Рішення

від 17.10.2007 по справі 3/48-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/48-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"17" жовтня 2007 р.Справа № 3/48-38.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку                            №2 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Горохів  

до відповідача: Іваничівського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України                      у Волинській області, смт. Іваничі        

про стягнення 2048 грн. 96 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Третяк М.О. –юрисконсульт відділу правового забезпечення Волинської філії                           ВАТ „Укртелеком” (дов. від 12.08.2005р.)         

від відповідача: Гусінський С.В. –заступник начальника Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області по роботі з персоналом

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі                          ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                            та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №2 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Горохів звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Іваничівського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, смт. Іваничі 2048,96 грн., в тому числі 1016,76 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №337 від 29.05.2002р. послуг електрозв'язку у період з 01.10.2004р. по 31.07.2007р., 104,43 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.09.2006р. по 20.08.2007р.), а також 731,90 грн. суми інфляційних (за період з 01.10.2004р.                                по 31.07.2007р.) та 195,87 грн. процентів річних (за період з 01.11.2004р. по 31.07.2007р.), нарахованих                у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача у зв'язку з повним погашенням відповідачем суми заборгованості заявив клопотання про припинення провадження у справі в цій частині позову.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що причиною неоплати наданих послуг у встановлені угодою строки та порядку стало неналежне бюджетне фінансування районного відділу міліції, відсутність у останнього достатніх коштів для оплати послуг електрозв'язку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2002 року між Центром електрозв'язку №2 Волинської дирекції (на даний час філії)                ВАТ “Укртелеком”, м. Горохів та Іваничівським районним відділом Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, смт. Іваничі було укладено договір про надання послуг електрозв'язку за №337.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв'язку.

На виконання умов вказаного договору Центром електрозв'язку №2 Волинської філії                              ВАТ “Укртелеком” впродовж періоду з жовтня місяця 2004 року по липень місяць 2007 року надавались Іваничівському РВ УМВС України у Волинській області послуги електричного зв'язку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв'язку на суму 16303,19 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками №№27 за послуги електрозв'язку за період з 01.10.2004р. по 31.07.2007р., розрахунками заборгованості та іншими документами –а.с. 14-48).

Проте, Іваничівський районний відділ УМВС України у Волинській області взяті на себе згідно угоди №337 від 29.05.2002р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків                        по оплаті наданих останнім послуг електрозв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив.

Відповідачем у період з жовтня 2004 року по липень 2007 року в рахунок оплати послуг електрозв'язку було перераховано позивачу 15286,43 грн.

У зв'язку з викладеним у відповідача станом на 01.08.2007р. виникла заборгованість в сумі                  1016,76 грн., що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                   але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв'язку предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом               не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання останніх Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов                 до висновку про підставність (на момент звернення до суду з відповідним позовом) пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості періоду з 01.10.2004р. по 31.07.2007р. в сумі 1016,76 грн.

Однак, враховуючи повне погашення відповідачем суми боргу суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині вимог припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 11 ст. 80 ГПК України).

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №337 від 29.05.2002р., Закону України „Про телекомунікації”, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала              104,43 грн. (за період прострочки платежів з 21.09.2006р. по 20.08.2007р.)

Розглянувши вимоги в цій частині позову суд вважає, що в задоволенні останніх позивачу слід відмовити. Викладене пов'язане з тим, що суму пені було нараховано за весь період прострочки платежів із загальних сум заборгованостей, котрі існували в той чи інший період, без врахування положень умов договору в частині порядку та строків проведення розрахунків, пеня відповідачу частково нараховувалась                 і у період, коли сума основної заборгованості була відсутня, штрафні санкції нараховувались позивачем               у відповідності до неіснуючої облікової ставки Національного банку України (8,2%).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно                                   до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 731,90 грн. суми інфляційних за період                               з 01.10.2004р. по 31.07.2007р., а також 195,87 грн. процентів річних за період з 01.11.2004р.                                 по 31.07.2007р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення інфляційних та процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому                               у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80,                    ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Іваничівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України             у Волинській області (смт. Іваничі, вул. Грушевського, 35, код 33273949) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №2 Волинської філії                              ВАТ „Укртелеком” (м. Горохів, вул. Шевченка, 13, п/р 260031965 у ВОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”,                         м. Горохів, МФО 303569, код 23251963) 731,90 грн. суми інфляційних та 195,87 грн. процентів річних,                  а всього 927,77 грн.

3. Стягнути з Іваничівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України             у Волинській області (смт. Іваничі, вул. Грушевського, 35, код 33273949) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №2 Волинської філії                            ВАТ „Укртелеком” (м. Горохів, вул. Шевченка, 13, р/р 260061964 у ВОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”,                         м. Луцьк, МФО 303596, код 23251963) 96,80 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита                        та 111,98 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 1016,76 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

5. В частині стягнення 104,43 грн. пені відмовити.

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                 В.О. Кравчук