Вирок

від 22.06.2022 по справі 607/6913/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022 Справа №607/6913/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022210000000018 від 27 січня 2022 року відносно :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, підсобного робітника ТОВ «Спецавтоінвест», одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина ОСОБА_4 2020 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

27 січня 2022 року водій ОСОБА_3 , в порушення вимог пунктів: 2.3 (а), 31.1, 31.4, 31.4.3 (г) (Зовнішні світлові прилади) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведені у абзаці 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»), перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан і комплектність автомобіля «FORD-FIESTA», р.н. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, сірого кольору (належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 10 вересня 2021 року ТСЦ 6143, громадянину ОСОБА_3 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 ), а розпочав рух на ньому з наступною несправністю (невідповідністю) - встановлення у правій та лівій фарах головного світла світлодіодних джерел (ламп) ближнього та дальнього світла, які не відповідають типу даних світлових приладів цього транспортного засобу, яку він мав можливість виявити до початку руху автомобіля при його щоденному огляді.

У подальшому, 27 січня 2022 року біля 06 год. 55 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи технічно несправним автомобілем «FORD-FIESTA», р.н. НОМЕР_3 , без пасажирів та вантажу, рухався по вул. Микулинецька, м. Тернопіль Тернопільської області у напрямку від смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області до перехрестя з вул. Князя Острозького м. Тернопіль Тернопільської області із швидкістю близько 50 км/год.

При наближенні до перехрестя вулиць Микулинецька - Підлісна м. Тернопіль, а також нерегульованого пішохідного переходу, позначеного горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 («Зебра») та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 («Пішохідний перехід») ПДР, який встановлений за вказаним перехрестям, навпроти будинків № 55, 62, вул. Микулинецька м. Тернопіль, і рухаючись в правій смузі руху транспортного потоку вказаного напрямку, водій ОСОБА_3 , не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, а також вимоги, які наведенні в абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 та абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У цей час на лівій смузі руху транспортного потоку вул. Микулинецька м. Тернопіль, у напрямку перехрестя з вул. Князя Острозького, перед перехрестям з вул. Підлісна та перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, зупинився та стояв невстановлений легковий автомобіль, водій якого таким чином надавав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_6 , яка в цей час переходила проїзну частину дороги вул. Микулинецька, по нерегульованому пішохідному переході, в напрямку зліва-направо по ходу руху автомобіля «FORD-FIESTA».

Рухаючись правою смугою руху транспортного потоку вул. Микулинецька м. Тернопіль вказаного напрямку, і наближаючись до зазначеного нерегульованого пішохідного переходу, в процесі об`їзду легкового автомобіля, який стояв у лівій смузі руху попутного напрямку, водій ОСОБА_3 , маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину дороги вул. Микулинецька, по нерегульованому пішохідному переході, в напрямку зліва-направо по ходу руху автомобіля «FORD-FIESTA», відповідно до вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху, не зменшив швидкість руху керованого автомобіля та не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу, хоча мав таку технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, а продовжив рух у вказаному напрямку із подальшим частковим виїздом (після проїзду перехрестя) з правої на ліву смугу руху свого напрямку.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та шляхом несвоєчасного застосування гальмування позбавив себе технічної можливості зупинити керований ним автомобіль перед нерегульованим пішохідним переходом та в процесі руху, виїхавши на пішохідний перехід, скоїв наїзд передньою правою частиною керованого автомобіля «FORD-FIESTA» на пішохода ОСОБА_6 , яка в момент наїзду переходила саме праву смугу руху транспортного потоку вул. Микулинецька м. Тернопіль, в напрямку перехрестя з вул. Князя Острозького, по нерегульованому пішохідному переході.

Від цього наїзду автомобілем «FORD-FIESTA», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , тіло пішохода ОСОБА_6 було відкинуто вправо, і відбулося подальше падіння пішохода на праву смугу руху транспортного потоку вказаного напрямку (поза межами розташування нерегульованого пішохідного переходу). За короткий проміжок часу після первинного наїзду автомобілем «FORD-FIESTA» на пішохода ОСОБА_6 і її падіння на проїзну частину дороги, відбувся переїзд її тіла передньою нижньою частиною та виступаючими частинами днища технічно справного автомобіля «FIAT-DOBLO CARGO», р.н. НОМЕР_4 , 2011 року випуску, білого кольору (належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 18 жовтня 2011 року, Новояворівським ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області, ТЗОВ «АКЦЕНТ» (ЗКПО 20837154), юридична адреса - с. Домажир, вул. Молодіжна, 611 А, Яворівського району, Львівської області, а водій ОСОБА_7 керував ним на підставі наявного в нього свідоцтва про його реєстрацію), який під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_3 , без пасажирів та вантажу рухався правою смугою руху транспортного потоку вул. Микулинецька м. Тернопіль, у попутному до автомобіля «FORD-FIESTA» напрямку, дещо позаду нього.

З моменту виникнення небезпеки для свого руху, а саме з моменту настання конкретної видимості пішохода ОСОБА_6 , тіло якої відлітає від передньої правої частини автомобіля «FORD-FIESTA», водій автомобіля «FIAT-DOBLO CARGO», ОСОБА_7 не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути переїзду через тіло потерпілої ОСОБА_6 , яка перебувала в момент цього переїзду у горизонтальному положенні, тому порушення вимог ПДР, у його діях, які б перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, відсутні.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми голови і шиї, з переломами кісток мозкового і лицевого черепа, неповним розривом зчленування між 3-м і 4-м шийними хребцями, з ушкодженнями речовини головного і спинного мозку та їх оболонок, від яких настала її смерть на місці події.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні в абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 та абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХП від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_6 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі.

Підтвердив, що обставини вчинення ним кримінального правопорушення в обвинувальному акті викладені вірно.

На даний час заподіяну шкоду потерпілим відшкодовано.

Про скоєне шкодує, просить його суворо не карати. Просить не позбавляти його водійських прав, оскільки керування транспортним засобом йому необхідне для роботи, а також забезпечення життєдіяльності його сім`ї.

Потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подано до суду заяви, в яких останні просять проводити судовий розгляд в кримінальному провадженні без їхньої участі, також зазначають про те, що обвинуваченим ОСОБА_3 їм відшкодовано моральну шкоду, при призначенні покарання покладаються на думку суду, та не заперечують за наявності достатніх підстав щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випродуванням у відповідності до ст.75 КК України, та не вважають за доцільне позбавляти його права керування транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність на його утриманні малолітньої дитини, позицію потерпілих, позитивну характеристику з місця роботи, а тому приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом зтим,враховуючи,що ОСОБА_3 притягується до відповідальності вперше, позитивно характеризується, пом`якшуючі його покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини, відшкодування шкоди, позицію потерпілих, відсутність обставин, котрі б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування основного покарання, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судових експертиз, які слід стягнути із ОСОБА_3 в користь держави з відповідними призначеннями платежів.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Згідно п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на нього наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави 11498,54 грн. процесуальних витрат пов`язаних із проведенням експертиз.

Речові докази: відео-реєстратор «NAVITEL R800» та карту пам`яті формату micro SD XCI, «Kingston CANVAS Select Plus», 1V10A1FCI, ємкістю 64 Gb., виробництва TAIWAN, №SDCS2/64GB 31680-001.A00LF, серійний номер: MVHN003531018, що знаходяться в сейф пакеті експертної служби №2626105, та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, - повернути ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2022 року на автомобіль «FORD-FIESTA», р.н. НОМЕР_3 , 2007 року випуску, сірого кольору, який згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року, в частині позбавлення ОСОБА_3 права керування вказаним транспортним засобом скасовано, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2022 року на автомобіль «FIAT-DOBLO CARGO», р.н. НОМЕР_6 , 2011 року випуску, білого кольору, який згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року, в частині користування вказаним транспортним засобом скасовано та передано директору ТОВ «Акцент» ОСОБА_10 на відповідальне зберігання з правом керування зазначеним майном, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1