Рішення

від 22.06.2022 по справі 922/89/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022м. ХарківСправа № 922/89/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Селянського фермерського господарства "Зоря-2" (адреса місцезнаходження: вул. Молодіжна, с. Стельмахівка, Сватівський район, Луганська область, 92623; адреса для листування: вул. Ромена Роллана, буд. 12, 1 поверх, офіс 1, м.Харків, 61058; код ЄДРПОУ: 21809071), до Дочірнього підприємства "Агротехніка" (адреса місцезнаходження: вул. Механізаторів, буд. 2, м.Харків, 61075; код ЄДРПОУ: 32030874), про стягнення 36828,00 грн, без повідомлення (виклику) учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Селянське фермерське господарство "Зоря-2", с.Стельмахівка Сватівського району Луганської області, 10.01.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Агротехніка", м. Харків, про стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 36828,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов укладеного з позивачем договору підряду у спрощений спосіб, не виконав роботу, замовлену та оплачену позивачем на підставі рахунку-фактури № ДП-016 від 04.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/89/22; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протокольною ухвалою господарського суду від 15.02.2022 розгляд справи відкладено на 15.03.2022 об 11:30 год. та повторно направлено ухвалу про відкриття провадження у справі , якою було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 18.02.2022, проте у встановлений судом строк (п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали) відзиву на позовну заяву суду надано не було; клопотань про поновлення встановленого строку для подання відзиву від відповідача до суду не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 р. № 341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Судове засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулось через неможливість забезпечення безпеки учасників судових проваджень у зв`язку з початком ведення активних бойових дій на території Харківської області та встановленням особливого режиму роботи Господарського суду Харківської області.

За таких обставин, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою-повідомленням від 01.06.2022 судом було повідомлено учасників судового процесу про призначення розгляду справи без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з огляду на те, що ця справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також приймаючи до уваги , що відповідач не скористався наданим йому правом та не надав у встановлений судом сторок у період до введення воєнного стану та в подальшому відзив на позовну заяву або клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Як вбачається з трекінгу поштових відправлень АТ "Укрпошта", копію вищевказаної ухвали-повідомлення було отримано позивачем 20.06.2022; відповідачем копія ухвали-повідомлення отримана не була у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач була належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Селянським фермерським господарством "Зоря-2" (замовник, позивач) та Дочірнім підприємством "Агротехніка" (підрядник, відповідач) було укладено Договір підряду щодо ремонту двигуна КАМАЗ Євро-2 у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунку-фактури № ДП-016 від 04.03.2021 для здійснення позивачем передплати за ремонт в сумі 36828,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6138,00 грн.

09.03.2021 вищевказаний рахунок-фактуру було оплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 469 від 09.03.2021 із призначенням платежу: "... передплата за ремонт двигуна КАМАЗ Євро-2 по рах ДП-016 від 04.03.2021 У сумі 30690,00 грн., ПДВ - 20 % 6138 00 грн".

Проте, в порушення умов договору, укладеного у спрощений спосіб, відповідач не виконав замовлену позивачем роботу.

05.04.2021 засобами поштового зв`язку позивач, в особі свого представника, звернувся до ДП "Агротехніка" з листом-вимогою за вих. № 05.04/3258/-2021, з проханням повернути на розрахунковий рахунок СФГ "Зоря-2" вищевказані грошові кошти.

У відповідь на лист позивача № 05.04/3258/-2021 від 05.04.2021 відповідач листом за вих. № 6 від 09.04.2021 повідомив, що 22.02.2021 СФГ "Зоря-2" (код ЄДРПОУ 21809071) привезло на територію ДП "Агротехніка" (код ЄДРПОУ 32030874) двигун КАМАЗ Євро-2 дпя виконання поточного ремонту (с записи камер відеоспостереження). Робітники цеху по ремонту сільгосптехніки розібрали двигун, провели дефектування, провели попередню роботу по оцінюванню планованої вартості ремонту. Окремий договір на ці роботи не оформлювався. 04 березня 2021 p. засобами електронного зв`язку був переданий в СФГ "Зоря-2" рахунок-фактура № ДП-016 від 04.03.2021, в якому була зазначена вартість ремонту двигуна КАМАЗ Євро-2 в сумі 36828,00 грн. Цей рахунок був оплачений СФГ "Зоря-2" 09.03.2021, в платіжному дорученні СФГ "Зоря-2" посилається саме на цей рахунок із зазначенням призначення коштів: "Передплата за ремонт двигуна КАМАЗ Євро-2". Датою сплати була складена та зареєстрована у ЄРПН податкова накладна на суму оплати.

Як вказує відповідач у своєму листі, отримавши вищезазначені кошти, ДП "Агротехніка" здійснило закупівлю запасних частин і матеріалів для ремонту та виконало ремонт двигуна КАМАЗ Євро-2. По завершенню робіт, 18.03.2021, відповідачем був оформлений Акт приймання-передавання виконаних робіт /послуг/ та переданий представнику СФГ "Зоря-2". Відремонтований двигун був переданий представнику СФГ "Зоря-2" 18.03.2021, про що свідчать записи камер відеоспостереження.

Факт знаходження двигуна КАМАЗ Євро-2 в ремонті на території ДП "Агротехніка" за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, 2 підтверджується відеофіксацією і робітниками цеху ДП "Агротехніка". Ніяких претензій з боку представника СФГ "Зоря-2", коли він отримував двигун КАМАЗ Євро-2 з ремонту, не було. Також не було передано від СФГ "Зоря-2" на адресу ДП "Агротехніка" жодних письмових претензій щодо якості виконаного ремонту двигуна КАМАЗ Євро-2...".

Позивач вважає, що викладені у вищевказаній відповіді відповідача обставини, в цілому, не відповідали дійсності, у зв`язку з чим представником позивача на ім`я керівника ДП "Агротехніка" було подано адвокатський запит вих. № 01-25/05-2021 від 25.05.2021 з проханням надати:

- копії записів з камер відеоспостереження, про які йде мова у відповіді Дочірнього підприємства "Агротехніка" вих. № 6 від 09.04.2021;

- належним чином засвідчену копію акту приймання-передавання виконаних робіт/послуг, про який йде мова у відповіді Дочірнього підприємства "Агротехніка" виx. № 6 від 09.04.2021;

- відомості щодо представника СФГ "Зоря-2", про якого йде мова у відповіді Дочірнього підприємства "Агротехніка" виx. № 6 від 09.04.2021 та інформацію щодо документів, на підставі яких було встановлено його повноваження діяти від імені СФГ "Зоря-2".

Однак, у своїй відповіді (вих. № 7 від 27.05.2021) відповідач повідомив про неможливість надання запитуваних записів та документів.

За таких обставин, представник позивача звернувся до ДП "Агротехніка" з адвокатським запитом, в якому просив відповідача надати детальну інформацію щодо запасних частин і матеріалів для ремонту, про які йдеться у відповіді Дочірнього підприємства "Агротехніка" (вих. № 6 від 09.04.2021) та копії документів на підтвердження факту їхнього придбання.

Проте, ДП "Агротехніка" у своїй відповіді (вих. № 9 від 07.07.2021) повідомило про те, що інформація, яка міститься у вищевказаних документах, є інформацією з обмеженим доступом, і не може бути передана третім особам.

В подальшому, головою СФГ "Зоря-2" було направлено лист-запит на ім`я керівника ДП "Агротехніка" з проханням повідомити конкретні дату та час, коли уповноважена особа СФГ "Зоря-2" може забрати з території ДП "Агротехніка" запасні частини і матеріали для ремонту двигуна КАМАЗ Євро-2, що начебто були придбані ДП "Агротехніка" за рахунок грошових коштів у сумі 36828,00 грн, які СФГ "Зоря-2" 09.03.2021 перерахувало на розрахунковий рахунок ДП "Агротехніка".

У своїй відповіді (вих. № 13 від 13.09.2021) ДП "Агротехніка" повідомило про те, що " ...не володіє інформацією, що міститься у запиті...".

Листом за вих. № 17777/01-2021 від 05.11.2021 позивач, керуючись ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, повідомив відповідача про відмову від вищевказаного договору підряду на виконання робіт щодо ремонту двигуна КАМАЗ Євро-2.

Аналогічне повідомлення про відмову від договору підряду у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт з ремонту двигуна було викладено позивачем у листі-вимозі (вих. № 23.11/3258/2021 від 23.11.2021), а також зазначено про необхідність повернення на розрахунковий рахунок СФГ "Зоря-2" безпідставно набутих відповідачем грошових коштів у розмірі 36828,00 грн.

У відповіді на лист-вимогу (вих. № 16 від 30.11.2021) відповідач зазначив, що ДП "Агротехніка" у повному обсязі виконаю замовлення СФГ "Зоря-2" щодо ремонту двигуна КАМАЗ Євро-2.

Отже, позивач вважає, що підстава, на якій відповідач набув вищевказані грошові кошти відпала, а тому ці кошти мають бути повернуті позивачеві, як безпідставно набуті, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У частині 1 статті 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За приписами ч. 1-2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Як встановлено судом, укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу III Книги п`ятої ЦК України.

Чинним законодавством України, а саме ч. 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 854 ЦК України передбачено: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Водночас, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 1212, ст. 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до змісту абз. 4 ч. 1 ст. ГК України, майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав.

Господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав (абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного манна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 ЦК України.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, кондиція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондиція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02 2019 по справі №910/21154/17, від 08.10.2019 по справі № 924/173/19, постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 03.2020 по справі № 910/2051/19 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2021 по справі № 908/1518/20.

При цьому, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 по справі № 910/10233/20:

"...8.16. Апеляційним господарським судом з посиланням на положення статей, зокрема 837, 849, 1212 ЦК України, встановлено припинення зобов`язань сторін за договором будівельного підряду від 16.05.2018 в односторонньому порядку на підставі поданої замовником в порядку частини другої статті 849 ЦК України претензії, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення попередньої оплати (авансу) за вказаним договором.

Такі висновки узгоджуються з нормами матеріального права з огляду на таке.

8.17. Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті),

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин другої - четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Відтак, позивач як замовник скористався власним правом, передбаченим частиною другою статті 849 ЦК України щодо розірвання договору будівельного підряду від 16.05.2018 в односторонньому порядку, тому звернувся до суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати (авансу) як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених положеннями статті 1212 ЦК України.

8.18 Судами встановлено, що на виконання умов договору будівельного підряду б/н від 16.05.2018 позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату на загальну суму 402682,71 грн. 27.06.2019 сторонами складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт по договору будівельного підряду б/н від 16.05.2018 за червень 2019 року на суму 90325,80 грн, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договором будівельного підряду б/н від 16.05.2018, відповідно до якої всього вартість виконаних робіт склала 90325,80 грн.

8.19. Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, на яку вірно послався суд апеляційної інстанції у своїй постанові.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини другої статті 849 ЦК України вказаної статті є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16...".

Правовідносини сторін у спорі, що вирішується судом у справі № 922/89/22, що розглядається, не регулюються нормами зобов`язального права та не носять договірний характер.

Тобто, з припиненням дії договору підряду вищевказана грошова сума втратила ознаки авансу та стала майном (грошовими коштами), набутим підрядником без достатньої правової підстави, що свідчить про можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Агротехніка" (адреса місцезнаходження: вул. Механізаторів, буд. 2, м.Харків, 61075; код ЄДРПОУ: 32030874) на користь Селянського фермерського господарства "Зоря-2" (адреса місцезнаходження: вул. Молодіжна, с. Стельмахівка, Сватівський район, Луганська область, 92623; адреса для листування: вул. Ромена Роллана, буд. 12, 1 поверх, офіс 1, м.Харків, 61058; код ЄДРПОУ: 21809071) - грошові кошти в розмірі 36828,00 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "23" червня 2022 р.

СуддяН.М. Кухар