Рішення

від 12.06.2022 по справі 136/600/22

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/600/22

провадження № 2/136/167/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецьке" про усунення перешкод у здійсненні права власності та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до ТОВ "Липовецьке" (далі відповідач) з вимогами:

- усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом витребування у відповідача на користь позивача земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) відповідача на земельну ділянку площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2018, індексний номер 42895319 (№27816771).

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), що знаходиться на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області. Як стало відомо, 03.09.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право оренди відповідачем на земельну ділянку площею 3,0581 га кадастровий номер 0522210100:02:001:0151. Підставо для виникнення іншого речового права у відповідача на вищевказану земельну став договір оренди землі від 02.01.2018, який укладений між сторонами. Однак, позивач не підписував такий договір, його зміст не відповідав його внутрішньому волевиявленню, а тому відповідач не має права користуватися земельною ділянкою позивача.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.05.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.05.2022 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також було витребувано від відповідача та державного реєстратора оспорюваний договір.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник подав до суду заяву від 13.06.2022 про визнання позову та про розгляд справи без його участі.

Представник позивача подав до суду заяву про покладення судових витрат на позивача та не стягування їх з відповідача.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися.

З оглядуна те,що впідготовче судовезасідання сторонине з`явились,суд вважає,що зарезультатами підготовчогопровадження можливоухвалити рішення,тому розглядсправи проводитьу даномусудовому засіданні,на підставінаявних усправі доказів,за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно з державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151) (а.с.2). Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право оренди відповідачем на вищевказану земельну ділянку, а підставо для виникнення іншого речового права у відповідача на вищевказану земельну став договір оренди землі від 02.01.2018, який укладений між сторонами (а.с. 3). У матеріалах справи наявний оспорюваний договір оренди землі від 02.01.2018, який підписаний від імені сторін та за його умовами укладений на 15 років (а.с. 4). Позивач стверджує, що не підписував такий договір, його зміст не відповідав його внутрішньому волевиявленню, а тому відповідач не має права користуватися земельною ділянкою позивача. Для доведення своїх аргументів, позивач заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи договору, однак представник відповідача подав до суду заяву від 13.06.2022 про визнання позову.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі (ст. 14 Закону «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Судом було встановлено, що існує оспорюваний договір оренди землі від 02.01.2018, який підписаний від імені сторін та за його умовами укладений на 15 років. Позивач стверджує, що не підписував такий договір, його зміст не відповідав його внутрішньому волевиявленню, а тому відповідач не має права користуватися земельною ділянкою позивача.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з тим, судом встановлено, що до початку розгляду справи по суті представник відповідача подав до суду заяву від 13.06.2022 про визнання позову.

У відповідності до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону й порушує права інших осіб.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування у відповідача на користь позивача земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) відповідача на земельну ділянку площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2018, індексний номер 42895319 (№27816771) підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання про стягнення судових витрат зі сплати судового збору зазначає про таке.

Суд враховує, за подачу позову позивачем сплачено судовий збір з кожну із двох позовних вимог по 992,40 грн, однак представник позивача подав до суду заяву про покладення судових витрат на позивача та не стягування їх з відповідача. Оскільки така заява була подана до початку розгляду справи по суті, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, з огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та задоволення позову, а також враховуючи заяву представника позивача про покладення на позивача судових витрат і не стягнення їх з відповідача, суд дійшов висновку, що позивачу з державного бюджету слід повернути 50 % сплаченого ним судового збору, а інші 50 % за бажанням сторони позивача покласти на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 258259, 263265, 273279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецьке" (місцезнаходження: вул. І.Франка, буд. 35, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 05435530) про усунення перешкод у здійсненні права власності та скасування рішення - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецьке" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецьке" на земельну ділянку площею 3,0581 га (кадастровий номер 0522210100:02:001:0151), проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2018, індексний номер 42895319 (№ запису 27816771).

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України частину сплаченого ним при поданні позову 50 % судового збору (за двома квитанціями №8082-2386-1708-0600 від 17.05.2922 - 496,20 грн та №4911-1101-7125-7472 від 17.05.2922 - 496,20 грн, що в сумі до повернення 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО