Ухвала

від 21.06.2022 по справі 601/3014/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 601/3014/21

провадження № 61-5500 ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до навчально-виховного комплексу «Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5» - дошкільного навчального закладу Кременецької міської ради Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 січня 2022 рокупозов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ директора навчально-виховного комплексу «Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 - дошкільний навчальний заклад» Кременецької міської ради Тернопільської області від 08 листопада 2021 року № 153-к «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» та допустити до роботи ОСОБА_1 на посаді вчителя музичного мистецтва та музичного керівника навчально-виховного комплексу «Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 - дошкільний навчальний заклад» Кременецької міської ради Тернопільської області. Стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи у розмірі 26 423,93 грн, який зазначено без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів, та з якого податок і збори підлягають відрахуванню при сплаті.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2022 рокурішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду16 червня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постанову Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається із змісту касаційної скарги та судових рішень ухвалених у цій справі, позивачем, окрім позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заявлялась також вимога про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи.

Відсторонення від роботи не є тотожним поняттю звільнення з роботи, тому вимога про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи повинна бути оплачена судовим збором на загальних підставах, якщо позивач не має інших, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», пільг.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, яка є вимогою немайнового характеру, що становить 1 816,00 грн (908,00 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 13 липня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь