Рішення

від 21.06.2022 по справі 380/100/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/100/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М ЕНД С-ЗАХІД» до Державної митної служби України про визнання недійсною консультації, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М ЕНД С-ЗАХІД» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної митної служби України у якій просить визнати недійсною письмову консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи Державної митної служби України, викладену у листі № 17-1/17-02-02/13/2699 від 05.11.2021.

Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено протиправність, на думку позивача, прийняття письмової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи. Вказав, що звернувся до відповідача із зверненням від 05.10.2021, у якому просив надати письмову консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон України, а саме: чи відмовляється у митному оформленні товарів, якщо на момент закінчення встановлених статтею 255 Митного кодексу України строків митного оформлення в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів (єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі») відсутня інформація про надання Держпродспоживслужбою за результатами проведення відповідних заходів офіційного контролю дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну та про заборону Держпродспоживслужбою випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну? Разом з тим, Зазначив, що відповідачем надано письмову консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України, яка суперечить імперативним вимогам законодавства України з митної справи. Таким чином, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3218 від 04.03.2022) у якій проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що лист № 17-1/17-02-02/13/2699 від 05.11.2021 не є актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, відтак просив у задоволенні позову відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «М ЕНД С-ЗАХІД» з 05.01.2015 зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа та йому присвоєно ідентифікаційний код 39577834, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача є вид економічної діяльності КВЕД 52.24 транспортне оброблення вантажів. Крім того позивач займається діяльністю, передбаченою КВЕД 52.10, 52.29, 69.10.

ТзОВ «М ЕНД С-ЗАХІД» звернулося до відповідача із зверненням від 05.10.2021, у якому просило надати письмову консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон України, а саме: чи відмовляється у митному оформленні товарів, якщо на момент закінчення встановлених статтею 255 Митного кодексу України строків митного оформлення в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів (єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі») відсутня інформація про надання Держпродспоживслужбою за результатами проведення відповідних заходів офіційного контролю дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну та про заборону Держпродспоживслужбою випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну?

Листом відповідача № 17-1/17-02-02-13/2699 від 05.11.2021 надано заявнику роз`яснення щодо застосування законодавства з митної справи, зокрема щодо проведення заходів офіційного контролю, переліку документів і відомостей, що підлягають перевірці під час попереднього документального контролю та щодо заборони обігу об`єктів санітарних заходів.

Позивач не погоджується із вказаним листом відповідача, вважає його митною консультацією, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Питання, пов`язані з консультування з питань митної справи врегульовано статтею 21 МК України. Так, за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на митні органи (заінтересованих осіб), митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи.

Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень митних органів.

Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, періодично проводить узагальнення консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, які стосуються значної кількості осіб або значних сум митних платежів, та затверджує своїми наказами узагальнені консультації, які підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Не може бути притягнуто до відповідальності особу, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальненої консультації, зокрема, на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані.

Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи може бути оскаржена до органу вищого рівня в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, або до суду як правовий акт індивідуальної дії, якщо вона, на думку заінтересованої особи, суперечить нормам відповідного акта законодавства. Визнання судом такої консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається, як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Такий висновок викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 у справі № 9901/657/18.

Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача за наданням йому митної консультації, однак листом № 17-1/17-02-02/13/2699 від 05.11.2021 позивачу надано роз`яснення митного законодавства. Відтак суд погоджується з доводами відповідача про те, що такий лист не є митною консультацію, яку може бути оскаржено до суду в розумінні статті 21 Митного кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що у зверненні 05.10.2021 позивач просив саме надати йому митну консультацію, чого відповідачем здійснено не було. Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо ненадання митної консультації з приводу питання, висловленого у звернення від 05.10.2021 № 01-03/60, є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача надати позивачу митну консультацію з приводу питання, висловленого у зверненні від 05.10.2021 № 01-03/60.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Ураховуючи те, що відповідачем не дотримано зазначених критеріїв при розгляді звернення позивача про здійснення йому перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років, такі дії не можуть вважатись правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «М ЕНД С-ЗАХІД» до Державної митної служби України про визнання недійсною консультації задовольнити.

Зобов`язати Державну митну службу України (04119 м.Київ вул.Дегтярівська 11Г; код за ЄДРПОУ 43115923) надати товариству з обмеженою відповідальністю «М ЕНД С-ЗАХІД» (79053 м.Львів вул.Володимира Великого 18 офіс 713; код за ЄДРПОУ 39577834) митну консультацію з приводу питання, висловленого у зверненні від 05.10.2021 № 01-03/60.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «М ЕНД С-ЗАХІД» (79053 м. Львів вул. Володимира Великого 18 офіс 713; код за ЄДРПОУ 39577834) за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України (04119 м. Київ вул. Дегтярівська 11Г; код за ЄДРПОУ 43115923) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М