Рішення

від 22.06.2022 по справі 922/673/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022м. ХарківСправа № 922/673/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" 69068, м.Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, б. 15, ЄДРПОУ 14307794; до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Марус" 61052, м.Харків, вул. Ізмайлівська, б. 11А, офіс 1, ЄДРПОУ 39840553, про стягнення грошових коштів в сумі 507765,40 грн, яка складається з: заборгованості за договором поставки № 15467/15-К(ПТНП) від 06.11.2015 в сумі 428000,00 грн; інфляційних в сумі 57589,94 грн; 3 % в сумі 22175,46 грн,

Обставини справи .

17 лютого 2022 року Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою з вимогами спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРУС» про стягнення грошових коштів в у загальному розмірі 507765,40 грн. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов договору поставки № 15467/15-К(ПТНП) від 06.11.2015, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача, відповідачу було поставлено товар, останнім було частково здійснено оплату поставленого товару, залишок несплаченої заборгованості за підрахунками позивача становить 428000,00 грн. Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договором, позивачем, на підставі ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.147, 220, 224, 229 Господарського кодексу України нараховано та заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 57589,94 грн та суму 3 % річних у розмірі 22175,46 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/673/22 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві, згідно ст. 250, 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених ст. 248 ГПК України.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 10.03.2022, що підтверджується Трекінгом Укрпошти поштового відправлення за № 6102271127048 з інформацією про отримання адресантом відправлення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду згідно з інформації з Трекінгу Укрпошти поштового відправлення за № 6102271093364 з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом, також, враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнева сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать, що 06 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» ( надалі позивач або продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРУС» ( надалі відповідач або покупець) було укладено Договір поставки №15467/15-К (ПТНП) (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого продавець по цьому договору зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, кількість та асортимент якого визначається згідно відповідним Специфікаціям, які є невід`ємною частиною цього договору ( п. 1.1 Договору).

Цей Договір вступає в дію з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2016, але в частині виконання зобов`язань по розрахункам до повного їх виконання (п.13.1 Договору).

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано

Сторонами договору відповідно до п. 1.2 договору погоджено орієнтовну суму Договору у розмірі 2000000,00грн.

Умовами договору визначено, що датою поставки товару є дата фактичної відправки товару зі складу продавця, що зазначена в товаро транспортній накладній.

Пунктом 3.2 Договору поставки сторони погодили, що оплата товару здійснюється у наступному порядку : 100% товару від загальної вартості відвантаженого товару по товаро транспортній накладній, покупець сплачує протягом 3х днів від дати виставлення рахунку на оплату.

В подальшому сторонами договору, укладено додаткову угоду №6 від 10.03.2020 до зазначеного вище договору поставки, відповідно до якої внесено зміни до статті №3 пункт 3.1. та статтю 8 пункт 8.2, а саме погоджено наступний порядок проведення розрахунків за поставлений товар: 100% товару від загальної вартості відвантаженого товару по товаро транспортній накладній, покупець сплачує протягом 60 календарних днів з дати поставки товару зазначеній в п.п 2.4договору. Також умовами п.8.2 передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того умовами додаткової угоди до договору погоджено, що покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% вартості товару, а також відшкодовує всі збитки понесені продавцем у зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором.

Інші умови договору залишено без змін.

Відповідно до змісту п. 8.1 договору передбачено, що за неналежне виконання умов зазначеного договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

У подальшому сторонами було укладено Додатки до Договору за якими сторонами визначено асортимент товару, кількість, ціну, порядок поставки.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору ПАТ «МОТОР СІЧ» було здійснено поставку товару ТОВ «МАРУС» на загальну суму 6364992,00грн.

Позивач вказує, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, що стало підставою для звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду.

На підтвердження здійснення поставки товару та наявної заборгованості відповідача за договором, позивачем надано копії наступних доказів: Договір поставки №15467/15-К(ПТНП) від 06.11.2015, Акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2022, специфікації до договору, додаткову угоду №6 від 10.03.2020, товаро транспортні накладні та претензії.

За твердженням позивача, відповідачем частково було здійснено розрахунок за поставлений товар, залишок несплаченої суми становить 428000,00 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 57589,94 грн та 3 % річних у сумі 22175,46 грн. Загальна сума заборгованості становить 507765,40 грн.

Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензії з повідомленням про наявність боргу та вимогою про сплату заборгованості, які залишені відповідачем без реагування.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо поставки позивачем відповідачу товару на суму 428000,00 грн та наявність заборгованості останнього у розмірі 507765,40 грн.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з Договору поставки №15467/15-К(ПТНП) від 06.11.2015, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами підписано наступні Специфікації в якій сторонами, зокрема, погоджено асортимент, кількість, ціну товару, відвантаження товару на умовах самовивозу та строк дії ціни:

- Специфікація №1 від 06.11.2015 за якою поставлено товар загальною вартістю 309900,00грн.

- Специфікація №11 від 08.09.2018 за якою поставлено товар загальною вартістю 3240000,00грн.

- Специфікація №13 від 10.03.2020 за якою поставлено товар загальною вартістю 2815092,00грнгрн.

На виконання умов Договору поставки позивач згідно накладної на відпуск товарно - матеріальних цінностей №0482113 від 18.03.2020 поставив відповідачу товар на суму 258340,00грн., згідно накладної на відпуск товарно - матеріальних цінностей №0482114 від 18.03.2020 відповідачу поставлено товар на суму 587520,00грн.

Зазначені накладні підписані обома сторонами без зауважень.

Виходячи з умов Договору поставки та Специфікації до цього договору, строк остаточної оплати грошових коштів за поставлений товар відповідно до п. 2.4 Договору з урахуванням змін, протягом 60 календарних днів з дати поставки товару, таким чином строк остаточної оплати грошових коштів за поставлений товарзгідно вказаних вища накладних сплив 18.05.2020.

Однак, як стверджує позивач, відповідач оплатив вищевказаний товар лише частково, відповідно до надано позивачем Акту звірки взаєморозрахунків за відповідачем станом на 31.01.2022 наявна заборгованість у розмірі 428000,00 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, станом на момент звернення до суду з відповідним позовом, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю МАРУС» перед Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» за Договором поставки №15467/15-К (ПТНП) від 06.11.2015 становить 428000,00 грн..

З метою досудового врегулювання спору, на виконання умов п. 7.5 Договору поставки позивач 15.10.2020 та 25.06.2021 направляв на адресу відповідача претензії вих. №1544/СПО від 15.10.2020 та №1571/СПО від 25.06.2021 з вимогами погасити заборгованість перед позивачем в розмірі 428000,00 грн, протягом 7 днів з дня отримання зазначеної претензії..

Однак, як стверджує позивач, відповідач заборгованість у розмірі 428000,00 грн не погасив, у зв`язку з чим той звернувся до суду з вимогами про стягнення основного боргу та нарахованих штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що матеріалах справи відсутні, а відповідачем, не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар у строки визначені Договором поставки №15467/15-К (ПТНП) від 06.11.2015 та Специфікаціями до нього, чи повернення товару позивачу, суд дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 428000,00 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки визначені Договором поставки та Специфікаціями, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних №0482113 від 18.03.2020 та видаткової накладної №0482114 від 18.03.2020.

Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, її правового обгрунтування та здійсненного позивачем розрахунку суми заборгованості, останній просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 22175,46 грн, проте в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено про стягнення цієї заборгованості як пені у розмірі 22175,46 грн, що у даному випадку, на переконання суду, виходячи зі змісту позовної заяви суд, є технічною опискою, у зв`язку із чим дійшов висновку, що ПАТ «МОТОР СІЧ» заявлено про стягнення 3 % річних у розмірі 22175,46грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 57589,94грн., які нараховані за період прострочення з 18.05.2020 по 15.01.2022 на суму заборгованості в розмірі 428000,00грн. та 3% річних в розмірі 22175,46грн., які нараховані за період прострочення з 18.05.2020 по 07.02.2022 на суму заборгованості в розмірі 428000,00грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 57589,94грн. та розрахунок 3 % річних у розмірі 22175,46грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 2102,00грн.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРУС» ( 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Ізмайлівська, б. 11А, офіс 1, ЄДРПОУ 39840553) на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (69068. м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, б. 15, ЄДРПОУ 14307794) заборгованість за договором поставки №15467/15-К(ПТНП) від 06.11.2015 у розмірі 507765,40грн., з якої основного боргу у розмірі 428000,00грн., інфляційних втрат у розмірі 57589,94грн. та 3% річних в розмірі 22175,46грн. та , а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 7616,49грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ», 69068. м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, б. 15, ЄДРПОУ 14307794;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРУС», 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Ізмайлівська, б. 11А, офіс 1, ЄДРПОУ 39840553.

Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2022р.

СуддяН.А. Новікова