Рішення

від 19.06.2022 по справі 160/6990/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Справа № 160/6990/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВіхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач-2), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 13.06.2022 року, просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046450008992 від 27.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах і зарахувати до пільгового стажу наступні періоди роботи:

1) з 09 липня 1990 року по 01 листопада 1990 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» електрослюсарем підземним 3 розряду із повним робочим днем у шахті;

2) з 04 серпня 1995 року по 25 жовтня 1999 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» на посаді гірничого майстра підземного із повним робочим днем у шахті;

3) з 26 жовтня 1999 року по 15 січня 2001 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» на посаді дільничний гірничий нормувальник підземний;

4) з 29 січня 2001 року по 24 вересня 2001 року у Відокремлений підрозділ «Шахта «Бутівська» на посаді дільничний гірничий нормувальник підземний;

5) з 25 вересня 2001 року по 31 січня 2003 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді командира взводу;

6) з 01 лютого 2003 року по 30 листопада 2008 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної, воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді помічника командира загону;

7) з 01 грудня 2008 року по 30 листопада 2014 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді заступника командира загону.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 22.04.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, відповідачем-2 відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, через незарахування всіх періодів роботи. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії, зазначає, що надав необхідний пакет документів, що підтверджує пільговий стаж роботи. Трудова книжка позивача має необхідні записи про спірні незараховані періоди роботи, посади позивача атестовані та віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Частиною 2ст. 257 КАС Українивстановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

07.06.2022 року представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 не містить відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи, атестація робочого місця, робота повний робочий день та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи. Для підтвердження пільгового характеру роботи, позивачем надана довідка від 30.11.2014 року № 904, видана Третім воєнізованим гірничорятувальним загоном, довідка від 12.02.2014 року № 340, видана ВП Шахта Чайкіно ДП Макіїввугілля, довідка (без дати та номеру) видана ВП Шахта Чайкіно ДП Макіїввугілля про вихододні в період роботи за листопад 1999 року по січень 2001 року, довідка від 02.12.2014 року № 305, видана ВП Шахта Бутівська ДП Макіїввугілля, довідка від 02.12.2014 року, видана ВП Шахта Бутівська ДП Макіїввугілля про вихододні в період роботи за січня 2001 року по вересень 2001 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади не функціонують. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні Українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 №875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (зі змінами), визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі повноваження. До переліку таких населених пунктів входить м. Макіївка Донецької області. З огляду на вищезазначене Головне управління не має законних підстав приймати документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні українській владі та провести перевірку обґрунтованості їх видачі. Відповідно до розрахунку стажу (Форма PC-право), який зараховано на підставі наданих документів та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 11 місяців, пільговий стаж за Списком №1 складає 7 років 3 місяці 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст.114 Закону №1058 (менше 10 років).

08.06.2022 року представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що за даними реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування стаж позивача складає: страховий стаж - 31 рік 11 місяців, пільговий стаж - 7 років 3 місяці.Вік позивача на дату звернення складає 49 років 11 місяців. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, то позивач не має права виходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058. З огляду на вищезазначене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046450008992 від 27.04.2022 року є правомірними та повністю відповідає вимогам чинного законодавства Україну, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

22.04.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

27.04.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046450008992 про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-2 зазначено наступне:

- дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- вік заявника 49 років 11 місяців 13 днів;

- необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 25 років для чоловіків;

- страховий стаж особи для права становить 31 рік 11 місяців;

- необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 10 років;

- пільговий стаж особи становить 7 років 3 місяці.

В оскаржуваному рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, із змінами від 09.12.2015 № 1028, у разі коли підприємства, установи, організації або їх право наступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи вищезазначене, пільговий стаж прораховано за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відокремлений підрозділ Шахта Чайкіно, Відокремлений підрозділ Шахта Бутівська, Третій воєнізований гірничорятувальний загін Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державною влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 Закону Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 р. № 1207-УІІ, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. В рішенні вказано, що надані довідки не підлягають розгляду.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 10.05.2025 року.

Не погоджуючись з відмовою відповідача-2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пунктом 1.9 Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що позивачу надано законодавством право звернення за призначенням пенсії за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пенсійним віком для позивача є 50 років у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся за призначенням пенсії після досягнення 49 років 11 місяців 13 днів, тобто у межах строку звернення за призначенням пенсії, встановленого законодавством.

Отже, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, відповідач-2 мав врахувати вказані положення та вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з моменту досягнення пенсійного віку, але за заявою, поданою за місяць до дня досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З рішення про відмову у призначенні пенсії, судом встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, у зв`язку з не зарахуванням відповідачем-2 періодів роботи, які підтверджуються пільговими довідками підприємств, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 10.07.1997 року містить наступні записи:

-01.09.1989 - 01.07.1990рр. Навчання в СПТУ № 104 м. Макіївки електрослюсар підземний, що підтверджується Дипломом № 928207;

-09.07.1990р. прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті, що підтверджується Наказом № 463к від 09.07.1997р.;

-01.11.1990р. звільнений ст. 36 п. 3 КЗпП України, у зв`язку із призовом до Радянської Армії;

-22.06.1993р. прийнятий дільничним нормувальником, згідно Наказу № 341к від 22.06.1993р.;

-10.08.1993р. звільнений за ст. 36 п. 2 КЗпП України, згідно Наказу № 441к від 10.02.1993р.

-22.06.1994р. прийнятий дільничним нормувальником, згідно Наказу № 273к від 22.06.1994р.;

-01.09.1994р. звільнений за ст. 36 п. 2 КЗпП України, згідно Наказу № 400к від 01.09.1994р.;

-01.09.1990р. - 20.07.1995р. навчання в ДЦТУ, що підтверджується Дипломом ЛЕ №004154;

-04.08.1995р. прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті, відповідно до Наказу № 390к від 04.08.1995р.;

-шахту «Чайкіно» реорганізовано в ВП «Шахта «Чайкіно» ДП «Макіїввугілля», згідно Наказу № 590т від 20.02.1997р.;

-01.07.1998р. у зв`язку із реорганізацією шахт «Чайкіно» і ім. К.М. Поченкова утворено шахтоуправління «Чайкіно» - дочірнє підприємство ДХК «Макіїввугілля», відповідно до Наказу № 266 Мінвуглепрому України від 30.06.1998р.;

-26.10.1998р. переведений дільничним гірничим нормувальником підземним, згідно наказу № 778к від 26.10.1999р.;

-15.01.2001р. звільнений за ст. 38 КЗпП України згідно Наказу 27к від 15.01.2001р.;

-29.01.2001р. прийнятий дільничним гірничим нормувальником підземним, згідно наказу № 61к від 29.01.2001р.;

-24.09.2001р. звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу в ВГРЗ, згідно наказу № 612к від 24.09.2001р.;

-25.09.2001р. прийнятий на посаду командира взводу згідно наказу № 87/к від 25.09.2001р.;

-01.02.2003р. призначений на посаду помічника командиру загону згідно наказу №14-к від 01.02.2003р.;

-01.12.20208р. призначений на посаду заступника командира загону на підставі складеного контракту, згідно наказу № 257к від 01.12.2008р.;

-30.11.2014р. звільнено згідно ст. 36 п. 5 КЗпП України по переводу до Центрального Штабу ДВГРС у вугільній промисловості України, згідно Наказу №196-к від 28.11.2014р.;

-01.12.2014р. прийнятий на посаду начальника відділу виробничо-профілактичних робіт згідно наказу № 149-к від 01.12.2014р.

Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії у порядку згідно пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 09 липня 1990 року по 01 листопада 1990 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» електрослюсарем підземним 3 розряду із повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1010100а на підставі СМ СРСР № 1173 від 22.08.1956р„ КМ СРСР № 10 від 26.01.1991р., КМУ № 162 від 11.03.1994р., КМУ № 36 від 16.01.2003р.

Вказаний період роботи позивача підтверджується відповідним записом у трудовій книжці та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 340, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 37841529).

Відповідачем не зараховано до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії у порядку згідно пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 04 серпня 1995 року по 25 жовтня 1999 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» на посаді гірничого майстра підземного із повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 10101006 на підставі СМ СРСР № 1173 від 22.08.1956р„ КМ СРСР № 10 від 26.01.1991р., КМУ № 162від 11.03.1994р., КМУ № 36 від 16.01.2003р.

Відповідачем не зараховано до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії у порядку згідно пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 26 жовтня 1999 року по 15 січня 2001 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» на посаді дільничний гірничий нормувальник підземний, зайнятого на підземних роботах та передбаченої Списком 1 розділом 1 «Гірничі роботи» підрозділу 1 код КП 1010100г-24170 підстава Постанова КМУ № 1162 від 11.03.1994р.

Вказаний період роботи позивача підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 340 від 12.02.2014р., виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 37841529).

На підтвердження праці на посаді дільничний гірничий нормувальник за Списком 1 у вказаний період Відокремленим підрозділом «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 37841529) надано довідку б/н про наявність підземних виходів у період праці з 26.10.1999р. по 15.01.2001р.

Доказом атестації робочих місць Відокремленого підрозділу «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» є наказ № 98а від 19.02.1998р. «Про проведення атестації підземних робочих місць за умовами праці», Наказ № 250 від 18.05.1998р. «Про результати атестації підземних робочих місць», Наказ від 09.01.2001р. «Про результати атестації підземних робочих місць».

Відповідачем не зараховано до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії у порядку згідно пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача з 29 січня 2001 року по 24 вересня 2001 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бутівська» на посаді дільничний гірничий нормувальник підземний, зайнятого на підземних роботах та передбаченої Списком 1 розділом 1 «Гірничі роботи» підрозділу 1 код КП 1010100г-24170 підстава Постанова КМУ № 1162 від 11.03.1994р.

Вказаний період роботи підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 305 від 02.12.2014р., виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 26391050).

На підтвердження праці на посаді дільничний гірничий нормувальник за Списком 1 у вказаний період Відокремленим підрозділом «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 26391050) надано довідку № 306 від 02.12.2014р. про наявність підземних виходів у зазначений період праці.

Доказом атестації робочих місць Відокремленого підрозділу «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» є Наказ № 146(70а) від 16.03.2001р. «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці».

Відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії у порядку згідно пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи позивача:

-з 25 вересня 2001 року по 31 січня 2003 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державноївоєнізованоїгірничорятувальноїслужби у вугільній промисловості України на посаді командира взводу, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 6 пункт б код КП 1222.2 підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003р.;

-з 01 лютого 2003 року по 30 листопада 2008 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді помічника командира загону, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 5 пункт б код КП 1222.2 підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003р.;

-з 01 грудня 2008 року по 30 листопада 2014 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді заступника командира загону, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 5 пункт б код КП 1222.2 підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003р.

Указаний період роботи підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 904 від 30.11.2014р., виданої Третім воєнізованим гірничорятувальним загоном (ідентифікаційний код 00159485).

Доказом атестації робочих місць Третього воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України перебуває Наказ № 106 від 20.04.2000р. «Про підсумки атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці», наказ № 109 від 19.04.2005р. «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», наказ № 63 від 12.02.2010р. «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці».

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджено такі, що додаються, зокрема, - Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 1).

Із даного Списку № 1 вбачаються наступні виробництва, роботи, професії, посади і показники на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах:

«п. 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень

Працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров я, працівники підземного телефонного зв язку тощо).»

«п. 5. Державна воєнізована гірничорятувальна служба

Особовий склад, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.»

Нормами статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці, позивач працював повний робочий день на посадаї, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1. Змін щодо характеру роботи або режиму робочого дня, в трудову книжку внесено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону №1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній або у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018, в якій суд касаційної інстанції вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як з`ясовано судом, відповідачем-2 не зараховано спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу через перебування підприємства на тимчасово окупованих територіях України.

Відповідно до частин 1-3Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VІІдержавні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Однак, суд звертає увагу, що 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Крім того, суд також вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №420/2319/16-а, від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а, від 18.03.2020 у справі №243/6299/17.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Судом проаналізовано надані документи для призначення пенсії та встановлено, що в них чітко визначені періоди роботи та навчання позивача.

Отже, позивачем належними документами підтверджено періоди навчання та роботи, а тому відсутні підстави для незарахування вказаних періодів до пільгового стажу.

Отже, суд робить висновок, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046450008992 від 27.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 підлягає скасуванню, як протиправне.

Щодо підстав розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Одеській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та призначення пенсії, суд зазначає про таке.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р.за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 22.04.2022 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як визначений суб`єкт призначення.

Стосовно вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати нормизаконута вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.04.2022 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні, та зарахованих періодів роботи позивача.

Згідно до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 16.05.2022 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у розмірі 661,60 грн.

Керуючись статтями9,72-77,90,132,139,246,297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, б. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046450008992 від 27.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 періоди роботи: з 09 липня 1990 року по 01 листопада 1990 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» електрослюсарем підземним 3 розряду із повним робочим днем у шахті; з 04 серпня 1995 року по 25 жовтня 1999 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» на посаді гірничого майстра підземного із повним робочим днем у шахті; з 26 жовтня 1999 року по 15 січня 2001 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Чайкіно» на посаді дільничний гірничий нормувальник підземний; з 29 січня 2001 року по 24 вересня 2001 року у Відокремлений підрозділ «Шахта «Бутівська» на посаді дільничний гірничий нормувальник підземний; з 25 вересня 2001 року по 31 січня 2003 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді командира взводу; з 01 лютого 2003 року по 30 листопада 2008 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної, воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді помічника командира загону; з 01 грудня 2008 року по 30 листопада 2014 року у Третьому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України на посаді заступника командира загону.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2022 року про призначення пенсії за Списком №1 на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні, та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 661 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова