Рішення

від 16.06.2022 по справі 216/4859/21

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4859/21

провадження №2/216/1074/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року

Центрально Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Бутенко М.В.

за участю

секретар судового засідання Кравець А.С.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» про визнання попереднього договору недійсним, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» про визнання попереднього договору недійсним, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди.

Просить суд винести рішення, яким визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №-1712 від 11 листопада 2020 року (попередній), укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» з купівлі-продажу транспортного засобу марки CHERY, модель Tiggo 7, модельний рік 2016-2017, інші характеристики автомобіля B14NEtLj3589gk3958. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» (код ЄДРПОУ 43795973) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 141 620,00 грн. (сто сорок одна тисяча шістсот двадцять) гривень 00 коп. сплачених в рахунок авансового внеску за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №-1712 від 11 листопада 2020 року (попередній), моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., а також усі понесені судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить суд розглядати справу за відсутністю сторони позивача, без застосування технічного запису, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити позов в повному обсязі, не проти винесення заочного рішення суду.

Представник відповідача товариства зобмеженою відповідальністю«МАСМОТОРС» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, але в установлений судом строк не подав до суду відзиву на позовну заяву, та не подав жодної іншої заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

На інтернет сайті «avtobazar» позивач помітив оголошення відповідача про продаж нових і вживаних автомобілів вітчизняного та імпортного виробництва по цінам нижче ринкових. Зателефонувавши на зазначені номера телефонів в оголошені, та після перемов з відповідачем щодо умов, вартості, строків придбання вживаного автомобіля, позивач вирішив звернутися до відповідача щодо купівлі автомобіля.

11.11.2020 року між покупцем ОСОБА_1 та продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» було укладеного договір купівлі-продажу транспортного засобу №-1712.

За умовами договору, покупець має намір купити у продавця, а продавець має бажання продати покупцеві транспортний засіб, тому маючи намір бути юридично зобов`язаними, відповідно до ст. 635 ЦК України сторони уклали цей договір купівлі продажу транспортного засобу з настанням відповідних наслідків. Відповідно до п.1.2 договору сторони зобов`язались у встановлений строк укласти Основний договір на умовах, встановлених у цьому Договорі, метою якого є придбання транспортного засобу, обумовленого договором. Транспортний засіб має наступні ідентифікаційні ознаки: марка CHERY, модель Tiggo 7, рік випуску 2016-2017, інші характеристики B14NEtLj3589gk3958. Відповідно до п.1.6 Договору сторони зобов`язались укласти Основний договір 19 листопада 2020 року за умови повного виконання гі.2.1 цього Договору, тобто внесення покупцем на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів в розмірі 140 820,00 грн. Якщо на зазначену вище дату майно, погоджене сторонами в п.1.2 цього Договору не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що Основний договір буде укладено не пізніше ніж на 5-й робочий день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення Основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення Основного договору сторони визначили 19 листопада 2020 року. Пунктом 1.7 Договору передбачено, що продавець зобов`язується передати майно у власність покупця, а покупець прийняти майно та оплатити його поточну повну вартість у сукупності 140 820,00 грн. (повна поточна вартість повна вартість відчужуваного покупцеві майна, на момент укладення сторонами Основного договору). У випадку, якщо продавець необгрунтовано відмовляється від укладення Основного договору з покупцем, то продавець зобов`язаний повернути покупцеві суму грошових коштів, визначених п.2.1 Договору. Як слідує з п.4.2 вказаний договір є попереднім у розумінні ст. 635 ЦК України і метою є укладення Основного договору на умовах цього договору.

Договір підписаний сторонами, міститься печатка ТОВ «МАСМОТОРС», Відповідачем виписано рахунок на оплату за вказаним договором 140 820,00 грн.

Квитанцією від 11.11.2020 підтверджується сплата позивачем на користь ТОВ «МАСМОТОРС» 140 820,00 грн. за договором №-1712 від 11.11.2020.

Окрім того, 11.11.2020 позивачем складена заявка до адміністрації ТОВ «МАСМОТОРС» про надання транспортного засобу CHERY Tiggo 7, кольору «сірий», додаткове обладнання антикорозійна обробка, килими салону за рахунок відповідача та встановлення підкрильників, бризковиків за рахунок позивача, та відповідно сплачено позивачем відповідачу за надані послуги 800 гривень.

Отже, позивачем умови попереднього договору виконані в повному обсязі, а відповідач від виконання умов попереднього договору ухиляється, позивач автомобіль не отримав, Основний договір не укладений, дії які б свідчили про наміри виконати умови Договору відповідачем не здійснюються.

На листи позивача відповідачем були надані відповіді, в яких зазначено, що при придбанні транспортного засобу була виявлена помилка в митній документації, що затримує процедуру його придбання. Також наголошено, що відповідно до п.3.4 укладеного Договору покупець має право звернутися до продавця із письмовою заявою про зміну транспортного засобу на відповідний або на розірвання попереднього договору із поверненням грошових коштів в строк до 15 банківських днів, з моменту отримання продавцем від покупця відповідної заяви. Крім того у своїх відповідях відповідач визнав факт отримання ним від позивача 141 620,00 грн. на виконання умов вищезазначеного договору.

Станом на сьогодення відповідач так і не вчинив дії по розірванню даного попереднього договору та поверненню грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у ЙЬвний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 2,3 вказаної статті сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію його укладення.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

При обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставині про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі-вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням (ч.1 ст. 229 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права позивача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

За положеннями ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про: основні характеристики продукції, такі як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; спосіб продажу, ціну або спосіб розрахунку ціни, наявність знижок або інших цінових переваг; умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно зі ст. 18 цього Закону, умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст. 509 ЦК України); призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, можна прийти до висновку про те, що договір №-1712 від 11.11.2020 є не виконаним з боку відповідача, укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», не відповідає вимогам законодавства України, порушує права позивача та є несправедливим. При укладенні договору позивача, як покупця товару, було введено в оману шляхом надання нечіткої та двозначної інформації щодо умов договору в частині строків придбання обумовленого транспортного засобу, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України у рішенні по справі №15- рп/2011 від 10.11.2011, одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 ЦК України. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Цивільного Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому послуги.

Пунктом п.3.7 попереднього договору визначено, що у випадку, якщо продавець необґрунтовано відмовляється від укладення Основного договору з покупцем, то продавець зобов`язаний повернути покупцеві суму грошових коштів, визначених пунктом 2.1. Договору.

За таких підстав та з урахуванням ст. 216 ЦК України щодо правових наслідків недійсності правочину, позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми в рахунок авансового платежу в розмірі 141 620,00 грн. підлягають стягненню.

Крім того, відповідно до ст.ст. 15, 16, 23, 611 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. .

Згідно зі п. 5 Постанови Пленуму від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з вимогами ч. З ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За правилами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо продажу обумовленого сторонами у Договорі транспортного засобу призвело до порушення прав позивача на користування транспортним засобом, вимагає від позивача додаткових витрат коштів і часу на телефонні розмови, листування з приводу виконання умов договору відповідачем, звернення до суду, чим порушується його звичайний спосіб життя, що в свою чергу завдає позивачу моральних страждань.

З урахуванням характеру страждань, обсягу заподіяної майнової шкоди суд вважає, що сума 5000 грн. є достатньою грошовою компенсацією завданої позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ч.3ст.6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору за позовні вимоги, що задовольняються судом, у розмірі 1417,00 грн. + 908,00 грн. = 2325,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ізст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу адвоката, не надано жодного документу, які б свідчили про існування договору на правничу допомогу з адвокатом, акта виконаних ним робіт квитанції про оплату цього гонорару.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач не довів належними доказами понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 7200,00 грн., суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення понесених ним судових витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,89,133, 141,263-265,274-279 ЦПК України, ст.12,15,16,23,203,215,216,229,230,509,611,627,635,638,693, Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» про визнання попереднього договору недійсним, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №-1712 від 11 листопада 2020 року (попередній), укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» з купівлі-продажу транспортного засобу марки CHERY, модель Tiggo 7, модельний рік 2016-2017, інші характеристики автомобіля B14NEtLj3589gk3958.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС» (код ЄДРПОУ 43795973) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 141 620,00 грн. (сто сорок одна тисяча шістсот двадцять) гривень 00 коп. сплачених в рахунок авансового внеску за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №-1712 від 11 листопада 2020 року (попередній), а також моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп., понесені судові витрати по справі по сплаті судового збору у розмірі 2325,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

розглянув справу.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5ст. 265ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ВідповідачТовариство з обмеженою відповідальністю «МАСМОТОРС», юридична адреса: м. Київ, вул. Лаврська, буд.10, код ЄДРПОУ 43795973.

Суддя: М. В. БУТЕНКО