Ухвала

від 15.06.2022 по справі 296/2208/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2208/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

представника власника

майна ТОВ «Л-Транс»: ОСОБА_6

прокурора: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ТОВ «Л-Транс» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22022060000000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 201-1 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді з врахуванням ухвали цього суду від 20 травня 2022 року про виправлення описки, накладено арешт на майно, вилучене 05.05.2022 року під час проведення огляду місця події за координатами 50.77651 °С, 29.29132°В, а саме на:

- лісоматеріали загальним об`ємом близько 318,8 м3;

- 6 залізничних вагонів №96390406, 96399118, 96393640, 96391263, 96290101, 96397781.

Заборонено використання та розпорядження майном, на яке накладено арешт.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність в його арешті з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Л-Транс» - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22022060000000008.

Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та ухвалена з порушенням норм Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказує, що слідчим суддею порушено вимоги ч. 6 ст. 173 КПК України, оскільки ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Клопотання про арешт майна третьої особи надійшло до слідчого судді 09.05.2022 року, до розгляду призначено на 12 год. 13.05.2022 року. Тобто з врахуванням чинних норм КПК України щодо перебігу (обліку) процесуальних строків дата першого засідання слідчим суддею визначена поза строком який передбачений ч. 6 ст. 173 КПК України.

Стверджує, що на момент ухвалення та проголошення оскаржуваної ухвали слідчий суддя не виконав приписи вимог закону ч. 6 ст. 173 та п. 3 ч. 1 ст.169 КПК України за наявності письмового звернення до слідчого судді представника ТОВ «Л-ТРАНС», що є безумовним обов`язком та компетенцією слідчого судді.

Також, зазначає, що нормами КПК України чітко визначено поняття «речового доказу», об`єкти матеріального світу, можуть бути доказом в кримінальному провадженні виключно у випадку відповідності ст. 98 КПК України. Однак, вважає, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить чіткого переліку майна, яке незаконно вилучено та на яке накладено арешт.

На його переконання ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, накладення арешту на майно з забороною розпоряджатися та користуватися майном є необґрунтованим, оскільки суперечить вимогам ч. 11 ст. 170 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому вказаною нормою закону арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих апеляційному суду матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №22022060000000008 від 22.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця події 05.05.2022 року старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_8 було проведено огляд місцевості за координатами 50.77651°С, 29.29132°В, в ході якого вилучено: лісоматеріали загальним об`ємом близько 318,8 м3; та 6 (шість) №96390406, 96399118, 96393640, 96391263, 96290101, 96397781.

Постановою слідчого від 06.05.2022 року вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки це майно потребує оцінки та являється джерелом доказів у кримінальному провадженні, а саме лісоматеріали загальним об`ємом близько 318,8 м3, які згідно до матеріалів клопотання приховувалися від огляду та заборонені до вивозу за межі України та 6 (шість), залізничних вагонів, які для цього використовувалися.

Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на лісоматеріали загальним об`ємом близько 318,8 м3, власником лісопродукції є ТОВ «Л-Транс» (ЄДРПОУ 34829074, м. Малин, вул. Огієнка, 55) та 6 (шість) залізничних вагонів №96390406, 96399118, 96393640, 96391263, 96290101, 96397781, які перебувають у власності філіалу «ДВРЗ» АТ «Укрзалізниця» (м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 74), які вилучено 05.05.2022 року під час огляду місця події за координатами 50.77651 °С, 29.29132°В є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 5 п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб.

Частиною четвертою ст. 173 КПК також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя на думку апеляційного суду, не врахував зазначені обставини та вимоги Закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, а зокрема розумність та співрозмірність обмеження права власності та наслідки, оскільки ускладнив господарську діяльність філіалу «ДВРЗ» АТ «Укрзалізниця» (яка є володільцем 6 (шести) залізничних вагонів) та яка відношення до кримінального правопорушення, що розслідується згідно з наявними матеріалами не має.

Крім того з 24.02.2022 року в Україні оголошено військовий стан, що з врахуванням інтересів власника майна та володільця, а також і державних інтересів, в разі необхідності, щодо можливості використання залізничного транспорту, також свідчить про необґрунтованість висновків слідчого судді про необхідність позбавлення володільця та власника даного транспорту у праві використання цього майна на час досудового розслідування.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне зазначену ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати, в частині заборони використання залізничного транспорту та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22022060000000008 без заборони використання залізничних вагонів.

На переконання апеляційного суду доводи представника ТОВ «Л-Транс» - адвоката ОСОБА_6 про незаконність проведеного слідчим огляду місця події від 05.05.2022 року та вилучення лісоматеріалів і залізничних вагонів, зазначених у клопотанні через відсутність ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такого огляду є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.

Так, зі змісту ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16.05.2022 року (справа №296/2377/22) вбачається, що територія між залізничною станцією Малин та станцією Пиріжківський Південно-Західної залізниці, яка була оглянута слідчим, не відповідає ознакам іншого володіння особи, передбаченим положеннями ч. 2 ст. 233 КПК України є відкритою, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим було проведено огляд відповідно до положень ч. 1 ст. 237 КПК України, а не огляд житла чи іншого володіння особи відповідно до положень ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК України.

Колегія суддів вважає, що вказане рішення слідчого судді не може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, оскільки відповідно до його висновків для проведення такого огляду жодного дозволу слідчого судді не потрібно.

Також, на думку колегії суддів не дає підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна і розгляд його з недотриманням вимог ч.1 ст. 172 КПК України, оскільки розгляд слідчим суддею було призначено з дотриманням вимог цієї статті, відкладення розгляду справи було викликане необхідність ознайомлення сторони захисту та обвинувачення з матеріалами клопотання та документами поданими представником власника майна, розглядом слідчим суддею клопотання про надання дозволу на проведення огляду, а тому на думку апеляційного суду ці об`єктивні обставини від з`ясування яких залежить прийняття законного та обґрунтованого рішення та забезпечення реалізації прав учасників провадження, не можна розцінювати як підставу для відмови у накладенні арешту.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Л-Транс» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 20 травня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22022060000000008 в частині заборони використання 6 (шести) залізничних вагонів №96390406, 96399118, 96393640, 96391263, 96290101, 96397781 -скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора в частині заборони використання 6 (шести) залізничних вагонів №96390406, 96399118, 96393640, 96391263, 96290101, 96397781 - відмовити.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: