Рішення

від 21.06.2022 по справі 731/561/21

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/561/21

Провадження №2/731/26/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Коваленка В.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представників третіх осіб ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради та Комунальний заклад «Варвинський центр соціальних служб» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом та просить суд:

- позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову і до повноліття дитини;

Також, наполягає на призначенні її опікуном дитини та негайному виконанні рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що її донька ОСОБА_6 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_5 . Від їх відносин народився спільний син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 донька позивача - ОСОБА_6 померла. На переконання позивача їхні взаємовідносини, як подружжя були складними, адже відповідач ніде не працював, вживав алкогольні напої та вчиняв домашнє насильство. З 20 грудня 2020 року і по даний час внук ОСОБА_7 проживає разом з позивачем. Дитина відвідувала ДНЗ «Джерельце» та зараз навчається у КЗЗО «Варвинський ліцей» №1. При цьому, відповідач мешкає в м. Полтава. За весь час спільного проживання позивача разом зі внуком, відповідач лише два рази відвідував дитину: один приїзд був пов`язаний з похоронами дружини, а вдруге 10 квітня 2021 року з`явився за вимогою працівників КЗ «Варвинський ЦСС». При цьому за вказаний період, відповідач ніяким чином не піклувався про дитину, не цікавився його станом здоров`я та взагалі не спілкувався з дитиною в обсязі, необхідному для його гармонійного розвитку. Після оформлення соціальних забезпечення по втраті годувальника була домовленість, що саме позивач буде розпоряджатися вказаними коштами на утримання дитини. Проте, відповідач, в супереч даної домовленості, знімав кошти та розпоряджався ними на власний розсуд. При цьому, останній взагалі не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини. Всі питання щодо виховання та догляду дитини вирішуються виключно позивачем, без участі та підтримки відповідача. Таким чином, дитина перебуває на повному матеріальному забезпеченні позивача.

У зв`язку з цим, на переконання позивача, вказані обставини є прямими підставами, в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, для застосування до відповідача крайнього засобу відповідальності, у виді позбавлення останнього батьківських прав, як батька, яких ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання його дітей. Також, зважаючи на необхідність у матеріальному забезпеченні дитини та відсутності бажання відповідача фінансово підтримувати сина є потреба у примусовому стягненні аліментів.

Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення даного спору в добровільному порядку позивач була вимушена звернутися до суду з вказаними вимогами.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового засідання на 21 січня 2022 року. Додатково зобов`язано Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та висновок щодо можливості призначення йому опікуна. Крім того, також, зобов`язано Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області надати суду висновок щодо можливості призначення опікуна малолітнього ОСОБА_4

11 січня 2022 року на виконання ухвали суду від 20 грудня 2021 року від Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до суду надійшов висновок про доцільність встановлення опіки та відповідність її інтересам дитини (а.с. 68, 69).

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2022 року зобов`язано орган опіки та піклування Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області надати суду висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення відповідача ОСОБА_5 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 . Крім того, зобов`язано Службу у справах дітей Київської районної в м. Полтаві ради надати суду оригінали документів, а службі у справах дітей Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області їх відповідні копії документів відносно ОСОБА_5 , в тому числі: акт обстеження матеріально-побутових умов за місцем реєстрації дитини, інформацію щодо можливості виховувати та утримувати дитину ОСОБА_5 та в разі наявності характеристику з місця проживання відповідача. У зв`язку з цим, підготовче судове засідання було відкладено на 22 лютого 2022 року.

16 лютого 2022 року засобами поштового зв`язку від Служби у справах дітей Київської районної в м. Полтаві ради до суду надійшли письмові докази по справі (а.с. 122, 123, 124, 125, 126).

З підстав заявленого клопотання представника третьої особи Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Саверської-Лихошви В.В., підготовче судове засідання призначене на 22 лютого 2022 року було відкладене на 22 березня 2022 року.

На підставі розпорядження голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» заяву було передано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Проте цивільна справа за позовною заявою не приймалася до провадження Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області та у вказаному суді не розглядалася.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 04травня 2022 року №27/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ судів Чернігівської області» відновлено територіальну підсудність Варвинського районного суду Чернігівської області.

16 травня 2022 року заяву повернуто з Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області до Варвинського районного суду Чернігівської області для розгляду за територіальною підсудністю.

У зв`язку з цим, Варвинським районним судом Чернігівської області в межах даної цивільної справи було призначено підготовче судове засідання на 02 червня 2022 року.

16 травня 2022 року до суду надійшла копія рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області №27 від 22 березня 2022 року разом з висновком органу опіки та піклування Варвинської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с. 153-156).

02 червня 2022 року зазначеній цивільній справі підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 22 червня 2022 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені нею позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні, обґрунтовувала свою позицію обставинами, які вказані у змісті позовної заяви. Додатково наголосила на призначенні її опікуном стосовно внука ОСОБА_7 . Вказала, що відповідач н підтримує стосунків з сином, не займається його вихованням тривалий час не бере участі у його забезпеченні та не бажає цього робити в подальшому. Навіть після початку бойових дій в Україні не виявив бажання опікуватись сином. Витрачає кошти соціального забезпечення дитини на власний розсуд. Нещодавно дитині було зроблено операцію, однак батько жодним чином не прийняв участі в цьому.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву чи інших заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Гиленко Л.Р. заявлені позивачем вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Вказала, що позивач відповідає вимогам до опікунів та перебуває на відповідному обліку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в підготовче судове засідання явку свого представника не забезпечила, хоча про дату, час та місце повідомлялися належним чином (а.с. 183), причину своєї неявки до суду не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради в підготовче судове засідання явку свого представника не забезпечила, засобами поштового зв`язку, звернулися з заявою про здійснення судового розгляду без їх участі (а.с. 187).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради в судове засідання явку свого представника не забезпечила, хоча про дату, час та місце повідомлялися належним чином, причину своєї неявки до суду не повідомили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальний заклад «Варвинський центр соціальних служб» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Петльова Н.О. в судовому засіданні щодо вимог позову не заперечила, навпроти наполягала на їх задоволенні, оскільки на її переконання вони відповідають інтересам дитини.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення сторони позивача, представників третіх осіб, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчить копія відповідного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 01 лютого 2021 року Варвинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 5).

Відповідно до копії свідоцтва про народження померлої ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 06 січня 1984 року, її матір`ю являється ОСОБА_1 ,- позивач по справі.

У зв`язку з цим, суд констатує, що малолітній ОСОБА_4 являється онуком позивача ОСОБА_8 .

З копії довідки про склад сім`ї №2766, виданої 03 листопада 2021 року Варвинською селищною радою, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживає онук ОСОБА_4 (а.с. 7), який фактично зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 32).

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_4 навчається в 1-А класі КЗЗСО І-ІІІ ступенів «Варвинський ліцей №1» (а.с. 9). При цьому батько малолітнього ОСОБА_5 у вихованні дитини участі не приймає, матеріально не підтримує, з початку навчального року в школі не з`являвся (а.с. 10, 11).

Відповідно до змісту копії Протоколу індивідуальної психологічної діагностики та психологічно-педагогічної характеристики вихованця ЗДО «Джерельце» складеної відносно ОСОБА_4 , останній має відповідний віку фізичний та інтелектуальний розвиток. В розмові щодо стосунків з близькими йому особами -замикається. При цьому, зазначено щодо констатації наявності у нього конфлікту з батьком, адже дитина негативно відгукуються про нього. Підставою чого є невиконання батьком обіцянок наданих дитині та не забезпечення потреб останнього у спілкуванні з батьком. Зі слів хлопчика, він хотів би жити з бабусею, але продовжувати спілкуватися з татом та їздити до нього у гості (а.с. 12, 13).

Згідно заяви ОСОБА_5 , наданої 12 серпня 2021 року директору КЗ «Варвинській ЦСС», заявник не заперечує щоб його син ОСОБА_7 проживав з його бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 42). Власником даного житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою, не являється, оскільки наявні відомості щодо права власності на дане нерухоме майно за ОСОБА_6 (а.с. 19, 20, 21). Спадкова справа №31/2021, заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 за заявою №76 від ОСОБА_1 про прийняття спадщини (а.с. 22).

Відповідно до копії Акту звіряння №219863-в від 29 листопада 2021 року, за період з 01 листопада 2018 року по 31 жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , спожито природного газу 250.1 куб.м на суму 1934 грн, яка не сплачена (а.с 36).

Позивачем надані суду копії квитанції щодо сплати нею комунальних витрат за адресою по АДРЕСА_2 (а.с. 23).

Згідно до повідомлення ГУНП в Полтавській області від 05.11.2021 р відповідач ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності 15.02.2019 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 35).

Відповідно до копії Акту обстеження умов проживання від 19 листопада 2021 року, здійсненого працівниками ССД Варвинсьої селищної ради, ССД Прилуцької РДА та КЗ «Варвинський ЦСС», за адресою: смт Варва Прилуцького району Чернігівської області, пров. Шевченка, б. 16, житловий будинок має загальну площу 38 кв.м, санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні, житло облаштоване необхідними меблями, електроприладами та речами побуту. Дитина має власну кімнату з необхідними речами для проживання та навчання (а.с. 25).

Суд бере до уваги, що будь-яких відомостей щодо перебування на праві власності відповідача нерухомого майна чи договорів щодо відповідного користування, останнім суду не надавалося.

На вимогу суду від Служби у справах дітей Київської районної в м. Полтава ради надійшли документи, з яких вбачається наступне.

Відповідно до копії Акту обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2 , затвердженого 07 лютого 2022 року начальником Служби у справах дітей Київської районної в м. Полтава ради, житло охайне, має меблі та побутову техніку, для виховання дитини наявна окрема кімната, іграшки та книги (а.с. 122).

Згідно з поясненнями ОСОБА_5 від 07 лютого 2022 року, останній повідомив, що на даний час офіційно не працює. Має бажання виховувати сина та заперечує щодо позбавлення його батьківських прав (а.с. 119).

З характеризуючих даних ОСОБА_5 наданих сусідами вбачаються позитивні відгуки в його сторону, будь-які скарги щодо його поведінки відсутні (а.с. 124, 125, 126).

Згідно наданнями суду характеризуючими відомостями щодо ОСОБА_1 , остання працює на посаді робітника благоустрою загону благоустрою Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з 18 червня 2020 року. За період роботи зарекомендувала себе позитивно (а.с. 26). За результатами своє праці отримує стабільний дохід (а.с. 27, 29). Також, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Прилуцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком (а.с. 28). Відомості щодо наявності у ОСОБА_1 хронічних фізіологічних чи психологічних захворювань відсутні (а.с. 31). Станом на 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 34).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 165 СК України право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інших заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд зважає, що підстави для позбавлення батьківських прав особи, визначені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, позивач в обґрунтування позову посилається на п. 2 ч. 1 ст. 164 ЦК України, зміст якої визначає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Таким чином, тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На думку суду, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, де, зокрема, положенням абзацу 2 п. 16 визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав відповідно до ч. 4-6 ст. 19 СК України обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд бере до уваги, що висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області №27 від 22 березня 2022 року, як органом опіки та піклування, вирішено за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_5 , відносно малолітнього сина ОСОБА_4 . В обґрунтування вказаної позиції зазначено, що ОСОБА_5 не здатний задовольнити потреби дитини, у нього відсутній батьківський потенціал. Останній не цікавиться успіхами дитини в навчальному закладі, не відвідує батьківські збори, не проявляє до успіхів і невдач дитини та зовсім не приділяє уваги вихованню сина, тим самим злісно уникає виконанню батьківських обов`язків. Вказані обставини, свідчать про свідоме нехтування батьком своїх обов`язків, ухилення від виконання батьківських обов`язків по догляду та утриманню дитини (а.с. 154, 155-156).

За таких підстав, суд приходить до переконання, що наявними в матеріалах справи належними, допустимими та достатніми доказами підтверджено, що відповідач по відношенню до сина ОСОБА_7 не проявляє батьківської турботи, однією сім`єю з дитиною не проживає та відповідно тривалий період часу не бере участі у його вихованні не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкуються з дитиною у необхідному для нього нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу. На думку суду відповідач виконувати батьківські обов`язки по вихованню дитини не бажає, що свідчить про вину у діях відповідача та неможливість покращити його поведінку по відношенню до малолітньої дитини.

Вказана позиція узгоджується з змістом постанови Верховного Суду №520/8264/19 від 26 квітня 2022 року.

При цьому,суд бередо уваги,що будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів своєї участі у вихованні дитини відповідач суду не надав.

У зв`язку з цим, оскільки вказані факти як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються судом як ухилення відповідача та свідомим нехтуванням батьківськими обов`язками, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування.

Згідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна.

Частиною 4 ст. 167 СК України передбачено, що якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми - сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 244 СК України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 тривалий час опікується малолітньою дитиною, добросовісно виконуючи взяті на себе обов`язки по вихованню та утриманню хлопчика.

ОСОБА_1 є повнолітньою дієздатною особою і бажає здійснювати опіку над дитиною, про свідчить її відповідна заява (а.с. 160), яка була підтримана нею під час судового розгляду даної справи.

Суд також бере до уваги, що за місце проживання ОСОБА_1 створено належні умови для проживання та виховання дитини. За місцем свого проживання позивач зарекомендувала себе з позитивної сторони. Вона має постійне місце роботи, є пенсіонером та має стабільний дохід. Не має судимості, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, не заперечують, щоб ОСОБА_1 була опікуном малолітнього ОСОБА_7 , підтвердженням чого є Висновок про доцільність встановлення опіки та відповідність її інтересам дитини, виданий Службою у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 68, 69). З правовими наслідками встановлення опіки вона ознайомлена належним чином.

Таким чином, суд не вбачає обставин, які б могли перешкодити призначенню ОСОБА_1 опікуном дитини. Судом не встановлено інших осіб, які мають переважне право та бажання опікуватись дитиною.

У зв`язку з цим, враховуючи, що Служба у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, як орган опіки та піклування вважає за доцільне і таке, що відповідає інтересам дитини, встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_1 над малолітнім ОСОБА_4 , з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів дитини, суд вважає за доцільне встановити над нею опіку та призначити опікуна.

Крім того, суд звертає увагу, що на підставі ст. 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч. 2 ст. 166 СК України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини, відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , є особою працездатного віку. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я останнім суду не надано. Відповідачем не наведено доказів на підтвердження того, що у нього є особи, які перебувають на його утриманні, окрім малолітнього ОСОБА_4 , а також не повідомлено щодо наявності у відповідача інвалідності чи хронічних проблем зі здоров`ям.

При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи

Таким чином, проаналізувавши всі обставини справи у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи стан здоров`я дитини (а.с. 30), беручи до уваги обов`язок батьків щодо утримання дітей до досягнення ними повноліття, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, розмір якого буде достатнім для забезпечення його гармонійного розвитку та належного утримання до досягнення ним повноліття.

Крім того, суд звертає увагу, що стягнення аліментів в даному випадку виконується у частці від заробітку/доходу платника. Вказаний вид стягнення автоматично регулює розмір стягнень, у відповідності до рівня доходу платника, і одночасно обмежує мінімальний розмір платежів, гарантований законом на рівні не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місці проживання: АДРЕСА_3 ), яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса місці проживання: АДРЕСА_4 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (юридична адреса: 17600, смт Варва Прилуцького району Чернігівської області, вул. Шевченка, б. 38; код ЄДРПОУ 42659686), Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (юридична адреса: 17600, смт Варва Прилуцького району Чернігівської області, вул. Шевченка, б. 38), Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (юридична адреса 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 1/2), Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради (юридична адреса 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 1/2; код ЄДРПОУ 05384703) та Комунальний заклад «Варвинський центр соціальних служб» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (юридична адреса: 17600, смт Варва Прилуцького району Чернігівської області, вул. Шевченка, б. 42; код ЄДРПОУ 26383101) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та призначити опікуном ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 ).

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса місці проживання: АДРЕСА_4 ) на користь опікуна дитини - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місці проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2022 року.

Суддя А.І.Савенко