Ухвала

від 08.06.2022 по справі 160/22253/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/22253/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Ясенової Т.І.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі №160/22253/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансбуд-Україна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі №160/22253/21 позовну заяву задоволено частково.

Відповідач не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції після отримання 10 лютого 2022 року його копії, 04 квітня 2022 року, засобами поштового зв`язку звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також документ про сплату судового збору, у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 10 лютого 2022 року, а з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду 04 квітня 2022 року. При цьому, суд апеляційної інстанції суд на клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що за відсутності документів про зміну або особливості режиму роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на період введення воєнного стану, суд позбавлений можливості встановити поважність пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі №160/22253/21.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року скаржник отримав 04 травня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

23 травня 2022 року до суду надійшло клопотання скаржника в якому він просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про обставини введення воєнного стану введеного указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та оголошенням простою у роботі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів робить висновок про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідно до тверджень, зазначених скаржником у апеляційній скарзі простій у роботі територіальних органів Державної податкової служби України припинено з 11.03.2022 року. Тобто, скаржник отримавши копію оскаржуваного рішення 10.02.2022 року, мав можливість до 24.02.2022 року звернутися до суду з апеляційною скаргою, або у найближчий час після 11.03.2022 року.

Між тим, скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 04.04.2022 року, що свідчить про свідоме та тривале зволікання з боку скаржника та нехтування своїми процесуальними правами.

З приводу клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

При цьому суд апеляційної апеляційної враховує і те, що у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на сплату судового збору Державному органу на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану на території України, введеного указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник у своєму клопотанні не зазначає яким яким чином введення з 24.02.2022 року воєнного стану вплинуло на організацію роботи безпосередньо Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, зокрема і на можливість надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі, а тому у суду апеляційної інстанції не має підстав вважати, що обставини на які посилається скаржник у цьому клопотанні об`єктивно унеможливлювали виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 27.04.2022 року.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного є неповажними, суд вважає необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі №160/22253/21.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 09 червня 2022 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя Т.І. Ясенова