Постанова

від 20.06.2022 по справі 916/2189/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2189/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Харківські теплові мережі

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021

у справі №916/2189/21

за позовом Комунального підприємства „Харківські теплові мережі

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Навчально-виробниче підприємство „КОРД

про стягнення 402 128, 49 грн.

(суддя місцевого господарського суду: Смелянець Г.Є., Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп. Шевченка, 29)

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Комунальне підприємство Харківські теплові мережі (далі КП «Харківські теплові мережі») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробниче підприємство «КОРД» (далі ТОВ «НВП «КОРД») 402 128, 49 грн., з яких 332 159, 49 грн. вартість спожитої теплової енергії без укладення договору, 22 134, 43 грн. 3 % річних, 47834, 57 грн. сума інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 6 031, 93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що позивач здійснював постачання теплової енергії на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 рр. у житловий будинок по вул.Пушкінській, 79/1 у м. Харкові, та відповідно і у нежитлові приміщення, які займає відповідач, що підтверджується актами на включення та відключення опалення. При цьому, в порушення ст. 24 Закону України Про теплопостачання відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 року позов КП Харківські теплові мережі до ТОВ НВП КОРД про стягнення 402 128, 49 грн. задоволено частково, стягнуто з ТОВ «НВП «КОРД» на користь КП «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії без укладення договору у розмірі 332 159 грн. 49 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 982 грн. 39 коп., в решті позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідач не надав до суду доказів, які свідчать про звільнення ним орендованого приміщення, а також доказів, які спростовують наявність заборгованості за спожиту теплову енергію, а відтак правомірними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії без укладення договору у розмірі 332 159,49 грн.

Крім того, суд зазначив, що у зв`язку з відсутністю договору, в якому встановлено зобов`язання відповідача щодо оплати теплової енергії та строків здійснення цієї оплати, необґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних, з огляду на що відмовив у їх задоволенні.

Частково не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 скасувати частково та ухвалити нове рішення в частині стягнення інфляційних та річних, яким позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» до ТОВ «НВП «КОРД» щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 47834,57 грн. та 3% річних в сумі 22134,43 грн. задовольнити повністю.

Апелянт вважає, що судом не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом порушено норми процесуального права, що потягло за собою ухвалення частково помилкового рішення.

На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції помилково зазначив, що у зв`язку із відсутністю договору, в якому встановлено зобов`язання відповідача щодо сплати теплової енергії та строків здійснення оплати, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу, що зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу КП „Харківські теплові мережі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 по справі №916/2189/21 залишено без руху.

17.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від КП „Харківські теплові мережі про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 по справі №916/2189/21, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1830,70 грн. Крім того, від КП "Харківські теплові мережі" надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення отримано ним 04.01.2022, що підтверджується конвертом та роздруківкою з сайту АТ „Укрпошта (поштовий ідентифікатор: 6511913614492).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП „Харківські теплові мережі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 по справі №916/2189/21; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2189/21.

18.03.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2189/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 розгляд апеляційної скарги КП „Харківські теплові мережі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 по справі №916/2189/21 призначено на 21.06.2022 року о 14-00 год.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судове засідання, яке відбулось 21.06.2022, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, а також довідка про розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.1999 за погодженням із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, між Харківським державним політехнічним університетом (Орендодавець) та Державним навчально-виробничим підприємством «КОРД» Харківського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів (Орендар) укладено двосторонній Договір оренди №42 (далі - Договір), за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 «Гігант» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, загальною площею 882, 4 кв.м., які знаходяться на балансі Орендодавця.

Відповідно до пункту 2.1. Договору право Орендаря на користування орендованим майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі вказаного в договорі майна.

Акт прийому - передачі (Додаток № 3 до Договору оренди № 42 від 01 травня 1999 року) підписаний між сторонами 01 травня 1999 року (том 1 аркуш справи 19);

Указом Президента України від 11.09.2000 №1059 «Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних» Харківському державному політехнічному університету надано статус національного, у зв`язку з чим Орендодавця перейменовано у Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

У зв`язку із реорганізацією орендаря шляхом перетворення з 12.01.2009, Орендарем за вказаним Договором оренди стало Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРД», як правонаступник ДНВП «КОРД», відповідно до додаткової угоди № 3 до Договору оренди.

За умовами укладеного між сторонами Договору об`єктом оренди є нерухоме майно державної власності, що закріплене за закладом вищої освіти на праві господарського відання; строк дії договору встановлено до 01.05.2019 (пункт 9.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2015 Господарським судом Харківської області прийнято рішення у справі №922/1837/15 за позовом Комунального підприємства Харківські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виробниче підприємство КОРД (м. Харків) про стягнення, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, заборгованості за договором №9668 про постачання теплової енергії від 01.03.2002 за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2013 по 31 грудня 2013 в сумі 54862,61 грн., суму вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з січня 2014 по листопад 2014 в сумі 48258,21 грн., 3% річних за період з 25.05.2013 по 25.05.2015 в сумі 2394,61 грн., інфляційних за період з 25.05.2013 по 25.05.2015 в сумі 18318,10 грн., яким позов КП Харківські теплові мережі задоволено. Вказане рішення залишено без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015.

При цьому, у рішенні суду від 25.05.2015 у справі №922/1837/15 встановлено, що 17.04.2014 позивач надіслав на адресу відповідача лист №36/Т8-1857 від 14.04.2014, яким було направлено 2 примірника оформленого та підписаного з боку позивача договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №14482 від 01.03.2014 на приміщення відповідача, що підтверджується копіями вказаного листа та чеку №8523 від 17.04.2014. Як свідчать матеріали справи, відповідач відповіді на лист позивача не надав, договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №14482 від 01.03.2014 не підписав і не повернув позивачу.

Згідно акту обстеження системи теплопостачання об`єкту №174/1233 від 23.09.2014 фактична площа, яку займає відповідач ТОВ НВП "КОРД" у житловому будинку (гуртожитку №1) балансоутримувачем якого є НТУ "ХПІ", відповідно до договору оренди №42 від 01.05.1999 складає 882,4 кв.м. В приміщенні відповідача встановлені опалювальні прилади М-140 в кількості 38 шт х7 секцій, 3 шт. х 3 секц., З шт. х 11 секцій, 1 шт.х 5 секц. Система опалення приміщень відповідача єдина з системою опалення усього житлового будинку. Реконструкція системи опалення у приміщенні відповідача не здійснювалася, що підтверджується даними балансоутримувача будинку. Включення та відключення опалення приміщень відповідача провадиться одночасно з житловим будинком в цілому. Нарахування відповідачу за фактично спожиту теплову енергію провадиться згідно показників приладу комерційного обліку SONOCAL, встановленого на вводі в житловий будинок з урахуванням теплового навантаження. Цей акт є підставою для нарахування за фактично спожиту теплову енергію без договору з 01 січня 2014 до моменту укладання договору.

В подальшому, в травні 2019 року Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "КОРД" про виселення ТОВ "НВП "КОРД" із займаних нежитлових приміщень, розташованих на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між НТУ "Харківський політехнічний інститут" і ТОВ "НВП "КОРД" Договір оренди від 01.05.1999 №42 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Проте, ТОВ "НВП "Корд" в порушення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України не повернув нежитлові приміщення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 922/1510/19, позовні вимоги задоволено. Вирішено виселити ТОВ "НВП "Корд" із займаних нежитлових приміщень, розташованих на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1.

При цьому, в рішенні суду встановлено, що відповідач після припинення дії Договору оренди № 42 від 01.05.1999, не звільнив нежитлові приміщення, які розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" загальною площею 882,4 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1, та не передав їх позивачу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020р. по справі №922/1510/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "Корд" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2019 у справі № 922/1510/19 залишено без змін.

Окрім того, судом встановлено, що після припинення договору №9668 про постачання теплової енергії від 01.03.2002, позивач на підставі Розпоряджень про початок опалювального сезону 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 здійснював постачання теплової енергії у житловий будинок по вул. Пушкінській, 79/1, та відповідно і у нежитлові приміщення, які займає відповідач.

Факт споживання відповідачем теплової енергії з лютого 2017 року по березень 2020 року включно підтверджується актами на включення та відключення опалення, які підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будівлі по вул. Пушкінській, 79/1, а саме: №174/5043 від 14.11.2016, №174/5717 від 09.11.2017, №174/6156 від 26.11.2018, №174/11963 від 24.10.2016, №174/14943 від 03.04.2017, №174/17300 від 26.10.2017, №174/18654 від 10.04.2018, №174/21176 від 01.11.2018, №174/26652 від 13.11.2019, №174/7146 від 04.12.2019, №174/28994 від 09.04.2020.

30.11.2017 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 22.11.2017 за №1002 акт виконаних робіт за грудень 2017 та рахунки-фактури №17400-7047 від 08.10.2017, від 07.12.2017.

18.01.2018 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 17.01.2018 за №52 акт виконаних робіт та рахунок-фактуру за грудень 2017.

15.02.2018 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 15.02.2018 за №156 акт виконаних робіт за січень 2018 та рахунок-фактуру №17400-7047 від 09.01.2018, від 07.02.2018.

20.03.2018 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 16.03.2018 за №218 акт виконаних робіт за лютий 2018 та рахунок-фактуру №17400-7047 від 07.03.2018, від 07.02.2018.

21.05.2018 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 16.05.2018 за №416 акти виконаних робіт за березень, квітень 2018 та рахунок-фактуру №17400-7047 від 06.04.2018, від 08.05.2018.

14.12.2018 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 14.12.2018 за №1225 акт виконаних робіт за листопад 2018 та рахунки-фактури №17400-7047 від 07.12.2018, від 08.01.2019, від 07.02.2019, від 07.03.2019, від 08.04.2019, від 07.05.2019.

14.12.2018 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 30.11.2018 за №1045 акти виконаних робіт за лютий-квітень 2017 та рахунки-фактури №17400-7047 від 09.03.2017, від 07.04.2017.

12.04.2019 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 09.04.2019 за №363 акти виконаних робіт за грудень 2018, січень-березень 2019.

16.05.2019 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 16.05.2019 за №462 акти виконаних робіт за квітень 2019.

13.05.2021 позивачем направлено на адресу відповідача супровідним листом від 12.05.2021 за №363 акти виконаних робіт за листопад грудень 2019 та січень-березень 2020 та рахунки-фактури №17400-7047 від 06.12.2019, від 10.01.2020, від 07.02.2020, від 10.03.2020, від 09.04.2020.

У вказаних супровідних листах, які надсилались відповідачу, позивач вимагав погасити заборгованість у 10 денний строк.

Окрім того, позивачем надано до суду відомості обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті гурт. №1 (секц. 1-5) НТУ "ХПІ", вул. Пушкінська 79/1, та розрахунок нарахувань по ТОВ "Навчально-виробниче підприємство "Корд" за лютий-квітень 2017, жовтень-грудень 2017, січень-квітень 2018, листопад-грудень 2018, січень-квітень 2019, листопад-грудень 2019, грудень-березень 2020, згідно з яким заборгованість відповідача становить 332 159, 49 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем боргу позивач звернувся до суду з позовом, в якому, окрім стягнення основного боргу в розмірі 332 159, 49 грн., просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 22 134, 43 грн. та інфляційних втрат в розмір 47 834, 57 грн.

Як зазначалося раніше, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії без укладення договору у розмірі 332 159,49 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про обгрунтованість стягнення 332159,49 грн. апелянтом не оскаржується, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України не переглядається.

Стосовно висновків суду першої інсатнції в частині стягнення інфляційних втрат, а також 3% річних, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частина перша зазначеної статті також передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1 Закону України "Про теплопостачання" визначає:

- балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно зі ст. 19 названого Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Основним обов`язком споживача теплової енергії, зокрема, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»)

Частина шоста статті 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачає, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відсутність письмового договору між сторонами у даній справі щодо надання послуг з теплопостачання сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від встановленого обов`язку оплати спожитих ним послуг.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.06.2019 у справі № 904/2588/18.

Відтак, у відповідача, як споживача наданих позивачем послуг, виникло перед останнім грошове зобов`язання щодо оплати вартості спожитої теплової енергії.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобовязання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обовязок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобовязання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України зробила висновок про те, що зобовязання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобовязання і поділяє його долю.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відсутність між сторонами договору, умовами якого встановлено в тому числі зобов`язання оплати поставленої теплоенергії та строків її здійснення, виключає можливість нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних, оскільки зазначені нарахування є додатковими до основного зобов`язання.

За таких обставин судова колегія погоджується з доводами апелянта і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи межі позовних вимог, колегія суддів погоджується з їх правильністю та обгрунтованістю та вказує про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 47834,57 грн., а також 3% річних у розмірі 22134,43 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи необхідність задоволення позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості, а також правильність здійсненого позивачем розрахунку, судова колегія вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 47834,57 грн., а також 3% річних у розмірі 22134,43 грн.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства „Харківські теплові мережі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 у справі №916/2189/21 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, п.п.3, 4 ч.1 ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Харківські теплові мережі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 у справі №916/2189/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 у справі №916/2189/21 в частині відмови в задволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 47834,57 грн., а також 3% річних у розмірі 22134,43 грн. скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 у справі №916/2189/21 в наступній редакції:

« 1. Позов Комунального підприємства Харківські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виробниче підприємство КОРД про стягнення 402 128, 49 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробниче підприємство «КОРД» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 21184731) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії без укладення договору у розмірі 332 159 (триста тридцять дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 49 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 47834 (сорок сім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 22134 (двадцять дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 43 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6031,94 (шість тисяч тридцять одна) грн. 94 коп.»

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Навчально-виробниче підприємство „КОРД (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 21184731) на користь Комунального підприємства „Харківські теплові мережі (61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3405,00 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2022 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош