Ухвала

від 21.06.2022 по справі 921/273/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 червня 2022 року м.Тернопіль Справа №921/273/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.,

розглянувши заяву №2514/вих.-01/25 від 06.06.2022 (вх.№317 від 20.06.2022) Львівського комунального підприємства "Зелене місто", м.Львів

про видачу судового наказу

про стягнення 159677,42грн боргу, 5326,89грн інфляційних нарахувань, 12349,85грн - пені

з боржника: Товариства обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЛІДЕР Т», м.Тернопіль

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Львівське комунальне підприємство "Зелене місто", м.Львів, звернувся 16.06.2022 (згідно з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті поштового відправлення №7900828253812) до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Товариства обмеженою відповідальністю "ЕКО-ЛІДЕР Т», м.Тернопіль, 59677,42грн основного боргу, 5326,89грн інфляційних нарахувань, 12349,85грн пені.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником умов договору №01-11/19 від 01.11.2019 про надання послуг зважування, приписами ст.ст.174 ГК України, ст.ст.147, 148, 150 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 901 ЦК України.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення пені. При цьому суд виходив з наступних міркувань.

Положеннями ст.148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до положень ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, згідно вищезазначених правових норм вимога про стягнення пені є вимогою про стягнення штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, а також видом забезпечення виконання зобов`язання та видом відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Водночас, частиною 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу (п. 1); з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою (п. 5).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що з моменту виникнення права вимоги щодо стягнення пені, яке настало 01.04.2021 на отримання оплати за надані згідно умов договору № 01-11/19 від 01.11.2019 послуги зважування (з урахуванням умов додаткової угоди про розірвання догвору від 18.08.2020) пройшов один рік, що у відповідності до ч. 1 п.5 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу, оскільки заявником поштове відправлення заяви про видачу судового наказу було здійснене 16.06.2022.

Тобто, заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника пені поза межами річного строку, встановленого законом для вимог про її стягнення.

Частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з ч.3 ст.152 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 148, п. 5 ч.1, ч.ч.2-3 ст.152, ст.ст.153, 154, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Львівському комунальному підприємству "Зелене місто", м.Львів у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЛІДЕР Т», м.Тернопіль, 12349,85грн пені.

Ухвала підписана 22.06.2022, набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів від дати її підписання до Західного апеляційного господарського суду (п.1 ч.1 ст.255, ч.1 ст.256, ст.257, пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України).

Суддя Н.О. Андрусик