Рішення

від 19.06.2022 по справі 916/642/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/642/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/642/22

За позовом: Акціонерного товариства „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11; код ЄДРПОУ 00190928)

До відповідача: Приватного підприємства „Ерго (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 13881427)

про стягнення 9067,08 грн.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Встановив: Акціонерне товариство „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Ерго про стягнення 9067,08 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача пені у розмірі 4945,68 грн. та штрафу у розмірі 4121,40 грн. за порушення строків поставки товару згідно Договору №ЕЦП-Т-21110-05 від 06.09.2021р.

Ухвалою господарського Одеської області від 18.04.2022р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат до розгляду та відкрито провадження у справі №916/642/22. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "23" травня 2022 р. о 10:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у судове засідання на 23.05.2022р. о 10:20.

17.05.2022р. до суду позивачем було надано клопотання про розгляд справи без участі представника Акціонерного товариства „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат.

23.05.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.06.2022р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області 23.05.2022р. повідомлено учасників справи №916/642/22: Акціонерне товариство „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат та Приватне підприємство „Ерго про судове засідання, яке відбудеться "20" червня 2022р. о 10:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування ухвал суду на юридичну адресу.

У судовому засіданні 20.06.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.06.2022р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

13.09.2021р. між Приватним підприємством „Ерго (постачальник) та Акціонерним товариством „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (покупець) було укладено Договір поставки №ЕЦП-Т-2111-05 від 06.09.2021р. (надалі Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі - товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

13.09.2021р. між покупцем та постачальником була укладена Специфікація (Додаток) № ЕЦП-1 від 06.09.2021 р. до Договору № ЕЦП-Т-2111-05 від 06.09.2021р.

Позивачем було зазначено суду, що у відповідності до розділу 15 Договору № ЕЦП-Т-2111 -05 від 06.09.2021 р., Договір № ЕЦП-Т-2111-05 від 06.09.2021 р. та Специфікація (Додаток) № ЕЦП-1 від 06.09.2021 р. оформлені та підписані сторонами в електронному сервісі „Вчасно, відповідно до Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України "Про електронний цифровий підпис.

Згідно пункту 5 Специфікації № ЕЦП-1 від 06.09.2021 р. до Договору № ЕЦП-Т 2111-05 встановлений строк поставки товару: протягом 10 календарних днів з моменту передоплати.

20.09.2021р. відповідно до умов Специфікації № ЕЦП-1 від 06.09.2021р. до Договору № ЕЦП-Т-2111-05 та на підставі рахунку-фактури № СФ-0000062 від 13.09.2021р. на користь відповідача здійснена передоплата у розмірі 50 % - 20607,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО №36298 від 17.09.2021р.

Позивачем було зазначено суду, що ним направлено адресу відповідача лист (заявка-підтвердження згідно до п. 3.2. Договору № ЕЦГІ-Т-2111-05) № 2694/05 від 22.09.2021 р. з вимогою виконати умови договору здійснити поставку товару у термін протягом 10 календарних днів з моменту передоплати.

Як вказує позивач, поставка товару повинна була здійснена відповідачем 30.09.2021р.

Поряд з цим, фактично поставка товару було здійснена відповідачем 25.10.2021р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000056 від 22.10.2021р.

У відповідності до умов п. 11.2. Договору № ЕЦГІ-Т-2111-05 передбачено, що у разі порушення строків поставки товару за цим Договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки (включаючи останній день поставки). Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10 % від суми не поставленого (недопоставленого) товару.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 4945,68 грн. та заявлено до стягнення штраф у розмірі 4121,40 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача пені у розмірі 4945,68 грн. та штрафу у розмірі 4121,40 грн. за порушення строків поставки товару згідно Договору №ЕЦП-Т-21110-05 від 06.09.2021р.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Приватним підприємством „Ерго, як постачальником, та Акціонерним товариством „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 13.09.2021р. Договору поставки №ЕЦП-Т-2111-05 від 06.09.2021р., який оформлений та підписаний сторонами в електронному сервісі „Вчасно, відповідно до Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України "Про електронний цифровий підпис.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 20.09.2021р. відповідно до умов Специфікації № ЕЦП-1 від 06.09.2021р. та на підставі рахунку-фактури № СФ-0000062 від 13.09.2021р. на користь відповідача здійснена передоплата у розмірі 50 % - 20607,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО № 36298 від 17.09.2021р. Однак, фактично поставка товару було здійснена відповідачем 25.10.2021р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000056 від 22.10.2021р., тобто з простроченням 24 календарні дні.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним підприємством „Ерго, як постачальником, прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору щодо своєчасного здіснення постачання товару.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивачем, відповідно до п. 11.2. Договору було здійснено нарахування пені у розмірі 4945,68 грн. та заявлено до стягнення штраф у розмірі 4121,40 грн.

Суд, переривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем штрафу та 3пені, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Ерго (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 13881427) на користь Акціонерного товариства „Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11; код ЄДРПОУ 00190928) пеню у розмірі 4945 (чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять) грн. 68 коп., штраф у розмірі 4121 (чотири тисячі сто двадцять одну) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 22 червня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко