Вирок

від 22.06.2022 по справі 182/8020/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8020/21

Провадження № 1-кп/0182/341/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021 за № 12021041340000956 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-01.11.2021 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 22.10.2021 приблизно о 15:20 годині проходив повз магазин, який належить Товариство з додатковою відповідальністю «Нікопольський центральний універмаг» (код ЄДРПОУ 13457132), який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, буд. №14, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

В цей же день та час, ОСОБА_5 , перебуваючи в тому самому місці, зайшовши в приміщення торгівельної зали вищевказаного магазину, де з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно підійшов до вітрини з горілчаними виробами, звідки взяв пляшку горілки «Легка горілка Воздух кристал 0,5л 40%», та пляшку коньяку «Коньяк Коктебель 5*зв. 0,5л 40%», які ховаючи під куртку, направився до касової зони магазину. Далі, ОСОБА_5 пройшовши через касову зону магазину та не розрахувавшись за вище вказаний товар, направився до виходу з приміщення магазину. В цей момент дії ОСОБА_5 були помічені охоронцем магазину ОСОБА_6 , який почав його переслідувати та вимагати аби останній розрахувався за викрадене майно. В цей час ОСОБА_5 , розуміючи, що його дії були помічені охоронцем магазину, не відмовляючись від реалізації свого злочинного умислу, направленого на викрадення чужого майна, вирішив відкрито заволодіти майном належним ТДВ «Нікопольський центральний універмаг», та вибігши з приміщення магазину, побіг в сторону зупинки громадського транспорту «Універмаг», намагаючись відірватись від переслідування, тобто відкрито, не зважаючи на заперечення ОСОБА_6 , незаконно, умисно, з корисливих мотивів, поклавши під куртку, заволодів пляшкою горілки «Легка горілка Воздух кристал 0,5л 40%», та пляшкою коньяку «Коньяк Коктебель 5*зв. 0,5л 40%», вартість яких, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №388 від 28.10.2021 року становить 106,5 грн, та 145,26 грн. відповідно, чим спричинив матеріальний збиток юридичній особі ТДВ «Нікопольський центральний універмаг», на загальну суму 251 грн. 76 коп.

Далі з викраденим майном ОСОБА_7 , намагався втекти, але був затриманий співробітником охорони магазину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч. .2 ст.186 КК України - закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

До такого висновку суд приходить аналізуючи наступні докази.

В судовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і показав суду, що 22.10.2021р., приблизно о 15.20 год. він зайшов в продуктовий відділ Нікопольського центрального універмагу, де взяв зі стелажу дві пляшки з горілкою та коньяком. Пляшки він сховав під одежу. Коли він ще знаходився в магазині, його став зупиняти охоронець, однак він почав вибігати з універмагу , але одразу після виходу, його затримали. Під час всього цього він розбив одну з пляшок, вартість якої відшкодував на досудовому розслідуванні. В скоєному кається.

Представник потерпілого ТДВ « Нікопольський центральний універмаг» ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась. Надала суду заяву в якій просить суд розглянути кримінальне провадження за її відсутності. Цивільний позов заявляти не бажає, матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі. При призначенні покарання обвинуваченому поклалась на розсуд суду.

У зв`язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч. 3ст. 349 КПК Українине досліджувалися. При цьому судом було роз`яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.

Таким чином, дослідивши докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст.15 ч. 2 ст.186 КК України - закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимогист. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статтіКК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, яка передбачає, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином.

Суд враховуєй особувинного,який,відповідно довимоги УІФПГУНП вДніпропетровській областізначиться,як особаяка ранішене притягуваласьдо кримінальноївідповідальності (а.п.63).Однак,відповідно довироку Нікопольськимміськрайонним судомДніпропетровської областівід 01.11.2021 року, ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік ( а.п. 70-73); не працює, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 74), на утриманні нікого не має; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 65-66).

Обставинами що пом`якшують покарання суд визнає каяття скоєного, відшкодування спричиненої шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

За вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, йому необхідно призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, та з урахуванням ч.3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі, а остаточне покарання, з огляду на те, що нове кримінальне правопорушення він вчинив до постановлення вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.11.2021, за правилами ч. 4 ст.70КК України, яке відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, зважаючи на обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, особу обвинуваченого, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо ньогост. 75 КК Україниі звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1ст. 76 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Цивільний позов не заявлено.

Стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положеньст.100 КПК України.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи № 388 від 28.10.2021 року у сумі 200 грн., оскільки відповідно до ч. 2ст. 124 КПК Україниу разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст.370,371,374, 124 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 2ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК Україниі призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4ст. 70 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п. 1), 2) ч. 1ст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази:

-пляшку горілки «Легка горілка Воздух кристал 0,5л 40%», яку передано представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_8 залишити у її користуванні;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи № 388 від 28.10.2021 року у сумі 200 (двісті) грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий суддя: ОСОБА_1