Ухвала

від 20.06.2022 по справі 640/4929/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4929/20

УХВАЛА

21 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство цифрових рішень" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до даних про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 03 травня 2022 року.

11 травня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення спалити судового збору, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору та дозволити здійснити сплату судового збору після закінчення воєнного стану на території України (за текстом клопотання).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення. Продовжено Головному ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до даних про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року про продовження строку для усунення недоліків апелянт отримав 03 червня 2022 року.

03 червня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору та дозволити здійснити його сплату після закінчення воєнного стану на території України.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання вбачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

До того ж, у клопотанні, окрім посилання на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору, скрутний майновий стан відповідача, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, не надано відповідні докази.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, доказів на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №640/4929/20 фінансування з Державного бюджету України.

Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через відсутність/недостаніть фінансування не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки відповідач не доводить того, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено. Надані відповідачем докази не є свідченням вчинення податковим органом активних дій з метою сплати судового збору та виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в межах наданого судом строку.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

На переконання суду, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

У встановлений строк апелянтом не було виконано повністю вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення питання про повернення апеляційної скарги) питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство цифрових рішень" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.