Рішення

від 15.06.2022 по справі 921/179/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/179/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Бега В.М.

розглянув матеріали справи

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" (вул. Медова, 2, офіс 19, м. Тернопіль, 46008)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" (вул. Медова, 20/2, м. Тернопіль, 46008)

про стягнення 35560,94 грн - основного боргу, 2162,83 грн - штрафу, 1774,49 грн - інфляційних нарахувань, 711,88 грн - 3% річних за користування чужими коштами.

За участю від:

позивача Бойчук В.І.

відповідача Мацьків С.Б.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" про стягнення 35560,94 грн - основного боргу, 2162,83 грн - штрафу, 1774,49 грн - інфляційних нарахувань, 711,88 грн - 3% річних за користування чужими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 27.03.2021 (вх. №210 від 29.03.2021), відповіді на відзив б/н від 27.04.2021 (вх. №3710 від 29.04.2021) зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №15102019 від 15.10.2019, в частині оплати за виконані роботи з монтажу покрівлі.

При цьому, звертає увагу на те, що ним 14.07.2020 надіслано відповідачу Акт здачі-прийняття робіт 16.01.2020, отриманий останнім 22.07.2020. Відповіді на нього позивач не отримав.

Лише у відповіді від 04.03.2021 на претензію від 20.01.2021 відповідач стверджує, що в Акті здачі - приймання покрівельних робіт №1 від 16.01.2020, у порівнянні з кошторисом, позивачем завищено кількість використаних матеріалів, а саме Євроруберойд Уніфлекс, а також завищено обсяги робіт з вкладання єврорубероїда та праймерування, що стало підставою для відмови у підписанні вищевказаного Акту. Збільшення обумовленої кількості матеріалу, а також обсягу робіт пов`язано з тим, що відповідач самовільно знищив парапет на об`єкті, і позивач змушений був повторно виконувати роботи з вкладання єврорубероїда та праймерування.

На думку позивача, відповідачем не заперечується факт використання додаткових матеріалів та виконання робіт по їх монтажу та облаштуванню, які виникли в процесі виконання робіт за договором підряду, що здійснено в інтересах відповідача (замовника). Такі дії були необхідними, оскільки зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва та виконувались з відома та на прохання представників відповідача, які постійно перебували на будівельному майданчику. У порівнянні з погодженим кошторисом, в Акті здачі - приймання покрівельних робіт №1 від 16.01.2020 наявні наступні матеріали: Капельник 625 Цинк 2м -13 шт - загальна вартість з ПДВ - 4480,32 грн; Аератор (дефлектор) для плоских покрівель Sanpol 110/600 мм -10 шт загальна вартість з ПДВ - 4000,20 грн. У порівнянні з погодженим Кошторисом в Акті здачі - приймання покрівельних робіт №1 від 16.01.2020 включено наступні роботи: Монтаж капельника - загальна вартість з ПДВ - 3921,12 грн; Гідроізоляція капельника - загальна вартість з ПДВ - 1960,56 грн; Монтаж аератора - загальна вартість з ПДВ - 1200 грн.

Відповідач був зобов`язаний прийняти роботу, виконану позивачем відповідно до договору підряду, оглянути її, і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них позивачу.

Про зауваження до кількості використаного матеріалу та обсягів виконаних робіт відповідач повідомив позивача лише після звернення позивача до суду у цій справі й лише в частині монтажу єврорубероїда. Роботи по монтажу капельника, аератора (дефлектора) були необхідними саме в інтересах відповідача, у зв`язку з тим, що виконувались в листопаді-грудні 2019 року, зволікання з їх здійсненням чи зупиненням могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва через різку зміну погодних умов, наприклад підтоплення об`єкту або пошкодження облаштованої покрівлі внаслідок атмосферних явищ.

Відповідно до ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору, позивач просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 12503 грн основного боргу, а решту позовних вимог просив задоволити.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві №29 від 21.04.2021 (вх. №3519 від 22.04.2021), запереченнях №2 від 13.05.2021 (вх. №4044 від 14.05.2021) просив суд відмовити у задоволенні позову. З приводу цього ТОВ "Ліфтова компанія "Захід" зазначено, що додатком №1 до договору будівельного підряду №15102019 від 15.10.2019 сторони погодили кошторис в сумі 352503 грн. По завершенню робіт позивач збільшив вартість виконаних робіт та використаних матеріалів до 375560,94 грн. При цьому, всупереч ст. 844, ст. 877 ЦК України ТОВ "Сучасні покрівельні системи" не повідомило про перевищення кошторису та всупереч п. 3.4. договору не вчинено відповідних дій щодо перегляду договірної ціни. ТОВ "Ліфтова компанія "Захід" підтверджено факти здійснених ним з 16.10.2019 по 06.02.2020 проплат на загальну суму 340000 грн.

Окрім цього, відповідачем повідомлено про сплату 12503 грн 21.04.2021, в рахунок остаточного погашення вартості робіт на обумовлену, згідно договору будівельного підряду №15102019 від 15.10.2019, суму 352503 грн.

У відповіді №1 від 04.03.2021 на претензію від 20.01.2021 відповідачем повідомлено позивача про неможливість підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт на суму 375560,94 грн, у в зв`язку з тим, що позивач не звертався до відповідача щодо зміни договірної (кошторисної) ціни, а вказаний акт суттєво відрізняється від кошторису (додатку №1 до договору №15102019 від 15.10.2019) в переліку виконаних робіт, кількісному та вартісному виразі.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 31.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/179/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з повідомленням учасників справи призначено на 29.04.2021.

Ухвалою суду від 29.04.2021: прийнято до розгляду: відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" вих. №29 від 21.04.2021 (вх. №3519 від 22.04.2021) з додатками; відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" б/н від 27.04.2021 (вх.№3710 від 29.04.2021) з додатками; здійснено перехід до розгляду справи №921/179/21 за правилами загального позовного провадження, зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 20.05.2021.

В підготовчому судовому засіданні 20.05.2021 оголошувалась перерва до 27.05.2021.

Надалі, ухвалою суду від 27.05.2021: призначено у справі №921/179/21 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1.1. Чи можливо було якісно виконати будівельні роботи за договором будівельного підряду №15102019 від 15.10.2019, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36, у жовтні 2019 року - січні 2020 року без супутніх витрат на монтаж капельника, аератора (дефлектора)?

1.2. Чи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва невиконання робіт на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36, з монтажу капельника, аератора (дефлектора)?

1.3. Чи відповідають зазначені в Акті №1 здачі-прийняття покрівельних робіт від 16.01.2020, який надано позивачем, об`єми виконаних робіт та кількість використаних матеріалів фактичним об`ємам виконаних позивачем будівельних робіт та кількості використаних матеріалів під час виконання робіт з монтажу покрівлі із бітумної мембрани згідно з договором будівельного підряду №15102019 від 15.10.2019?; проведення судової експертизи доручено Тернопільському відділенню Київського НДІСЕ (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль, 46025), а до закінчення проведення судової експертизи провадження у справі №921/179/21 зупинено.

Ухвалою суду від 27.09.2021: поновлено провадження у справі №921/179/21; прийнято до розгляду: пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" №6 від 24.09.2021 (вх. № 7873 від 24.09.2021); клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" №5 від 24.09.2021 (вх. №7874 від 24.09.2021) про надання доказів оплати судової будівельно-технічної експертизи (в частині вирішення питання №1.3, визначених ухвалою суду від 27.05.2021), з додатком платіжним дорученням №319 від 21.09.2021; зупинено провадження у справі №921/179/21 до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 21.03.2022: провадження у справі №921/179/21 поновлено; задоволено клопотання судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за №712/21-22 від 15.03.2022 (вх. 1844 від 21.03.2022) про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту дослідження; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" 24.03.2022 забезпечити експерту безперешкодний доступ до об`єкта дослідження за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36; зупинено провадження у справі №921/179/21.

Ухвалою суду від 12.05.2022: провадження у справі № 921/179/21 поновлено; закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні 09.06.2022, в якому оголошувалась перерва до 16.06.2022.

Представником позивача в судовому засіданні 16.06.2022 підтримано позовні вимоги, враховуючи заявлене клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, в частині позовних вимог про стягнення 12503 грн основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.06.2022 заперечив проти позову.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 16.06.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" (підрядником) 15.10.2019 укладено договір будівельного підряду №15102019, згідно п. 2.1 якого замовник доручив, а підрядник в межах договірної ціни, власними і залученими силами зобов`язався організувати та здійснити на умовах цього договору роботи по монтажу покрівлі із бітумної мембрани з власних матеріалів і матеріалів замовника за адресою м. Волочиськ Хмельницької області вул. Уральських танкістів замовника та здати їх замовнику, а замовник в свою чергу зобов`язався прийняти та оплати вартість виконаних підрядником робіт відповідно до умов цього договору.

Вартість монтажних робіт із матеріалів підрядника формується і визначається на підставі попередніх кошторисів (додатки), які є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.3 договору договірна ціна робіт, що фіксується у договорі може переглядатися сторонами за таких умов:

- зміни обсягів і складу робіт;

- зупинення робіт за рішенням замовника і за обставинами непереборної сили;

- зміни за рішенням або з вини замовника строків будівництва;

- зміни у встановленому порядку погодженої номенклатури матеріалів і устаткування поставки замовника;

- врахування інфляційних факторів;

- прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт;

- суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом звернення однієї з сторін з пропозицією укладання додаткової угоди. Інша сторона зобов`язана на протязі 3 робочих днів розглянути таке звернення та повідомити про прийняття рішення стосовно укладання додаткової угоди (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору обов`язком замовника є безперервне і своєчасне фінансування будівництва об`єкту та проведення відповідних розрахунків з підрядником за виконані роботи.

Авансовий платіж в розмірі 200000 грн на протязі 3 банківських днів з моменту підписання договору (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3.1, п. 4.5 договору оплата виконаних робіт здійснюється на протязі трьох банківських днів після підписання відповідного акту. Оплата здійснюється на підставі цього договору та/або рахунку (акту виконаних робіт, накладної).

Термін виконання робіт на об`єктів 30 робочих днів (п. 5.1 договору).

Замовник забезпечує розробку проектної документації в складі, обсязі і в строки погоджені сторонами, погодження здійснюється у письмовій формі і оформляється додатком до договору (п. 6.1 договору).

У п. 7.1 договору зазначено, що замовник має право вносити у ході виконання робіт на об`єкті зміни і доповнення в проектну документацію, склад і обсяги робіт за попереднім погодженням цих змін з підрядником.

Рішення замовника про зміни і доповнення робіт приймаються підрядником до виконання при умові внесення їх у проектну документацію, а також з обов`язковим переглядом строків виконання робіт і договірної ціни. Такий перегляд оформляється додатковою угодою. При неможливості підписання угоди до початку виконання додаткових робіт сторони складають протокол про їх виконання, де визначають строки підписання угоди (п. 7.2 договору).

Згідно п. 7.3 договору зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт за ініціативою замовника дозволяється лише при умові письмового дозволу підрядника. Виконані з ініціативи замовника додаткові роботи повинні бути визнані і оплачені замовником.

Підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, що діють на день підписання договору (п. 11.1 договору).

Згідно п. 11.3 договору підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Згідно п. 15.1 договору здавання приймання виконаних на об`єкті робіт здійснюється у відповідності з порядком і оформляється остаточним актом виконаних робіт.

Здача приймання виконаних робіт здійснюється за проміжними (остаточним) актами приймання передачі виконаних підрядних робіт (п. 15.4 договору).

У п. 15.5 договору вказано, що проміжні (остаточний) акт виконаних робіт готує підрядник і передає у двох екземплярах для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше третього числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів перевіряє реальність акту та зобов`язується:

- підписати акт та передати один екземпляр підряднику;

- повернути акт із своїми письмовими зауваженнями (надалі - зауваження) до акту з переліком необхідних доопрацювань і термінами їх виконання. Підрядник з моменту отримання зауважень замовника зобов`язаний протягом термінів, зазначених останнім у зауваженнях, здійснити визначені доопрацювання, а також надати доопрацьований акт для підписання замовником в порядку, передбаченому цим договором.

У п. 17.1.2 сторони обумовили, що за прострочення строку оплати замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Усі додатки, доповнення та зміни до даного договору є його невід`ємними частинами (п. 18.5 договору).

У п. 18.7 договору сторонами обумовлено, що будь-яке повідомлення за цим договором відправляється одержувачу цінним листом з описом вкладу та повідомленням про вручення за його юридичною адресою або вручається повноважному представнику відповідної сторони під підпис з вказівкою дати одержання.

У додатку №1 до договору №15102019 від 15.10.2019 сторонами погоджено кошторис на загальну суму 352503 грн, у якому погоджено:

необхідні матеріали:

євроруберойд уніфлекс верхній - 1900 кв.м., вартістю 161500 грн;

євроруберойд біполь нижній - 45 кв.м., вартістю 3015 грн;

євроруберойд самоклеючий - 10 кв.м., вартістю 1500 грн;

праймер - 30 шт., вартістю 17100 грн;

планка прижимна - 74 пог, вартістю 2960 грн;

дюбель ш.м. 8*45 - 400 шт., вартістю 464 грн;

герметик - 25 шт., вартістю 6500 грн;

шайба металева - 200 шт., вартістю 1400 грн, загальною вартістю 194439 грн;

роботи:

вкладання євроруберойда 1730 кв.м., вартістю 93420 грн;

праймерування 1730 кв.м., вартістю 20760 грн;

монтаж примикання 74 пог.м., вартістю 4884 грн;

розхідний матеріал 1 грн, вартістю 2160 грн;

транспортні витрати 1 од., вартістю 5040 грн;

відрядні витрати 1 грн, вартістю 6000 грн;

загально-будівельні витрати - 1од., вартістю 11400 грн;

оброблення шпильок - 200 шт., вартістю 14400 грн, загальною вартістю 158064 грн.

Сторонами у справі та за договором №15102019 від 15.10.2019 не надано суду передбачених цим правочином проміжних актів виконаних робіт, попередніх кошторисів, а також проектної документації на роботи.

Суду не надано також і інших додатків до договору №15102019 від 15.10.2019, окрім додатку №1 "Кошторису".

За твердженням позивача, на виконання умов договору №15102019 від 15.10.2019 ним виконано роботи по монтажу покрівлі за адресою вул. Уральських танкістів, м. Волочиськ, Хмельницька область.

Виконання робіт позивач оформив актом №1 здачі прийняття покрівельних робіт від 16.01.2020, загальною вартістю 375560,94 грн з ПДВ.

Із змісту акту здачі прийняття покрівельних робіт №1 від 16.01.2020 вбачається, що підрядником у кошторис включено наступні будівельні матеріали:

уніфзекс ЕКП сланець сірий РБ - 2000 кв.м., вартістю 141700 грн;

біполь ЕПП РБ- 45 кв.м., вартістю 2511 грн;

праймер бітумний AquaMast (18л) РБ- 30 шт, вартістю 14250 грн;

праймер бітумний AquaMast 16кг - 4 шт, вартістю 1900 грн;

мастика бітумно-емульсійна БІЕМ 10 кг 1 шт, вартістю 475 грн;

прижимна 80 цинк 2м 10 шт, вартістю 666,50 грн;

дюбель потаємний з забивним шурупом Wkret-Met 6x40 п-200 100 шт, вартістю 96,70 грн;

дюбель розпірний рамний з шурупом 8x140 п= 50 100 шт, вартістю 233,35 грн;

герметик п/урет Soudaflex 40 сір. 600 мл 12 шт, вартістю 2600,40 грн;

капельник 625 Цинк 2м 13 шт, вартістю 3733,60 грн;

аератор (дефлектор) для плоских покрівель Sanpol 110/600 мм 10 шт, 3333,50 грн;

гайка М10 (150 шт) 1 паков, вартістю 60 грн;

шайба для дер.конструкцій 10x34 (1 уп=50шт) 4 паков, вартістю 164 грн, загальною вартістю 171724,05 грн;

роботи:

вкладання єврорубероїда - 1853 кв.м., вартістю 83385 грн;

монтаж капельника - 28 пог.м, вартістю 3267,60 грн;

гідроізоляція капельника - 28 пог.м, вартістю 1633,80 грн;

праймерування - 1780 кв.м., вартістю 17800 грн;

монтаж примикання - 74 пог.м, вартістю 4070 грн;

монтаж аератора 10 шт, вартістю 1000 грн;

оброблення шпильок 108 шт, вартістю 6480 грн;

транспортні витрати - 1 грн, вартістю 5440 грн;

загально-виробничі витрати - 1 грн, вартістю 18167 грн, загальною вартістю 141243,40 грн.

В матеріалах справи міститься банківська виписка ПАТ АБ Укргазбанк з руху коштів по рахунку позивача. Її зміст вказує про перерахування відповідачем на рахунок позивача коштів на загальну суму 340000 грн у період з 16.10.2019 по 06.02.2020, а саме: 16.10.2019 180000 грн; 12.11.2019 50000 грн; 22.11.2019 50000 грн; 15.01.2020 30000 грн; 06.02.2020 30000 грн.

14.07.2020 ТОВ "Сучасні покрівельні системи" звернулось на адресу ТОВ "Ліфтова компанія "Захід" із письмовим зверненням щодо підписання двох примірників акту здачі прийняття виконаних робіт №1 від 16.01.2020 на суму 375560,94 грн та повернення одного примірника такого акту позивачу. Тобто через шість місяців після виконання робіт.

Рекомендоване повідомлення від 14.07.2020 зі штрихкодовим ідентифікатором № 4600115104103, з яким на адресу відповідача направлялось вищевказане звернення від 14.07.2020, отримано адресатом 22.07.2020.

Позивач у справі не надав доказів звернення до відповідача (як замовника робіт) в період з 15.10.2019 по 16.01.2020 (дата складання позивачем Акту здачі - прийняття покрівельних робіт) з приводу необхідності здійснення робіт не передбачених погодженим кошторисом та перевищення його вартості.

Існування таких звернень протягом усього часу виконання робіт заперечується і відповідачем.

Перегляд договірної ціни, зафіксованої у кошторисі, шляхом надіслання позивачем відповідачу відповідної пропозиції та укладення додаткової угоди (як це передбачено п. 3.4 правочину) також не здійснювався.

Згодом, 21.01.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією від 20.01.2021 про оплату боргу в сумі 35560,94 грн та проханням про повернення другого примірника акту виконаних робіт №1 від 16.01.2020. В якості додатку до претензії від 20.01.2021 ТОВ "Сучасні покрівельні системи" знову долучено два примірники акту здачі прийняття робіт №1 на суму 375560,94 грн.

Останнє звернення позивача отримано відповідачем 04.02.2021 (рекомендоване повідомлення від 21.01.2021 міститься в матеріалах справи).

У відповіді на претензію №1 від 04.03.2021 ТОВ "Ліфтова компанія "Захід" повідомило ТОВ "Сучасні покрівельні системи" про відсутність підстав для оплати боргу в сумі 35560,94 грн, у зв`язку з розбіжністю кількості використаних матеріалів та виконаних робіт, зазначених у акті №1 від 16.01.2020, з тією кількістю використаних матеріалів та кількістю робіт, які зазначені у кошторисі, що є додатком до договору №15102019 від 15.10.2019.

За твердженням позивача, наслідком несплати відповідачем коштів в сумі 35560,94 грн, стало звернення позивача з даним позовом до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення з відповідача 35560,94 грн боргу, 2162,83 грн - штрафу, 1774,49 грн - інфляційних нарахувань, 711,88 грн - 3% річних за користування чужими коштами.

Після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі, відповідачем здійснено оплату коштів в сумі 12503 грн згідно платіжного доручення №219 від 21.04.2021. Вказану проплату підтверджено ТОВ "Сучасні покрівельні системи" у відповіді на відзив.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що після оплати коштів в сумі 12503 грн, ним повністю оплачено вартість робіт та матеріалів, яку сторони обумовили у додатку до договору підряду №15102019 від 15.10.2019 кошторисі на загальну суму 352203 грн.

З метою з`ясування всіх обставин справи, які стосувались виконання умов договору №15102019 від 15.10.2019 та виникненням при цьому потреби у спеціальних знаннях, ухвалою суду від 27.05.2021 у даній справі було призначено судову експертизу.

За наслідками проведеного дослідження судовим експертом Іваном Грушицьким Тернопільського відділення Київського НДІСЕ складено Висновок № 712/731/21-22 від 05.04.2022 судової будівельно-технічної експертизи.

У відповідь на поставлені питання експертом зазначено наступне:

- влаштування капельників та аераторів ТОВ «Сучасні покрівельні системи» на об`єкті за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36 подовжує термін служби будівлі та покрівельного килиму;

- відсутність капельника не забезпечує захист покрівлі та будівель в цілому від протікання, вітру, снігу та інших факторів, здатних зруйнувати будову. Стіни, які не захищені капельником піддаються впливу вологи, що призводить до утворення цвілі, грибка та втрати функціональних якостей елементів та шарів покрівлі. Відсутність аератора сприяє накопиченню вологи в під покрівельному килимі. Утворюються сирі плями, з`являється цвіль або грибок, покрівельний килим починає гнити. Відсутність капельника та аератора зменшує термін служби будівлі та покрівельного килиму;

- завищення об`ємів перевірених фактично виконаних робіт ТОВ «Сучасні покрівельні системи» будівельних робіт з монтажу покрівлі із бітумної мембрани та використаних матеріалів на об`єкті за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36 не встановлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли правовідносини на підставі договору підряду.

Договір №15102019 від 15.10.2019 у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Частиною 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (ч.1 ст. 877 ЦК України).

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст. 844 ЦК України).

Пунктом п. 3.1 договору №15102019 від 15.10.2019 сторони передбачили, що вартість монтажних робіт із матеріалів підрядника формується і визначається на підставі попередніх кошторисів (додатки), які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціну договору №15102019 від 15.10.2019 визначено сторонами у кошторисі - додатку №1 до договору, у якому зазначено, що вартість необхідних матеріалів та робіт становить 352503 грн.

Сторонами у справі та за договором №15102019 від 15.10.2019 не надано суду передбачених цим правочином попередніх кошторисів, а також проектної документації на роботи.

Єдиним додатком до договору №15102019 від 15.10.2019 є оформлений між сторонами додаток №1 - "Кошторис".

За відсутності в договорі умови про те, що кошторис на виконання робіт є приблизним, суд приходить до висновку, що з врахуванням ч.2 ст. 844 ЦК України такий кошторис є твердим.

Договірна ціна могла змінюватись лише шляхом укладення додаткової угоди (п. 3.4 правочину).

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (п. 3.4 договору, ч. 3 ст. 844 ЦК України, п. 24 постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005).

В матеріалах справи відсутні будь-які додатки до договору №15102019 від 15.10.2019, якими б сторони вносили зміни до кошторису (договірної ціни).

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що позивачем при виконанні робіт на об`єкті за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36, з виходом за межі кошторису, проведено роботи з монтажу капельника, аератора (дефлектора), включено до акту №1 від 16.01.2020 здачі-прийняття покрівельних робіт вартість робіт по їх монтажу та відповідно і необхідних для цього матеріалів, а також загальновиробничих витрат.

Згідно ч. 3 ст. 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва (ч.4 ст. 877 ЦК України, п. 25 постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005).

Вказана норма передбачає обов`язкове повідомлення замовника про необхідність виконання додаткових робіт до їх фактичного виконання. При цьому, підрядник повинен отримати письмову згоду на їх проведення, а у разі не отримання відповіді, зупинити виконання робіт.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2015 у справі №927/1582/13.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з приводу необхідності проведення додаткових робіт і понесення додаткових витрат по договору №15102019 від 15.10.2019.

Обставини письмового звернення підрядника з цього приводу до відповідача аж до 22.07.2020 (тобто лише через шість місяців після фактичного виконання не передбачених робіт і понесення витрат) заперечуються замовником.

Окрім того, підрядником в т.ч. за результатами експертизи, не доведено наявності обставин, згаданих у ч. 4 ст. 877 ЦК України. А саме негайності проведення незапланованих договором робіт та неможливості їх погодження з замовником без попереднього зупинення.

У ч.3 ст. 844 ЦК України зазначено, що у разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Виконуючи роботи, визначені у договорі та додатку до нього (кошторисі), позивач (без згоди відповідача і доведеної нагальної необхідності) відступив від умов договору та вийшов за межі кошторису, виконавши внаслідок цього на 23057,94 грн більше робіт, з використанням відповідних матеріалів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення 23057,94 грн вартості матеріалів і виконаних робіт, виконаних понад визначену у кошторисі ціну робіт і матеріалів (п. 3.1, п. 3.3, п. 3.4 договору, п. 24, п. 25 постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, ст.ст. 843, 844, 877 ЦК України).

Наявна в матеріалах справи копія акту №1 від 16.01.2020 здачі-прийняття покрівельних робіт не містить підпису зі сторони замовника/відповідача.

З врахуванням п. 18.7 договору, ТОВ "Сучасні покрівельні системи" рекомендованим повідомленням направило на адресу ТОВ "Ліфтова компанія "Захід" лист від 14.07.2020 з проханням підписати акт здачі прийняття виконаних робіт №1 від 16.01.2020 на суму 375560,94 грн. Таке рекомендоване повідомлення отримано відповідачем 22.07.2020.

У вже згадуваному п. 15.5 договору вказано, що проміжні (остаточний) акт виконаних робіт готує підрядник і передає у двох екземплярах для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше третього числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі трьох робочих днів перевіряє реальність акту та зобов`язується: - підписати акт та передати один екземпляр підряднику; повернути акт із своїми письмовими зауваженнями (надалі - зауваження) до акту з переліком необхідних доопрацювань і термінами їх виконання. Підрядник з моменту отримання зауважень замовника зобов`язаний протягом термінів, зазначених останнім у зауваженнях, здійснити визначені доопрацювання, а також надати доопрацьований акт для підписання замовником в порядку, передбаченому цим договором.

Таким чином, останнім робочим днем, коли відповідач повинен був підписати акт виконаних робіт або повернути його з оформленими зауваженнями було 27.06.2020.

Письмової відповіді з приводу зауважень до акту №1 від 16.01.2020 відповідачем на протязі даного періоду часу не висловлено. Така оформлялась лише 04.03.2021, за наслідками повторного звернення позивача у січні 2021 року з претензією від 20.01.2021 з приводу підписання того ж акту виконаних робіт.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно п. 4.3.1, п. 4.5 договору оплата виконаних робіт здійснюється на протязі трьох банківських днів після підписання відповідного акту. Оплата здійснюється на підставі цього договору та/або рахунку (акту виконаних робіт, накладної).

Станом на момент звернення з позовом до суду у даній справі, відповідачем взяті на себе зобов`язання згідно п. 4.3.1, п. 4.5 договору, ст. 854 ЦК України щодо оплати за виконані роботи не виконано в повній мірі. Неоплачена відповідачем частина вартості робіт і матеріалів згідно кошторису та акту №1 від 16.01.2020 (без вартості робіт і матеріалів на суму 23057,94 грн) склала 12503 грн.

З врахуванням п. 4.3.1, п. 4.5 договору останнім днем для їх оплати було 30.07.2020.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору підряду №15102019 від 15.10.2019, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, оплати вартості робіт та матеріалів в строк визначений у договорі, боржник не провів, заборгувавши станом на момент звернення з позовом до суду 12503 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі, 21.04.2021 відповідачем здійснено оплату коштів в сумі 12503 грн згідно платіжного доручення №219.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача передбачені п. 17.1.2 договору штраф в сумі 2162,83 грн, а також нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 1774,49 грн - інфляційних нарахувань та 711,88 грн - 3% річних, обчислених від суми 35560,94 грн за період з 26.07.2020 по 26.01.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 17.1.2 сторони обумовили, що за прострочення строку оплати замовник сплачує підряднику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1ст. 199 ГК України).

Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно із ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України).

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання.

Тобто, форма сплати штрафу, застосованого в договорі, є відмінною від сплати пені, яка в свою чергу, застосовується у вигляді відсоткової ставки за кожен день прострочення.

В розумінні ст. 230 ГК України штрафними санкціями, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 4 статті 231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 5, ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, з наведених вище норм правових актів вбачається, що для застосування таких форм відповідальності як пеня чи штраф необхідні елементи, які встановлюються законом та договором.

Між тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції забезпечення належного виконання зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15.

Штраф застосовується в порядку визначеному ч. 4 ст. 231 ГК України та ч. 2 ст. 549 ЦК України, який обчислюється у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи із положень п. 17.1.2 договору, погоджена сторонами штрафна санкція під визначення штрафу не підпадає, оскільки штраф застосовується одноразово, і не прив`язаний до нарахування за певний період, в т. ч. від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відтак, обумовлене у п. 17.1.2 відносно порядку і строку нарахування, притаманне пені.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вищим господарським судом України у постанові пленуму №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, а саме у п. 1.12 роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Згідно проведеного перерахунку від суми простроченого платежу в розмірі 12503 грн за період з 31.07.2020 по 26.01.2021 встановлено, що обґрунтованими є заявлені до стягнення 738,17 грн пені, 611,21 грн інфляційних нарахувань та 184,54 грн 3% (проведені судом перерахунки містяться в матеріалах справи).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" 738,17 грн пені, 611,21 грн інфляційних нарахувань та 184,54 грн 3%.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1424,66 грн пені, 1163,28 грн інфляційних нарахувань, 527,34 грн - 3% річних та 23057,94 грн основного боргу не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині заявленої до стягнення 12503 грн суми основного боргу.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог ТОВ "Сучасні покрівельні системи" про стягнення з ТОВ "Ліфтова компанія "Захід" 12503 грн боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судом враховано, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Розподіл судових витрат.

У ч. 4 ст. 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

З врахуванням наведеного, суд роз`яснює позивачу, що за його клопотанням, йому може бути повернено судовий збір в сумі 705,84 грн.

Решта сплаченого при зверненні з позовом до суду судового збору, в порядку ст. ст. 123,129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 231,233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" (вул. Медова, 20/2, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 40625723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" (вул. Медова, 2, офіс 19, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 42560197) 611 (шістсот одинадцять) грн 21 коп. інфляційних нарахувань, 184 (сто вісімдесят чотири) грн 54 коп. 3% річних, 738 (сімсот тридцять вісім) грн 17 коп. штрафу (пені), 86 (вісімдесят шість) грн 59 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. Закрити провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні покрівельні системи" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія "Захід" 12503 грн боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 червня 2022 року.

Суддя І.П. Шумський