Ухвала

від 21.06.2022 по справі 916/1225/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"22" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1225/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву (вх. ГСОО №4-28/22 від 20.06.2022) про арешт судна для забезпечення морської вимоги, подану: Товариством з обмеженою відповідальністю «МИРАТОРГ» (65012, м. Одеса, Французький бульвар, 11, корп. Б., кв. 4, код ЄДРПОУ 38785869) до боржника: BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY (40 Brivibas Street 21а Riga LV 1050 Latvia, реєстраційний номер: 1008682).

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 до суду від ТОВ «МИРАТОРГ» надійшла заява (вх. ГСОО №4-28/22) про арешт судна для забезпечення морської вимоги, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на судно «MV VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857, MMSI: 341572000, SORMOVSKIY TYPE, BLT 1981, DWT 3300 TS DFT 3,81 M, DWCC 3200 TS, PORT OF REGISTRY CHARLESTONN), фрахтувальником за договором чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022» якого є BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY (реєстраційний номер 1008682) та яке знаходиться в акваторії морського порту Рені Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Україна, 68802, Одеська обл., м. Рені. вул. Дунайська. 188), шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Рені Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Україна, 68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188.)

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на наявність у ТОВ «МИРАТОРГ» морської вимоги до BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY, яка виникла в результаті невиконання умов BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY договору чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», а саме не поставки судна «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857, MMSI: 341572000) у порт «КІЛІЯ» в строк 09.05.2022, внаслідок чого у ТОВ «МИРАТОРГ» були зірвані Контракт №MIR-2-SS3 від 20.04.2022 та Договір поставки №0404-1 від 04.04.2022, за умовами яких ТОВ «МИРАТОРГ» повинен буде сплатити контрагентам пеню та штрафи та, як вказує заявник, зальний розмір яких на момент подачі даної заяви становить 7847235,49 грн.

При цьому заявник повідомив, що йому стало відомо від агенту Ренійського морського торговельного порту про те, що судно «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857, MMSI: 341572000) прямує в Ренійський морський торговельний порт, а також з отриманої інформації з інтернет сайту «Marine Traffic», вбачається, що судно «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857, MMSI: 341572000») перебуває в порту «РЕНІ».

У зв`язку з даними обставинами, заявник зазначив, що ТОВ «МИРАТОРГ» звернувся з офіційними запитами до BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY (реєстраційний номер 1008682) та до власника судна «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857, MMSI: 341572000) SOLAR GUNES SHIPPING LTD ISTANBUL/TURKEY нагадуючи про умови укладеного Договору, з метою з`ясувати, чому судно не було поставлено в Порт «КІЛІЯ» в установлені строки та з проханням забезпечити виконання зобов`язань за Договором. За твердженням заявника, відповідь на вказані листи від BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY (реєстраційний номер 1008682) та SOLAR GUNES SHIPPING LTD ISTANBUL/TURKEY не надійшли.

На думку заявника, невиконання зобов`язань щодо надання судна для навантаження в порт «КІЛІЯ», прямування судна в порт «РЕНІ» для навантаження іншого вантажу, іншої компанії, існує реальна можливість, після навантаження судна в порту «РЕНІ», залишення судном території України, що в свою чергу призведе до неможливості отримання заявником відшкодування збитків, за невиконання умов договору, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому спорі з боржником щодо стягнення збитків, за невиконання умов договору.

22.06.2022 судом отримано від VI-ZA STAR Ltd. заперечення (вх. ГСОО №11165/22), в яких зазначено, що VI-ZA STAR Ltd. (номер компанії ІМО 5166669, П.С. 556, Мейн Стріт, Чарльстаун, Острів Невіс/P.O Box 556, Main Street, Charlestown, Nevis Island) є зареєстрованим власником судна VOLODYMYR VOROBYOV, тобто володіє даним судном на праві власності, а також одночасно є комерційним менеджером, тобто експлуатує судно у комерційних цілях.

VI-ZA STAR Ltd. заперечує проти поданої заяви про арешт судна для забезпечення морської вимоги та вказує, що судновласник, компанія VI-ZA STAR Ltd, не є стороною будь-яких угод чартеру із компанією заявника ТОВ «МИРАТОРГ». За твердженням судновласника, т/х VOLODYMYR VOROBYOV не надавався у використання компанії BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY на умовах, коли останній має право розпоряджатись судном, здавати судно у суб-фрахт, або укладати від свого імені будь-які інші угоди перевезення вантажів, тобто на умовах тайм- чартеру.

При цьому VI-ZA STAR Ltd вказує, що 28.04.2022, VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY уклали угоду рейсового чартеру, тобто перевезення вантажу т/х VOLODYMYR VOROBYOV на один рейс, де порт завантаження Кілія, порт розвантаження Варна (Болгарія), вантаж 1750 метричних тон до повної вантажомісткості на вибір власників соняшникове насіння насипом. В подальшому, як вказує судновласник, зважаючи на укладення рейсового чартеру 28.04.2022 між VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY у відношенні т/х VOLODYMYR VOROBYOV, судно розпочало рейс та прямувало до порту Кілія, про що свідчить нотіс від 11.05.2022, капітана судна VOLODYMYR VOROBYOV про готовність судна (Notice of readiness), який було надіслано фрахтувальнику компанії BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY

Між тим, за твердженням VI-ZA STAR Ltd, 17.05.2022 фрахтувальник повідомив про намір змінити порт завантаження та порт розвантаження, а також вантаж та 18.05.2022, агент фрахтувальника, надіслав лист про внесення змін до рейсового чартеру 28.04.2022 між VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY, яким просив прийняти до уваги, що новий порт завантаження Ізмаїл, новий порт розвантаження Констанца, агент у порту Ізмаїл компанія SOF Marine LLC, агент у порту розвантаження компанія Abria Shipping. Таким чином, Сторони внесли зміни до рейсового чартеру 28.04.2022 між VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY у відношенні т/х VOLODYMYR VOROBYOV, що підтверджується копією рейсового чартеру 28.04.2022 між VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY у відношенні т/х VOLODYMYR VOROBYOV зі змінами від 17.05.2022.

За твердженням VI-ZA STAR Ltd, компанія BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY не володіє, не розпоряджається та не є фрахтувальником т/х VOLODYMYR VOROBYOV, а відповідно на судно т/х VOLODYMYR VOROBYOV не може бути накладено арешт у розумінні Брюссельської конвенції.

В підтвердження зазначених обставин, VI-ZA STAR Ltd надано суду письмові докази, з яких роздруківка із міжнародної бази даних суден EQUASIS, щодо т/х VOLODYMYR VOROBYOV, копія реєстраційного сертифікату № SKAN-COR-200606 від 21.07.2020, копія рейсового чартеру від 28.04.2022 між VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY, копія нотісу про готовність судна (Notice of readiness) від 11.05.2022, копія рейсового чартеру від 28.04.2022 між VI-ZA STAR Ltd та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY зі змінами від 17.05.2022, копія електронного листування, подані до суду на іноземній мові з перекладом, здійсненим бюро перекладів «LINGVO PLUS».

Щодо вказаних письмових доказів, суд зауважує, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно з частиною 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги зазначені положення законодавства, вказані докази повинні подаватись до суду державною (українською) мовою.

При цьому, згідно ч.ч. 2, 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно п.12 чт. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Приймаючи до уваги викладене та з огляду на те, що VI-ZA STAR Ltd було подано до суду вище перелічені докази з перекладом на державну мову без засвідчення такого перекладу нотаріусом, суд вважає такі докази недопустимими та не приймає їх до уваги під час вирішення питання про накладення арешту на морське судна для забезпечення морської вимоги за заявою ТОВ «МИРАТОРГ».

Крім цього, VI-ZA STAR Ltd. в прохальній частині поданого заперечення викладено клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення у вигляді внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 546 916,93 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.06.2022 становить 16000000,00 грн., обґрунтовуючи дане клопотання, VI-ZA STAR Ltd зазначає, що у зв`язку із здійсненням заходів забезпечення за заявою заявника, на судно т/х VOLODYMYR VOROBYOV може бути накладено арешт, а відповідно компанія судновласника зазнає значних фінансових збитків щодо простою судна.

Розглянувши заяву про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, господарський суд дійшов до наступних висновків:

Відповідно до 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями п.9 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Положеннями ч. 2 ст.140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Положеннями ч. 2 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

За змістом статей 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Особливості процедури регулювання арешту морського судна в Україні встановлено нормами Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952.

Пунктом 2 статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна встановлено, що «арешт» означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Відповідно положень ст. 4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, арешт на судно може бути накладений не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Згідно зі статтею 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Положення цієї Конвенції застосовуються в межах юрисдикції будь-якої Договірної Держави до будь-якого судна, що ходить під прапором однієї з Договірних Держав. Судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт. (ч. ч. 1, 2 ст.8 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна).

Як з`ясовано судом із відкритого джерела інтернет сайту https://www.marinetraffic.com/, на який також посилається заявник, судно «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857, MMSI: 341572000) на даний момент знаходиться в порту «РЕНІ», отже, оскільки судновласником не надано доказів зворотного, суд вважає, що розгляд відповідної заяви безпосередньо відноситься до його компетенції без врахування визначеної підсудності спорів договором чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», укладеного між ТОВ «МИРАТОРГ» та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY.

При цьому, враховуючи положення ч.2 ст.6 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, якими передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо накладення арешту на судно VOLODYMYR VOROBYOV, ІМО 7945857, застосуванню підлягають положення Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України. Арешт не включає заходів, що здійснюються для виконання рішень суду чи господарського суду, що набрали чинності.

Умовами ч. 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Відтак, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову, не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу п. 3 ч. 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19.

Крім того, частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, «морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі, зокрема, договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування та договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку, зокрема, з будь-яким договором використання або фрахтування судна та будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні.

Як встановлено ч.1, 4 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" п. 1 ст. 1. Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв`язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна.

Згідно ст. 43. Кодексу торговельного мореплавства України, судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов: а) вимога входить до категорії привілейованих вимог згідно з пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 359 цього Кодексу; б) вимога ґрунтується на зареєстрованій заставі судна; в) вимога стосується права власності на судно або володіння ним; г) вимога, не зазначена у підпунктах а, б і в цієї статті, але якщо особа, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов`язаної з арештом судна; фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури, пов`язаної з арештом судна.

Судом встановлено, що заявник звернувся із заявою про накладення арешту на морське судно для забезпечення морської вимоги, суть якої полягає в неналежному виконанні боржником договору чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», укладеного між ТОВ «МИРАТОРГ» та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY стосовно подачі морського судна «VOLODYMYR VOROBYOV» для перевезення у строк, обумовлений сторонами.

Як вбачається зі змісту наданого заявником нотаріально завіреного перекладу договору чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», даний договір укладено між фрахтувальником ТОВ «МИРАТОРГ» та власником BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY, за умовами якого власник судна «VOLODYMYR VOROBYOV» зобов`язався надати зазначене судно у строк до 09.05.2022 для перевезення вантажу фрахтувальника з порту завантаження «КІЛІЯ» до порту розвантаження «БУРГАС» або «ВАРНА».

Також у тексті заяви про арешт морського судна, заявником вказувалось, що ТОВ «МИРАТОРГ» зверталось до власника судна судно «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857) компанії SOLAR CLARCK, LIMATED LIABILITY COMPANY з офіційними запитами щодо виконання спірного договору чартеру, водночас в цій же заяві заявник зазначає, що за інформацією, якою він володіє, єдиним майном, належним боржнику, яке знаходиться на території України є судно «VOLODYMYR VOROBYOV», що свідчить про невідповідність тверджень заявника.

Між тим, згідно із наданого VI-ZA STAR Ltd витягу із міжнародної бази Global Integrated Shipping Information System (GISIS) щодо т/х «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857) (витяг на українській мові), судом встановлено, що судно «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857) з 24.01.2020 зареєстроване за його власником VI-ZA STAR Ltd (номер компанії ІМО 5166669, П.С. 556, Мейн Стріт, Чарльстаун, Острів Невіс/P.O Box 556, Main Street, Charlestown, Nevis Island).

При цьому із доданого до заяви про арешт судна повідомлення капітана т/х «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857) від 11.05.2022 про готовність судна до перевезення, вбачається, що підпис капітана скріплено саме печаткою VI-ZA STAR Ltd.

В свою чергу, заявником не представлено суду жодного належного та допустимого доказу підтверджуючого майнові права боржника BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY щодо морського судна «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857).

Суд зауважує, що положеннями Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна та Кодексу торговельного мореплавства України встановлено імперативні умови за яких допускається арешт на конкретне морське судно щодо якого заявляється виключно морська вимога, зокрема, якщо в момент виникнення такої вимоги особа, якій судно належало на праві власності є відповідальною за морською вимогою і є власником судна, коли арешт був накладений або якщо фрахтувальник судна договором чартеру/оренди судна в момент виникнення морської вимоги є відповідальним за такою вимогою і є фрахтувальником за договором чартеру/оренди або власником судна при накладенні арешту.

При цьому, відповідно до ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України, судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є фізична або юридична особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Фрахтувальником, в свою чергу, за змістом положень ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України та ст. 912 Цивільного кодексу України, є особа, що на підставі договору фрахтування набуває права володіння та користування судном від власного імені, тобто фактично є орендарем судна.

Між тим, на думку суду, вирішальним при розгляді питання про накладення арешту на морське судно у випадку відповідальності іншої особи, ніж власника морського судна, за морською вимогою, є доведений належними та допустимими доказами факт законної правової підстави володіння та користування такою особою конкретним морським судном.

За таких обставин, з огляду на недоведеність заявником того, що боржник BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY є власником морського судна «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857), як то передбачено договором чартеру «CHARTER PARTY DATED 28.04.2022», укладеного між ТОВ «МИРАТОРГ» та BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY, що спростовується наданим VI-ZA STAR Ltd витягом із міжнародної бази Global Integrated Shipping Information System (GISIS) про зареєстроване право власності VI-ZA STAR Ltd на судно «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857), а також враховуючи відсутність у матеріалах заяви жодних належних та допустимих доказів, підтверджуючих інше законне майнове право (користування та володіння) морським судном «VOLODYMYR VOROBYOV» (IMO: 7945857), суд дійшов висновку, що BARRINGTON CLARCK, LIMITED LIABILITY COMPANY не може вважатись у даному випадку судновласником (фрахтувальником), у зв`язку з чим, на вказане судно не може бути накладено арешт.

Як встановлено ч.3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення заяви (вх. ГСОО №4-28/22 від 20.06.2022) ТОВ «МИРАТОРГ» (вх. ГСОО №4-21/22) про арешт судна для забезпечення морської вимоги.

Як передбачено приписами ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи відмову у задоволенні вищевказаної заяви, судом не розглядається клопотання VI-ZA STAR Ltd про застосування зустрічного забезпечення, викладеного в прохальній частині заперечень (вх. ГСОО №11165/22).

Керуючись ч.6 ст.140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх. ГСОО №4-28/22 від 20.06.2022) ТОВ «МИРАТОРГ» про арешт судна для забезпечення морської вимоги відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя Ю.М. Невінгловська