Рішення

від 22.06.2022 по справі 514/560/22

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/560/22

Провадження по справі № 2/514/247/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представником якого є адвокат Михайлов Олег Афанасійович до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обгунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Рассвет», розміром 2,77 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, виданим 01 жовтня 1997 року на підставі рішення Тарутинської районної державної адміністрації № 322/97 від 22 вересня 1997 року, зареєстрованим 01 жовтня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 846 (Додаток 4). Вказане право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 набув у порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, виданим 01 жовтня 1997 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В.Я. 24 липня 2002 року, зареєстрованим в реєстрі за № 4100.

25 березня 2015 року його батько ОСОБА_3 залишив заповіт відповідно до якого усе своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом буде мати право заповів йому ОСОБА_1 .

При зверненні до Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька йому було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки по зазначеному сертифікату серії ОД № 0322601 були встановлені межі земельної ділянки площею 1,8398 га, кадастровий номер 5124781700:01:001:0462, але право власності на цю ділянку не зареєстроване, рішення органу місцевого самоврядування про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 відсутнє.

Зазначене вище стало підставою для звернення позивача до суду з зазначеним позовом.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, надали суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримавють у повному обсязі.

Представник відповідача Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що з позовом згоден та просить розглянути справу за його відсутністю.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 30 травня 2018 року Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 5).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином спадкодавця ОСОБА_1 , що підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 28 березня 1955 року (а.с. 6).

За життя ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Рассвет», розміром 2,77 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, виданим 01 жовтня 1997 року на підставі рішення Тарутинської районної державної адміністрації № 322/97 від 22 вересня 1997 року, зареєстрованим 01 жовтня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 846 (а.с. 4).

Вказане право на земельну частку (пай) спадкодавець ОСОБА_3 набув у порядку спадкування за законом після смерті дружини, матері позивача, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, виданим 01 жовтня 1997 року (а.с. 4) та свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В.Я. 24 липня 2002 року, зареєстрованим в реєстрі за № 4100 (а.с. 8).

Таким чином, спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 складається з земельної частки (паю) розміром 2,77 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (на землях колективного сільськогосподарського підприємства «Рассвет» села Вільне Болградського району Одеської області).

Відповідно до заповіту від 25 березня 2015 року, посвідченого секретарем Вільненської сільської ради Тарутинського району Одеської області Фучіджи Н.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 11, ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом буде мати право заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с. 9). Вказана обставина підтверджується також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40453886 від 21 травня 2015 року (а.с. 10).

При зверненні до Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки по зазначеному сертифікату серії ОД № 0322601 були встановлені межі земельної ділянки площею 1,8398 га, кадастровий номер 5124781700:01:001:0462, але право власності на цю ділянку не зареєстроване, рішення органу місцевого самоврядування про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 відсутнє, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 23 березня 2022 року (а.с. 17).

Так, згідно листа № 144/120-21 від 22 липня 2021 року Відділом № 2 управління у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вбачається, що у відділі Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались КСП «Рассвет» села Вільне Тарутинського району Одеської області, за № 846 від 01.10.1997 на ім`я ОСОБА_4 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, розміром 2,77 в умовних кадастрових гектарах та перереєстровано його від 27.07.2002 року на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області 24.07.2002 року, за реєстровим № 4100. Відповідно до Книг записів державних актів на право власності на землю громадян на території Вільненської сільської ради Тарутинського району Одеської області (КСП «Рассвет»), станом на 31.12.2012, за власником сертифіката ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, перереєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 846 від 27.07.2002, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (по зазначеному сертифікату) не зареєстровано. Згідно даних Державного земельного кадастру, по зазначеному сертифікату серії ОД № 0322601 зареєстрована земельна ділянка площею 1,8398 га, кадастровий номер 5124781700:01:001:0462, але речове право не оформлене (а.с. 12).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5101159832014 від 05.06.2014, Відділом Держземагенства у Тарутинському районі 05 червня 2014 року в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку було зареєстровано земельну ділянку площею 1,8398 га, кадастровий номер 5124781700:01:001:0462, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня, тобто спадкодавцем ОСОБА_3 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), присвоєно земельній ділянці кадастровий номер, проте не було затверджено її Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області, і який не встиг зареєструвати право власності на вищевказану земельну ділянку(а.с.13).

Інших спадкоємців, крім позивача, немає, що вбачається із спадкової справи № 122/2020, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с. 40 - 64).

У зв`язку із неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом та просить у судовому порядку визнати за ним право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу є рівними.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до п. 17 Розділу X Прикінцевих положень Земельного кодексу України cертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз`яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай). Сертифікат є дійсним до виділення власнику такої частки (паю) в натурі на місцевості земельної ділянки та видачі державного акту на право на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визнані у заповіті.

Так, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчене сертифікатом, може бути успадковано.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду даної справи представником позивача були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 і суд вважає за можливе визнати за позивачем право на зазначене спадкове майно за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 представником якого є адвокат Михайлов Олег Афанасійович до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рассвет» села Вільне Болградського (колишнього Тарутинського) району Одеської області, площею 2,77 умовних кадастрових гектарів, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0322601, виданого 01 жовтня 1997 року на підставі рішення Тарутинської районної державної адміністрації № 322/97 від 22 вересня 1997 року, зареєстрованого 01 жовтня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 846, перереєстрованого 27 липня 2002 року, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева