Рішення

від 13.06.2022 по справі 911/3090/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3090/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Байєр»доТовариства з обмеженою відповідальністю «РА-ЄСІ»простягнення 19124628,37 грн.за участю представників:

позивача:Тищенко К.А. представник згідно наказу від 02.06.2015 № НR 105-3/15, посадова інструкціявідповідача:не з`явилисьсуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Байєр» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РА-ЄСІ» (далі відповідач) про стягнення 19124628,37 грн., з яких 16158849,58 грн. основний борг, 1492512,78 грн. інфляційні втрати, 464799,35 грн. 3% річних, 1008466,66 грн. пеня (вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 23.03.2022).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 03.02.2020 № АН1RA/20 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно перелічених в позовній заяві накладних у строк встановлений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справ та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову до 30.11.2021. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання зобов`язань за договором поставки від 03.02.2020 № АН1RA/20 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно перелічених в позовній заяві накладних у строк встановлений договором; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022 о 12.30. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 оголошено перерву у судовому засіданні. Повідомлено сторін, що розгляд справи по суті буде продовжено в приміщенні Господарського суду Київської області 22.02.2022 об 11:00. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні. Повідомлено сторін, що розгляд справи по суті буде продовжено в приміщенні Господарського суду Київської області 29.03.2022 об 12:30.

У зв`язку з загрозою життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи, відвідувачів суду, працівників суду в умовах воєнної агресії Російської Федерації проти України, судове засідання у даній справі призначене на 29.03.2022 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 призначено у даній справі судове засідання з розгляду даної справи по суті на 14.06.2022 о 12:30.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 03.02.2020 № АН1RA/20 (далі договір), відповідно до умов якого позивач продавець зобов`язався поставити та передати у власність відповідачу покупцеві засоби захисту здоров`я тварин (далі - «товар»), а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент та ціна за одиницю товару визначається продавцем у прайс-листі (специфікації).

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару за одиницю та загальна вартість конкретної поставки визначається сторонами у накладних, які є невід`ємними частинами договору (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 2.6 договору моментом поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін.

У п. 3.1 договору сторони домовились, що сума цього договору визначається як вартість всього товару, поставленого протягом строку дії договору, згідно з підписаними сторонами видатковими накладними.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата кожної поставленої партії товару з: таблиці № 1 (додаток № 3 до договору) здійснюється покупцем протягом 35 (тридцяти п`яти) календарних днів з моменту поставки; таблиці № 2 (додаток № 3 до договору) здійснюється покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки; таблиці № 3 (додаток № 3 до договору) здійснюється покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки.

Оплата товару за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у цьому договорі (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 3.5 договору датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у цьому договорі.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 01 лютого 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від обов`язку оплатити отриманий товар, а продавця поставити оплачений товар (п. 8.1 договору).

В додатку № 2 від 03.02.2020 до договору сторони погодили комерційні умови, зокрема, щодо оплати товару, а саме: оплата товару з таблиці № 1 у додатку № 3 до договору здійснюється на наступних умовах відстрочення платежу строком до 35 календарних днів від дати поставки товару; оплата товару з таблиці № 2 у додатку № 3 до договору здійснюється на наступних умовах відстрочення платежу строком до 60 календарних днів від дати поставки товару; оплата товару з таблиці № 3 у додатку № 3 до договору здійснюється на наступних умовах відстрочення платежу строком до 60 календарних днів від дати поставки товару та мінімальна вартість замовлення 100 тис. грн.. без ПДВ.

В додатку № 3 від 03.02.2020 до договору сторони погодили асортимент та ціни для клієнтів України на 2020 рік.

Сторони також підписали додаток № 4 від 03.02.2020 до договору щодо надання інформації стосовно виникнення побічних реакцій та/або скарг на якість при застосуванні продуктів продавця.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно наступних видаткових накладних: від 17.02.2020 № 87Р2000574 (строк сплати до 23.03.2020), від 18.02.2020 № 87Р2000701 (строк сплати до 24.03.2020), від 20.02.2020 № 87Р2000720 (строк сплати до 26.03.2020), від 28.02.2020 № 87Р2001004 (строк сплати до 03.04.2020), від 12.03.2020 № 87Р2001343 (строк сплати до 11.05.2020), від 18.03.2020 № 87Р2001441 (строк сплати до 22.04.2020), від 23.03.2020 № 87Р2001580 (строк сплати до 27.04.2020), від 01.04.2020 № 87Р2001883 (строк сплати до 06.05.2020), від 09.04.2020 № 87Р2002080 (строк сплати до 14.05.2020), від 09.04.2020 № 87Р2002138 (строк сплати до 14.05.2020), від 29.04.2020 № 87Р2002439 (строк сплати до 03.06.2020), від 29.04.2020 № 87Р2002440 (строк сплати до 03.06.2020), від 07.05.2020 № 87Р2002663 (строк сплати до 11.06.2020), від 28.05.2020 № 87Р2003106 (строк сплати до 02.07.2020), від 26.06.2020 № 87Р2003834 (строк сплати до 31.07.2020), від 15.07.2020 № 87Р2004392 (строк сплати до 19.08.2020), від 21.07.2020 № 87Р2004484 (строк сплати до 04.09.2020), від 21.07.2020 № 87Р2004486 (строк сплати до 04.10.2020), від 21.07.2020 № 87Р2004487 (строк сплати до 18.11.2020), від 21.07.2020 № 87Р2004523 (строк сплати до 18.11.2020), від 23.07.2020 № 87Р2004623 (строк сплати до 20.11.2020), які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 25221374,01 грн. за поставлений позивачем товар за видатковими накладними: від 17.02.2020 № 87Р2000574, від 18.02.2020 № 87Р2000701, від 20.02.2020 № 87Р2000720, від 28.02.2020 № 87Р2001004, від 12.03.2020 № 87Р2001343, від 18.03.2020 № 87Р2001441, від 23.03.2020 № 87Р2001580, від 01.04.2020 № 87Р2001883, від 09.04.2020 № 87Р2002080, від 09.04.2020 № 87Р2002138, від 29.04.2020 № 87Р2002439, від 29.04.2020 № 87Р2002440, від 07.05.2020 № 87Р2002663, від 28.05.2020 № 87Р2003106, від 26.06.2020 № 87Р2003834, від 15.07.2020 № 87Р2004392.

Відповідач надав позивачу гарантійний лист від 29.03.2021 № 29/03-1, в якому запропонував графік погашення наявного в нього боргу наступним чином: квітень-травень 2021 року 3000000 грн., червень-липень 2021 року 3000000 грн., серпень-вересень 2021 року 5000000 грн., жовтень-листопад 2021 року залишок заборгованості.

Між сторонами у справі укладено угоду щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021 (далі угода), в якій сторони погодили остаточну загальну суму заборгованості в розмірі 16724849,58 грн., за умови, що дана сума буде погашена боржником у відповідності до умов даної (п. 1 угоди).

Підписанням даної угоди боржник прямо визначає борг в розумінні частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України в розмірі, вказаному у п. 1 даної угоди (п. 2 угоди).

Згідно п. 3 угоди вищезазначений борг має бути погашено боржником в повному обсязі шляхом грошового переказу на рахунок кредитора, вказаний в даній угоді, відповідно до нижченаведеного графіка: 3000000,00 грн. - не пізніше 31 тра вня 2021 року; 3000000,00 грн. - не пізніше 31 лип ня 2021 року; 5000000,00 грн. - не пізніше 30 вере сня 2021 року; 5724849,58 грн. - не пізніше 30 лис топада 2021 року. Боржник має право на дострокове по гашення заборгованості.

У разі належного, повного і своєчасного виконання боржником зобов`язань, зазначених в пунктах 1 і 3 цієї угоди, сто рони будуть вважати зобов`язання за угодою виконаними (п. 4 угоди).

Пунктом 5 угоди сторони погоди, що у разі невиконання, неповного або несвоєчасного виконання боржником зо бов`язань, зазначених в пунктах 1 і 3 ці єї угоди, дану угоду буде розірвано кредитором в односторонньому поряд ку. В такому випадку сума основного боргу та сума штрафних санкцій (суми пені, 3% річних та інфляційних збитків) стягуватимуться в судовому порядку.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем після підписання угоди щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021 здійснено часткову оплату поставлений позивачем товар за видатковою накладною від 21.07.2020 № 87Р2004484, залишкова заборгованість за вказаною накладною становить 384000 грн.

Разом з тим, відповідач в порушення своїх зобов`язань за угодою щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021 щодо здійснення платежів з погашення боргу в строки встановлені графіком погашення заборгованості за поставлений товар не виконував, у зв`язку з чим, вказане стало підставою для односторонньої відмови позивача на підставі п. 5 угоди від зобов`язання за угодо щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021 та звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар згідно видаткових накладних: від 21.07.2020 № 87Р2004484 на суму 4330010,57 грн. (залишковий борг за накладною 384000 грн.), від 21.07.2020 № 87Р2004486 на суму 4330010,57 грн., від 21.07.2020 № 87Р2004487 на суму 8657810,98 грн., від 21.07.2020 № 87Р2004523 на суму 67444,10 грн., від 23.07.2020 № 87Р2004623 на суму 2719583,93 грн. в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 16158849,58 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару за переліченими видатковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. Законодавством не передбачений обов`язків порядок односторонньої відмови від господарського договору шляхом надсилання іншій стороні будь-яких повідомлень або пропозицій. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеної між сторонами у справі угоди щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021 відповідач в повному обсязі не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення платежів з погашення боргу в строки встановлені графіком погашення заборгованості за поставлений товар, у зв`язку з чим, позивач на підставі п. 5 угоди в односторонньому порядку відмовився від зобов`язання за угодою щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021, а відтак укладена між сторонами у справі угода щодо врегулювання заборгованості від 05.04.2021 є також, що розірвана в односторонньому порядку.

За вказаних обставин, за відповідачем на час розгляду справи рахується борг в розмірі 16158849,58 грн. за поставлений товар згідно видаткових накладних: від 21.07.2020 № 87Р2004484 на суму 4330010,57 грн. (залишковий борг за накладною 384000 грн.), від 21.07.2020 № 87Р2004486 на суму 4330010,57 грн., від 21.07.2020 № 87Р2004487 на суму 8657810,98 грн., від 21.07.2020 № 87Р2004523 на суму 67444,10 грн., від 23.07.2020 № 87Р2004623 на суму 2719583,93 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 16158849,58 грн. основного боргу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання за видатковими накладеними: від 21.07.2020 № 87Р2004484 на суму 4330010,57 грн. (залишковий борг за накладною 384000 грн.), від 21.07.2020 № 87Р2004486 на суму 4330010,57 грн., від 21.07.2020 № 87Р2004487 на суму 8657810,98 грн., від 21.07.2020 № 87Р2004523 на суму 67444,10 грн., від 23.07.2020 № 87Р2004623 на суму 2719583,93 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 07.09.2020 по 21.10.2021 складають 1492512,78 грн.; 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 07.09.2020 по 21.10.2021 складають 464799,35 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строку оплати товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом строку прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 07.09.2020 по 20.05.2021 складає 1008466,66 грн.

Згідно п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату вартості товару, поставленого на умовах відстрочення платежу, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом строку прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16158849,58 грн. основного боргу, 1492512,78 грн. інфляційних втрат, 464799,35 грн. 3% річних, 1008466,66 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Байєр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РА-ЄСІ» про стягнення 19124628,37 грн., з яких 16158849,58 грн. основний борг, 1492512,78 грн. інфляційні втрати, 464799,35 грн. 3% річних, 1008466,66 грн. пеня задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РА-ЄСІ» (вул. Цьопича Олександра, 36, м. Фастів, Київська обл., 08500, ідентифікаційний код 38085625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Байєр» (вул. Верхній Вал, 4-Б, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 22911794) 16158849 (шістнадцять мільйонів сто п`ятдесят вісім тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 58 коп. основного боргу, 1492512 (один мільйон чотириста дев`яносто дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 464799 (чотириста шістдесят чотири тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 35 коп. 3% річних, 1008466 (один мільйон вісім тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 66 коп. пені, 286869 (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 22.06.2022.

Суддя Ю.В. Подоляк