні 3, площею 3,7 кв.м, сіни а-1 площею 3,7 кв.м.
Технічна характеристика будинку підтверджується схематичним планом земельної ділянки та технічним планом будівель та споруд, які додані до відповіді КП «ДМБТІ» ДМР та Технічним паспортом від 25 травня 2020 року, виготовленого ТОВ «Лігалістейт» ЄДРПОУ 41079627.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, заповіту складено не було. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді зазначеного вище нерухомого майна. Єдиним спадкоємцем за законом став його син ОСОБА_4 , батько позивача.
Родинний зв`язок підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , яке видане 01.11.1950 року Амур-Нижньодніпровським районним ЗАГСом м. Дніпропетровська, де в графі батько вказано ОСОБА_6 . Помилка в свідоцтві при написанні прізвища дає підстави звернутися до суду з позовною вимогою про встановлення факту родинного зв`язку між батьком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_4 . Родинний зв`язок підтверджується, окрім свідоцтва про народження ОСОБА_4 , де матір`ю вказана ОСОБА_7 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , архівною довідкою Державного архіву Дніпропетровської області, повідомленням КП «МБТІ» ДМР, домовою книгою, виданою на домоволодіння АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини не подавав, але фактично вступив в володіння спадковим майном, оскільки народився і все життя прожив в указаному домоволодінні разом з батьками.
В домовій книзі в розділі 11 «Прописка» вказані записи про прописку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_4 . Заповіту складено не було. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді зазначеного вище нерухомого майна. Єдиним спадкоємцем за законом, спадкоємцем першої черги, став позивач, його син, ОСОБА_1 . В порядку ст. ст. 529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час даних правовідносин), позивач прийняв спадщину фактично, вступивши в володіння спадковим майном, так як народився і все життя прожив в указаному домоволодінні разом з батьками. За цією адресою позивач зареєстрований до теперішнього часу, місце проживання ніколи не міняв.
Відповідно до постанови державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. від 26 листопада 2021 року в видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, так як батько після смерті свого батька ОСОБА_2 право на спадщину не оформив.
Предмет позову становлять вимоги:
-встановити факт родинного зв`язку між сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та батьком ОСОБА_2 , та факт належності документу - свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Амур-Нижньодніпровським районним ЗАГСом м. Дніпропетровська 01.11.1950 року, актовий запис № 5852 - ОСОБА_4 ;
-встановити факт прийняття спадщини (вступу в володіння) домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-встановити факт прийняття спадщини (вступу в володіння) домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 2531 га, та складається з житлового будинку А- 1, загальною площею 56,8 кв.м (передпокій 1-1 площею 9,3 кв.м; житлова 1-2, площею 8,6 кв.м; житлова 1-3 площею 8,7 кв.м.; кухня 1-4 площею 7,7 кв.м; житлова 1-5 площею 18,8 кв.м), погрібу Б-1, споруди 1, 2 за мною, ОСОБА_1 .
Відповідач позов не визнав повністю.
У відзиві на позовну заяву (а.с. 67-69) відповідач посилається на норми ЦК України (ст.ст. 1216, 1218) та вважає, що спадкодавець за життя не набув права власності на житловий будинок, у зв`язку з чим вказане нерухоме майно не може бути набуто у власність в порядку спадкування. Відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву у позивача відсутні правовстановлюючі документи на майно, а саме свідоцтво про право власності, яке видане Амур-Нижньодніпровським райвиконкомом 21.07.1960 № НОМЕР_1 , відсутність якого у позивача зазначена також нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80, ч 1. ст. 81 ЦПК України доказів, право власності на будинок АДРЕСА_1 підтверджується відповіддю Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 8154 від 30.06.2021 р. на запит адвоката Шило Т.В. від 07.06.2021 (вх. КП "ДМБТГ ДМР №15/06284 від 15.06.2021), , де вказано, що в реєстраційній книзі №5 за реєстровим № 81 містяться відомості про реєстрацію права власності в цілому на домоволодіння за колишньою адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Амур-Нижньодніпровським райвиконкомом 21.01.1960 року № НОМЕР_1 , згідно рішення виконавчого комітетом Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящих №2134 від 19.07.1960 року зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДМР 28.07.1960 року. Згідно переліку перейменувань проїздів міст (вулиць, провулків, проспектів, площ тощо) затвердженого рішенням виконкому міськради 19.06.2013 року № 263 по м. Дніпропетровську в АНД районі значиться АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Домоволодіння знаходиться на земельній ділянці 2 531 кв.м та складається з житлового будинку А-1, сіни а-1, сараю Б-1, колодязів.
Технічна характеристика будинку підтверджується схематичним планом земельної ділянки та технічним планом будівель та споруд, які додані до відповіді КП «ДМБТІ» ДМР та Технічним паспортом від 25 травня 2020 року, виготовленого ТОВ «Лігал істейт» (ЄДРПОУ 41079627 (а.с. 15-24).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Заповіту складено не було.
Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно - на домоволодіння АДРЕСА_1 , назву вулиці було змінено на «АДРЕСА_1». На даний час назва цієї АДРЕСА_1» (рішення виконкому Дніпровської міської ради від 22.05.2018 р. №411).
Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 8) ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво видане 01.11.1950 р. Амур-Нижньодніпровським районним ЗАГСом м. Дніпропетровська, де в графі батько вказано ОСОБА_12 (а.с. 8).
Відповідно до вказаного свідоцтва про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 його матір`ю вказана ОСОБА_14 .
ОСОБА_15 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Його батьками відповідно до вказаного свідоцтва є ОСОБА_4 та ОСОБА_16 (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_17 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 10).
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років (свідоцтво наявне в матеріалах спадкової справи).
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11).
Згідно з даними, які містяться у домовій книзі «для прописки граждан, проживающих в доме АДРЕСА_1» (назва домової книги російською мовою), ОСОБА_2 , господар, був відповідальною особою за ведення книги та прописки по будинку з 1930 року (а.с. 26).
ОСОБА_2 , 1895 р.н., був зареєстрований по АДРЕСА_1 ; будинок за вказаною адресою був його постійним місцем проживання.
В домовій книзі в розділі 11 «Прописка» вказані записи про прописку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 16.03.1962 року, ОСОБА_8 16.03.1962 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28).
При цьому, в цій домовій книзі зазначено, що вказані особи прибули з АДРЕСА_1 (стосується ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (до перейменування вулиці), та з АДРЕСА_3 (стосується ОСОБА_4 , 1926 р.н. (а.с. 27-28).
Відповідно до запису в домовій книзі (а.с. 29) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешкає постійно за адресою АДРЕСА_1 , з 22.11.1983 р.
Відповідно до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначено, що в протоколі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящих м. Дніпропетровська від 19 липня 1960 року № 17 зазначено: «...№ 2134
...Признать право собственности: ...за гр. ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 ». Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 26 квітня 1960 року № 380 «АДРЕСА_1» була перейменована на «АДРЕСА_1» в Амур-Нижньодніпровському районі міста (а.с. 13).
Відповідно до протоколу №17 від 19.07.1960 р. засідання виконкому районної ради депутатів трудящих ухвалено визнати право власності за ОСОБА_2 право власності по АДРЕСА_1 .
Відповіддю Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 21.05.2022 р. №1360 на ухвалу суду про витребування доказів суд повідомлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини до нотаріально контори ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 22.09.2021 р., цього дня він звернувся до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Постановою нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвої Н.С. від 26.11.2021 р. у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки не було подано нотаріусу правовстановлюючі документи на спадкове майно та не підтверджено документами факт зміни адреси.
Позивач сплачував земельний податок, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 40-43).
Процесуальні дії у справі:
-ухвалою суду від 12.05.2022 р. за клопотанням представника позивача витребувані докази: витребувана з Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори (у засвідчених копіях) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 , та спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 (№847/2021).
Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту права власності позивача, як спадкоємця першої черги, та регулюються Цивільним кодексом Української РСР в редакції 1963 року (ст. 525, ч. 1 ст. 548, ч. 1 та ч. 2 ст. 549).
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.
До виниклих правовідносин суд застосовує Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21
цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з
застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту
відкриття спадщини (ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР).
Відповідно до статтей 529, 530 ЦК УРСР існує дві черги спадкоємців за законом: спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родичу.
За ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР).
Оскільки правовідносини виникли до набрання чинності ЦК та тривають до цього часу, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень ст. 5 УК України необхідно виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, має бути встановлені час та підстави виникнення права власності, з`ясовано, чи належить майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 № 1543-XII, Закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.
Враховуючи наведене, суд при розгляді даної справи застосовує положення Інструкції про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджену Міністром юстиції Української РСР 29.07.1959 року (надалі по тексту - Інструкція).
Так, згідно п. 1 цієї Інструкції, реєстрація домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад трудящих.
Пунктом 2 цієї Інструкції визначено, що об`єктом реєстрації є домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі.
Домоволодінням вважається один або кілька будинків з приналежними до них службовими будівлями, що знаходяться на тій самій земельній ділянці.
Відповідно до п. 6 Інструкції реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності на домоволодіння (правовстановлюючих документів).
Як встановлено судом на підставі відповіді з КП «ДМБТІ» (а.с. 14) реєстрація права власності в цілому на домоволодіння за колишньою адресою АДРЕСА_2 , була проведена за гр. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Амур-Нижньодніпровським райвиконкомом 21.01.1960 року № НОМЕР_1 згідно рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящих №2134 від 19.07.1960 року зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДМР 28.07.1960 року. Згідно переліку перейменувань проїздів міст (вулиць, провулків, проспектів, площ тощо) затвердженого рішенням виконкому міськради 19.06.2013 року № 263 по м. Дніпропетровську в АНД районі значиться АДРЕСА_1.
Відтак, вказане нерухоме майно відноситься до спадкової маси після померлого власника ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, безпосередньо дослідивши зібрані докази, оцінивши їх на предмет належності і допустимості, достатності та достовірності кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв`язку, приходить до висновку, що позивачем надані докази у розумінні ст.ст. 76 - 81 ЦПК України на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_2 , 1895 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_2 , 1895 р.н., а відмінність у написанні прізвища позивача у його свідоцтві про народження (ОСОБА_4 замість ОСОБА_4) викликана помилкою при складанні відповідного актового запису та свідоцтва про народження.
Стосовно вимоги позову про встановлення факту належності ОСОБА_4 свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Амур-Нижньодніпровським районним ЗАГСом м. Дніпропетровська 01.11.1950 року, актовий запис № 5852, то підстави для відмови в задоволенні даної вимоги передбачені ч. 3 ст. 315 ЦПК України, відповідно до якої справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Стосовно позовної вимоги про встановлення факту прийняття ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини: домоволодіння АДРЕСА_1 , то дана вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на той час, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:
?довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця;
?довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу;
?копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;
?запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Як встановлено судом, місце проживання ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_4 було зареєстровано в спадковому будинку (квартирі), починаючи з 12.12.1966 р., а також в період шести місяців після смерті спадкодавця.
З аналогічної підстави підлягає задоволенню вимога позову про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадщини: домоволодіння АДРЕСА_1 .
Вимога позову про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 2531 га та складається з житлового будинку А-1 загальною площею 56,8 кв.м (передпокій 1-1 площею 9,3 кв.м, житлова 1-2 площею 8,6 кв.м, житлова 1-3 площею 8,7 кв.м, кухня 1-4 площею 7,7 кв.м, житлова 1-5 площею 18,8 кв.м), погрібу Б-1, споруди 1, 2, є похідною від задоволення попередніх вимог, оскільки судом ухвалено рішення про їх задоволення, вимога про визнання права власності в порядку спадкування підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту родинних відносин, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , 1895 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_2 , 1895 р.н.
Відмовити в задоволенні вимоги позову про встановлення факту належності свідоцтва про народження.
Встановити факт прийняття ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини: домоволодіння АДРЕСА_1 .
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадщини: домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 2531 га та складається з житлового будинку А-1 загальною площею 56,8 кв.м (передпокій 1-1 площею 9,3 кв.м, житлова 1-2 площею 8,6 кв.м, житлова 1-3 площею 8,7 кв.м, кухня 1-4 площею 7,7 кв.м, житлова 1-5 площею 18,8 кв.м), погрібу Б-1, споруди 1, 2.
Дата складення повного судового рішення 20.06.2022 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Спаї
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104862396 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
СПАЇ В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні