Рішення

від 21.06.2022 по справі 520/20209/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 р. № 520/20209/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (вул. Донця-Захаржевського, 4, м. Ізюм, Ізюмський район Харківської області) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, 6, м. Харків) до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» та закріплення їх в натурі (на місцевості). Зобов`язати Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» загальною площею 9,4 га, який знаходиться в с.Чепіль в межах Чепільського старостинського округу Балаклійської територіальної громади, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем допущено бездіяльність щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Відповідач надав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 №562 «Про мережу територій та об`єктів природо-заповідного фонду області» оголошено на території с. Чепіль Балаклійського району Харківської області об`єкт природо-заповідного фонду Ентомологічний заказник місцевого значення «Рибчине», загальною площею 9,4 га, з метою охорони та збереження у природному стані місця поселення цінних видів комах-запилювачів кормових та інших сільськогосподарських культур, підтримки загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.п.1.2 Положення «Про ентомологічний заказник місцевого значення «Рибчине», затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 13.10.20211, заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони і використання природних ресурсів.

Земельна ділянка, оголошена Заказником, являє собою частину яружно-балочної системи та розташована на південний захід від с. Чепіль Ізюмського району (раніше Балаклійського району) Харківської області на землях запасу та резерву (сільськогосподарського призначення, пасовища).

Відповідно до ст.53 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області територію вказаного Заказника передано Чепільській сільській раді Балаклійського району Харківської області під охорону та дотримання встановленого режиму, що підтверджується охоронним зобов`язанням від 02.07.2009 №6-20-22-Зк-2009.

Згідно п.1.6 Положення, Чепільська сільська рада несе відповідальність за належне утримання території Заказника та додержання встановленого режиму його охорони і збереження.

Пунктом 1.7 Положення передбачено, що межі Заказника виносяться в натурі з встановленням державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразку відповідно до ст.47 ЗУ «Про землеустрій», постанови КМУ «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою з організацій та встановлення меж територій природо-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» від 25.08.2004 №1094.

Зміна меж, категорії та скасування статусу території Заказника проводяться відповідно до ст.ст.51-54 ЗУ «Про природно-заповідний фонду України». Відповідно до п.1.9 Положення межі Заказника наносяться на планово-картографічні матеріали Чепільської сільської ради та управління Держкомзему у Балаклійському районі.

В свою чергу землевласник Чепільська сільська рада взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Заказника відповідно до вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та Положення.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 №1009-ІХ, у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена КМУ, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади.

Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Згідно розпорядження КМУ від 12.06.2020 №725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», новосформованою територіальною громадою, територія якої охоплювала Балаклійський район Харківської області, стала Балаклійська міська територіальна громада, інтереси якої представляє Балаклійська міська рада Ізюмського району, до складу якої увійшла і Чепільська територіальна громада.

На підставі рішення I сесії VIII скликання Балаклійської міської ради Харківської області від 09 грудня 2020 року № 28-VIII розпочата процедура реорганізації юридичних осіб, тобто, розпочато процедуру реорганізації ЧЕПІЛЬСЬКОЇ сільської ради (ЄДРПОУ 04396839, місцезнаходження: вул.Центральна, 48 с. Чепіль, Балаклійського району Харківської області) шляхом приєднання до Балаклійської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 04397106), місцезнаходження: юридична адреса вул.Центральна, 16, фактична - вул. Жовтнева, 18, м.Балаклія Ізюмського району Харківської області).

Рішенням Балаклійської міської ради від 09.12.2020 № 28-VIII утворено Чепільський старостинський округ. Таким чином, Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Чепільської сільської ради.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 09.06.2021 №10-20-11,1-4565/0/19-21, яка надійшла до прокуратури 15.06.2021, відомості про земельну ділянку Заказника не внесені до бази даних Державного земельного кадастру, документація із землеустрою на земельну ділянку Заказника відсутня, межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

В відповіді від 30.06.2021 №04-08/2896 на запит прокуратури Балаклійська міська рада зазначила, що заходів щодо розроблення землевпорядної документації зі встановлення в натурі (на місцевості) меж Заказника не вживалися, однак прийнято рішення XII сесії УІІ скликання від 17.06.2021 N408-УIII «Про розроблення схеми землеустрою техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Балаклійської територіальної громади Харківської області».

Відповідно до ст.43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ч.2 ст.45 ЗК України).

Частиною 1 ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ч.ч.3, 5 ст.53 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань (ч.3 ст.60 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»).

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч.4 ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»).

Статтею 1 ЗУ «Про землеустрій» визначено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Види документації із землеустрою: проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів (абз. «в» ч.2 ст.25 ЗУ «Про землеустрій»).

Відповідно до ст.47 ЗУ «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності); е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості); і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель, щодо яких відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлюються обмеження у використанні земель, включає: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель, на яких розташовані об`єкти культурної всесвітньої спадщини, пам`ятки культурної спадщини, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, зони охорони, буферні зони, історичні ареали населених місць; г) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; ґ) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; д) перелік земельних ділянок, на які поширюється дія зони обмеження у використанні земельних ділянок; е) відомості обчислення площі зони обмеження, у тому числі каталог координат.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Статтю 3 ЗУ «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні; пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно ст.7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.ч.1, 3 ст.140 Конституції України).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає, зокрема, правову та організаційну самостійність; органи місцевого самоврядування самостійно здійснюють владу і вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції (рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009).

Відповідно до п.п.34, 37 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Таким чином, з огляду на положення вищезазначених норм права, на Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області покладено обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою організації і встановлення меж території Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине», загальною площею 9,4 га, а також здійснення контролю за його виготовленням.

Відсутність встановлених меж в натурі Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» фактично унеможливлює збереження його природного різноманіття рослин, що занесення до Червоної книги України, обласних списків рідкісних рослин, підтримання екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Таким чином, уповноваженим органом повинно бути вжито заходів щодо винесення меж Ентомологічного заказник місцевого значення «Рибчине» та закріплено його межі в натурі (на місцевості).

Недотримання вищевказаних положень чинного законодавства унеможливлює його належне використання та зберігання, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів справи, прокуратурою листом вiд 16.06.2021 №58/1-2245вих-21 Державну екологічну інспекцію у Харківській області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області листом від 14.07.2021 №3222-09-08 прокуратуру повідомлено, що Інспекцією заходи контролю з даного питання вживались, складались акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 150/12-02/09-14 вiд 22.02.2021 та надавався припис Чепільській сільській раді щодо встановлення меж Заказника в натурі та реєстрації прав власності на земельну ділянку від 25.02.2021 № 04/09-10 3 терміном виконання до 25.07.2021, направлялись претензії №30 та N31 (встановлено факти забруднення земель Заказника побутовим сміттям), однак, позовна заява щодо зобов`язання вжиття заходів Чепiльською сільською радою, або Балаклійською міською радою на виконання робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж Заказника до суду не подавалась. Крім того, у вказаному листі зазначено, що Державна екологічна інспекція у Харківській області не заперечує проти подачі прокуратурою відповідного позову щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

З огляду на встановлені у справі обставини та незабезпечення Балаклійською міською радою Ізюмського району Харківської області проведення робіт з винесення меж Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» та Закріплення його в натурі (на місцевості), що може призвести до незаконного використання земель об`єкту природно-заповідного фонду, втрати комах та рослин, які занесені до Червоної книги України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову та його задоволення.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1, частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судовий витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (вул. Донця-Захаржевського, 4, м. Ізюм, Ізюмський район Харківської області) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, 6, м. Харків) до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж Ентомологічного заказника місцевого значення «Рибчине» загальною площею 9,4 га, який знаходиться в с.Чепіль в межах Чепільського старостинського округу Балаклійської територіальної громади, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області на користь Ізюмської окружної прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко