Рішення

від 22.06.2022 по справі 520/19922/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 червня 2022 року № 520/19922/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Кегичівської селищної ради (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, код ЄДРПОУ 04396963) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кегичівської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3600 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Кегичівську селищну раду (код ЄДРПОУ 04396963 Харківська область. Красноградський район, смт. Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 33) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідачем за результатами розгляду поданої заяви прийняте рішення про відмову в наданні дозволу, обґрунтоване тим, що радою до звернення позивачки були надані відповідні дозволи іншим особам щодо земельних ділянок, які перетинаються з бажаною. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 19.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.

Відповідач направив до суду відзив, в якому з посиланням на правові позиції Верховного Суду у справі № 617/763/16-ц та Великої Палати Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц, вказав на неможливість надання дозволу органом місцевого самоврядування декільком особам одночасно щодо однієї й тієї ж земельної ділянки.

У поданій позивачкою відповіді на відзив наголошено на відсутності у спірному рішенні законодавчо визначених у ст. 118 ЗК України підстав для відмови в наданні дозволу.

Ухвалою суду від 19.11.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням палати з розгляду справ щодо соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 154/3345/16.

Ухвалою суду від 02.06.2022 поновлено провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Громадянка України ОСОБА_1 в порядку частини 6 статті 118 Земельного кодексу України звернулась до Кегичівської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, яка знаходиться в межах населеного пункту.

До заяви позивачкою було додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, до якої найближчим кадастровим номером є 6323180600:02:000:0014, з копіями документів, що посвідчують особу у відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України. Вищевказане клопотання з документами було направлено Позивачем цінним листом з описом вкладення по пошті 07.08.2021 року, згідно накладній №6400301282249 отримане Відповідачем від 10.08.2021 року, вхідний №5391/04-16 від 10 серпня 2021 року.

31 серпня 2021 року Кегичівською селищною радою було прийнято рішення XVI сесії VIII скликання №3600 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ».

В оскаржуваному рішенні в якості підстави для відмови зазначалося, що на бажану до відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Бесарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, рішеннями Кегичівської селищної ради громадянам, які звернулися раніше, вже надано дозволи на виготовлення землевпорядної документації. Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 09.12.2020 року у справі №617/763/16-ц надання дозволу на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки є таким, що суперечить вимогам землеустрою та сприяє позбавленню одного з них можливості завершити розпочату' ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру відведення земельної ділянки.

З огляду на викладене, Кегичівська селищна рада вирішила: відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2.0000 га. розташованої за межами населених пунктів, для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається зі змісту поданих відповідачем відзиву та долучених до нього доказів, рішеннями відповідача від 30.06.2021 за №№ 1907 та 1956 надані дозволи на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га, розташованих в межах села Бесарабівка Кегичівського району Харківської області за заявами громадян ОСОБА_2 від 18.05.2021 та ОСОБА_3 від 18.05.2021.

Позивачка, звертаючись до суду з цим позовом зазначає, що рішення відповідача є протиправним, безпідставним та немотивованим у відповідності до норм, що регулюють земельні відносини та порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, зазначені відповідачем підстави відмови не відповідають тим, які визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України, цей перелік є вичерпним, та порушують передбачене Конституцією реалізацію гарантованого права на землю у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, передбачених статтею 121 Земельного кодексу України.

Надаючи оцінку обґрунтованості спірного рішення відповідача та мотивам поданого позову, суд виходить з такого.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України. Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ(далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-Ш) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97- ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

Так, згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б)одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в)одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований приписами статті 118 ЗК України.

Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, шо громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Положеннями частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, то Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах від 25.02.2020 по справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 по справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 по справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 по справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 по справі за № 360/536/17-а.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №154/3345/16 (п.п. 47-50):

«…застосуванню підлягає правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України (п. 21 цієї постанови), та правовий висновок про незаконність відмови у наданні дозволу у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі (п. 23 цієї постанови: «У постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 Верховний Суд погодився з тим, що «чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття сільською радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі».»).

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 10.06.2016 № 8/7 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зміни цільового призначення» приймалося за наслідками розгляду заяв обох претендентів - позивача і ОСОБА_2 .

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 9 оскаржуваного рішення та пояснень представника відповідача, підставою для відмови позивачу в наданні дозволу стали рекомендації постійної депутатської комісії міської ради з питань містобудування, ЖКГ, інфраструктури, комунальної власності, енергозбереження та земельних відносин Володимир-Волинської міської ради, суть яких - надавати ділянки згідно зі списком черговості.

Зазначені обставини не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вичерпний перелік яких передбачено частиною сьомою статті 118 ЗК України.»

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зроблені у постанові від 18 травня 2022 року у справі №154/3345/16, за встановлених в ході розгляду справи обставин, а саме те, що підстави відмови у наданні позивачці дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, які визначені відповідачем у оскаржуваному рішенні, не гуртуються на положеннях земельного законодавства (ч.7 ст. 118 ЗК України), рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачки про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради, суд зазначає про таке.

Згідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, враховуючи, що позивачкою, з урахуванням вищезазначених норм ЗК України, подано відповідні документи, наслідком скасування неправомірного рішення відповідача є необхідність повторного розгляду земельного питання, із яким звернулася позивачка, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого позивачкою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Кегичівської селищної ради (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, код ЄДРПОУ 04396963) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення XVI сесії VIII скликання від 31 серпня 2021 року №3600 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Кегичівську селищну раду (код ЄДРПОУ 04396963 Харківська область. Красноградський район, смт. Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 33) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради.

Стягнути з Кегичівської селищної ради (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, код ЄДРПОУ 04396963) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яноста дві гривні 40 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення, враховуючи початок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 та перебування м.Харкова в зоні бойових дій, складено 23.06.2022.

Суддя Білова О.В.