Ухвала

від 21.06.2022 по справі 947/10716/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/796/22

Справа № 947/10716/22 1-кс/947/4501/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 42022160000000090, внесеного до ЄРДР 04.04.2022 року,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 42022160000000090, внесеного до ЄРДР 04.04.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 23.06.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 900 (дев`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2232900 (два мільйони двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот) гривень.

Рішення слідчого судді мотивоване обґрунтованістю підозри, повідомленої ОСОБА_9 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України

При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував вагомість обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, які полягають у завданій шкоді в розмірі 499900 гривень, та вважає, що сума застави має перевищувати граничні розміри, визначені у ст. 182 КПК України.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, до суду із апеляційною скаргою звернувся прокурор ОСОБА_6 , в якій вказує на те, що

- слідчим суддею у резолютивній частині було помилково вказано про задоволення клопотання слідчого, оскільки визначений слідчим суддею строк запобіжного заходу та розмір застави не відповідають тим, що просив застосувати слідчий до підозрюваного у прохальній частині клопотання;

- визначений слідчим суддею термін перебування підозрюваного під вартою, як і визначений розмір застави не здатні забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

- слідчим суддею не було враховано характер справи, вчинення інкримінованого злочину під час дії воєнного стану, наслідки такого злочину;

- слідчим суддею не було виправдано корегування суми застави, а посилання виключно на майновий стан підозрюваного при визначенні застави є не достатнім.

Посилаючись на викладені обставини, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України, у 5000 000 (п`яти мільйонів) гривень.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, стверджує, що:

- вручена ОСОБА_9 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, є необґрунтованою;

-не доведеноіснування ризиків,передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а наведені у клопотанні слідчого та у оскаржуваній ухвалі обставини на їх підтвердження є лише припущеннями;

- розмір застави, визначений слідчим суддею, є занадто великим та визначеним слідчим суддею без додержання положень, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, в свою чергу, не було враховано, що ОСОБА_9 є лікарем 1-ої категорії, займається науковою діяльність та є публічною особою; має постійне місце роботи як керівник ДчП «Кліничний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; у нього на утриманні знаходяться малолітній син, хвора мати, яка потребує догляду, непрацевлаштована дружина та її батько, який через стан здоров`я потребує догляду;

- слідчим суддею не розглядалась можливість запобігання заявленим слідчим ризикам застосуванням до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а слідчим не було доведено неефективності застосування більш м`яких заходів.

Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати оскаржену ухвалу і постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити в повному обсязі, та обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний із тримання під вартою, а у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір заставали в межах, передбачених положеннями ст. 182 КПК України.

Позиції учасників судового розгляду.

Захисники та підозрюваний підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та заперечили проти апеляційної скарги прокурора.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними та підтримав доводи та вимоги поданої ним апеляційної скарги та просив її задовольнити у повному обсязі.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

З клопотання слідчого вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 42022160000000090, внесене до ЄРДР 04.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Так, з клопотання слідчого вбачається, що у період з 31.05.2022 до 02.06.2022 ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку для власного збагачення, перебуваючи на території м. Одеси, здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги у вигляді шоломів (касок), бронежилетів, аптечок, тактичних окулярів, рацій, розгрузок, медичних турнікетів. У результаті вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з особою, дані щодо якої встановлюються, під час воєнного стану фактично отримали прибуток на загальну суму 499 900 гривень, що перевищує в триста п`ятдесят і більше разів неоподаткований мінімуму громадян та становить значний розмір, за наступних обставин.

Указом Президента України ОСОБА_11 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України.

Указом Президента України ОСОБА_11 від 14.03.2022 № 133/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 №2119-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України ОСОБА_11 від 18.04.2022 № 259/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 № 2212-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України ОСОБА_11 від 18.04.2022 № 259/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 342/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 строком на 90 діб.

Тобто, у період вчинення кримінального правопорушення, а саме з 31.05.2022 до 02.06.2022 на території України діяв воєнний стан.

Встановлено, що ОСОБА_9 у період з 31.05.2022 до 02.06.2022, у період вчинення кримінального правопорушення, займав посаду директора Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» (ЄДРПОУ 36920274), та був усвідомлений про те, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Окрім цього, останній був усвідомлений про те, що благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об`єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом.

У зв`язку з чим, починаючи з лютого березня 2022 року, більш точна дата встановлюється в ході проведення досудового розслідування, у зв`язку з повномасштабним вторгненням збройних сил російської федерації на територію України, ОСОБА_9 створив Центр гуманітарної допомоги (на базі Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» (ЄДРПОУ 36920274) з метою надання гуманітарної допомоги та залучив до його діяльності особу, дані щодо якої встановлюються.

Так, положеннями ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: 1) освіта; 2) охорона здоров`я; 3) екологія, охорона довкілля та захист тварин; 4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; 5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; 6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; 7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; 8) наука і наукові дослідження; 9) спорт і фізична культура; 10) права людини і громадянина та основоположні свободи; 11) розвиток територіальних громад; 12) розвиток міжнародної співпраці України; 13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; 14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; 15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» визначено, що волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості.

Волонтерська діяльність здійснюється за такими напрямами:

- надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам кримінальних правопорушень, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;

- надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях;

У подальшому, у період з лютого 2022 по червень 2022 року, ОСОБА_9 , будучи керівником Центр гуманітарної допомоги (на базі Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» (ЄДРПОУ 36920274), вжив заходів, направлених на відшукання постачальників гуманітарної допомоги з країн ЄС, а також безоплатної допомоги від небайдужих громадян України у вигляді продуктів харчування, одягу, медикаментів, а також товарів подвійного призначення, зокрема захисні шоломи, бронежилет, аптечки, тощо.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) це надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам, у свою чергу гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Однак, ОСОБА_9 , в порушення вищевказаних норм Законів, у період з 31.05.2022 до 02.06.2022, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку для власного збагачення, перебуваючи на території м. Одеса, здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги та благодійних пожертв у вигляді медичних товарів, військової амуніції та військових приладів, фактично отримав прибуток на загальну суму 499 900 гривень, що становить значний розмір, під час дії воєнного стану.

Так, 31.05.2022, приблизно об 12:30 год, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_9 звернувся гр. ОСОБА_12 , який з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України всіляко допомагав силам оборони регіону, та який діяв під контролем правоохоронних органів. До ОСОБА_12 звернувся за допомогою його товариш, який являється військовослужбовцем Національної гвардії України, щодо надання гуманітарної допомоги у вигляді медичних товарів, військової амуніції та військових приладів.

У ході розмови ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 про те, що Благодійна організація «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» станом на теперішній час досить великими темпами «завозить» на територію України тактичну амуніцію, та продемонстрував відповідні приклади захисних шоломів, бронежилетів, тощо. На питання ОСОБА_12 , яким чином він зможе отримати для військових вказаний товар, ОСОБА_9 , не зважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких товарів військовим формуванням, створеним у відповідності до законодавства України, або волонтерам для їх подальшого перенаправлення до будь якої військової частини за потреби, у тому числі волонтеру, повідомив, що ОСОБА_12 може придбати всю необхідну амуніцію у нього.

У подальшому, а саме 01.06.2022 у період часу з 15:00-16:00

ОСОБА_12 разом зі своїм товаришем військовослужбовцем, анкетні данні якого не розголошуються в інтересах досудового розслідування, прибули у офіс за адресою: АДРЕСА_1 , де останні зустрілися з ОСОБА_9 та з особою дані щодо якої встановлюються, яка була присутня під час зустрічі. В ході розмови ОСОБА_9 продемонстрував весь асортимент наявного у нього товару, та повідомив про відповідні ціни за кожну одиницю амуніції, які складали від 35 до 750 доларів США. Окрім цього, на питання військовослужбовця, чи можливо буде отримати документ, на підставі якого у подальшому можливо буде поставити вказану амуніцію на облік у військовій частині, ОСОБА_9 повідомив, що підготує відповідний акт приймання передачі.

02.06.2022, у період часу з 14:00 по 15:00, в ході зустрічі ОСОБА_12 з ОСОБА_9 , останній повідомив, що необхідно зачекати декілька годин, з метою відвантаження необхідного товару та одночасно, з метою приховування своїх злочинних дій, надав ОСОБА_12 акт приймання передачі, виконаний нібито від імені ФОП ОСОБА_13 , в якому були зазначені позиції раніше обумовлених між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 товарів, з позначками відповідних цін щодо кожної одиниці. На що ОСОБА_12 повідомив, що вказаний акт не відповідає вимогам необхідних для військової частини документів, після чого ОСОБА_9 пообіцяв надати акт приймання передачі від імені Центру гуманітарної допомоги (на базі Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль». Далі, ОСОБА_9 надав вказівку особі, дані щодо якої встановлюються, зустрітися з ОСОБА_12 для здійснення передачі вказаного товару.

Далі, 02.06.2022, приблизно об 15:45, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , реалізуючи умисел на отримання прибутку шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги та благодійної пожертви, діючи з корисливих мотивів для власного збагачення, в межах міста Одеса надав вказівку особі, дані щодо якої встановлюються, реалізувати ОСОБА_12 отриману гуманітарну допомогу, а саме 1 бронежилет з наявними у ньому керамічними плитами, 30 шоломів марки «Croshield», 12 тактичних окулярів марки «DesertStormGoogle», 4 рації «Baofeng», 12 аптечок, 11 розгрузок зеленого кольору, 33 турнікети, 24 футболки зеленого кольору, що ним і було зроблено. Отримавши медичні товари, військову амуніцію та військові прилади, ОСОБА_12 передав, а особа, дані щодо якої встановлюються, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , прийняла, як було обумовлено попередньо, грошові кошти в сумі 499 900 гривень. У результаті вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_9 фактично отримав та міг розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 499 900 гривень, що згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

За результатами проведення слідчих дій, 02.06.2022 року о 23:25 год. старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.06.2022 року ОСОБА_9 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Прозахист правлюдини іосновоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, апеляційний суд наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження, зокрема: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення з УСБУ в Одеській області від 01.04.2022 року, протоколом допиту ОСОБА_12 від 22.04.2022 року, відповіддю Одеської митниці Державної митної служби України від 05.04.2022 року, протоколом допиту ОСОБА_12 від 31.05.2022 року, протоколом огляду інтернет додатку від 01.06.2022 року, протоколом допиту ОСОБА_12 від 01.06.2022 року, протоколом огляду предмету від 01.06.2022 року, протоколом допиту ОСОБА_14 від 02.06.2022 року, протоколом допиту ОСОБА_15 від 02.06.2022 року, протоколом огляду місця події від 02.06.2022 року, протоколом обшуку транспортного засобу «Рено» від 02.06.2022 року, протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 02.06.2022 року, оригіналами актів приймання передачі від імені ФОП ОСОБА_13 , протоколом допиту ОСОБА_13 від 02.06.2022 року, статутом Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль», показами ОСОБА_12 від 02.06.2022 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.

На переконання апеляційного суду, вказані докази є достатніми для відповідних висновків по суті клопотання слідчого, тому апеляційний суд наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для обрання відповідного запобіжного заходу підозрюваному.

Окрім того, апеляційний суд також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На думка апеляційного суду, зазначені у клопотанні обставини підозри, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Встановлені факти та інформація також можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_9 , про підозру якого йдеться, міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42022160000000090, внесеному до ЄРДР 04.04.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; незаконно впливати на свідків, які обумовлені наступним:

- останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та, розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- враховуючи те, що ОСОБА_9 має процесуальну можливість знайомитись із матеріалами провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), апеляційний суд дійшов висновку про існування достатньої ймовірності ризику впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбачених п.п. 1,3 ч. 1ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього більш м`якого запобіжного, ніж тримання під вартою.

Що стосується вимог апеляційних скарг сторони обвинувачення та сторони захисту щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею, апеляційний суд зазначає наступне.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України (ч. 3ст. 183 КПК України).

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні слідчий, посилаючись на майновий стан підозрюваного та обставини кримінального правопорушення, просив визначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, а саме у розмірі 5000000 ( п`яти мільйонів) гривень.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, відносно підозрюваного ОСОБА_9 , слідчий суддя послався на дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, вищенаведені ризики, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з продажом товарів гуманітарної допомоги, зокрема військового обладнання, амуніції, аптечок, в умовах воєнного стану, а також те, що у результаті вказаного кримінального правопорушення підозрюваний фактично отримав та міг розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 499 900 гривень, тому прийшов до висновку, що застава у розмірі 900 (дев`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2232900 (два мільйони двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот) гривень, буде достатня та помірна для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України.

Однак, на думку апеляційного суду, приймаючи рішення про визначення розміру застави, слідчий суддя не в повній мірі та формально врахував відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, та необґрунтовано визначив заставу у розмірі 900 (дев`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком слідчого судді та вважає доводи апелянтів стосовно незаконності розміру визначеної застави обґрунтованими.

Визначаючи розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Апеляційний суд враховує характер інкримінованого кримінального правопорушення, у вигляді прямого умислу та наявності певної мети - отримання прибутку у розмірі 499 900 гривень, як встановлено органом досудового розслідування, дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, займається науковою діяльність, має постійне місце роботи як керівник ДчП «Кліничний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та на його утриманні знаходяться малолітній син ОСОБА_16 , 21.06.2011 року, а також непрацевлаштована дружина ОСОБА_17 , тобто підозрюваний є єдиним утримувачем родини, тому апеляційний суд приходить до висновку, що розмір застави, який просить встановити прокурор в апеляційній скарзі, є надмірним та неспівмірним з урахуванням встановлених обставин та вважає, що на даний час необхідно визначити розмір у розмірі 80 ( вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), оскільки, на думку апеляційного суду, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК Українита вимогам ст. ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 3ст. 407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд;

постановив:

Апеляційні скарги прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 42022160000000090, внесеного до ЄРДР 04.04.2022 року, -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 42022160000000090, внесеного до ЄРДР 04.04.2022 року,- задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 01.08.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 ( вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 21.06.2022 року, заставна сума за ОСОБА_9 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У разі внесення визначеної застави звільнити підозрюваного ОСОБА_9 з-під варти та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками, визначеними слідчим у даному кримінальному провадженні;

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладених обов`язків становить до 01.08.2022, в межах досудового розслідування;

Роз`яснити підозрюваному або заставодавцю наслідки невиконання вимог ухвали, передбачені ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3