Рішення

від 21.06.2022 по справі 293/447/22

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/447/22

Провадження № 2/293/340/2022

22 червня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Артемчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів позовну заяву

ОСОБА_1 до

Територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (адреса: майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська область. 12301)

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, за змістом якого просить визначити ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом, однак ним було пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки він вчасно не подав заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори.

Ухвалою від 03.05.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.Підготовчезасідання суд призначив на 25травня 2022 року.

Ухвалою від 25.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.06.2022.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом своєї бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, земельна ділянка (пай), яка розташована на території Черняхівської селищної ради (раніше - Селецької сільської ради) Житомирського району (раніше Черняхівського) Житомирської області.

Позивач вказує, що інших спадкоємців першої черги, спадкоємців за заповітом та осіб, які б мали право на обов`язкову частку у майні спадкодавця не має, спадкову справу справа до майна померлої ОСОБА_2 не заведено та спадщину ніким не прийнято.

Для оформлення права на спадкування позивач звернувся до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В., однак нотаріус повідомив про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини.

За даними позивача, ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановленийст. 1270 ЦК України, з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що він спільно з бабусею не проживав і не знав , що бабуся зробила заповіт на його ім"я за два тижні до своєї смерті.

Для захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду за місцем знаходження спадкового майна.

Сторони у судове засідання не з`явились.

21.06.2022 представник позивача подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі та без участі позивача. Позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 34).

Відповідач - Черняхівська селищна рада Житомирської області повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У поданій до суду 03.06.2022 заяві відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника Черняхівської селищної ради та щодо рішення суду покладається на розсуд суду (а.с. 35).

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовомузасіданні від 22.06.2022 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів Житомирського (Черняхівського) району Житомирської області померла бабуся позивача ОСОБА_2 у віці 80 років, про що складено відповідний актовий запис №2 від 18.05.2008, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.05.2020 (а.с. 8).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 28.04.2020, зареєстрований у реєстрі за № 3 , за яким на випадок своєї смерті заповіда усе своє майно своєму онукові ОСОБА_1 (а.с. 9).

Наявність родинних зв`язків між позивачем та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та свідоцтвом про ародження ОСОБА_3 , з яких убачається що померла ОСОБА_2 була матір"ю ОСОБА_3 , яка у свою чергу є матір"ю позивача (а.с. 6-7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема, на земельні ділянки за кадастровим номерами 1825687200:05:000:0016 та 1825687200:05:000:0038 для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Селецької сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Дані земельні ділянки належали ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності серії ЖТ №098553 від 15.07.2004, виданого на підставі розпорядження Черняхівської райдержадміністрації №111 від 15.03.2004, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №310 (а.с.14).

Згідно з довідкою, виданою Селецьким старостинським округом Черняхівської селищної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті та на день смерті проживала за адресою АДРЕСА_1 одна (а.с. 10).

Литом № 1074/01-16 від 29.12.2021 приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. повідомила ОСОБА_1 (позивача) про пропуск ним шестимісячного строку, встановленого ч.1 ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини піся смерті баби ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) суд установив, що відомості на спадкодавця ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутні (а.с.12).

Позивач, вказуючи на те, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред`являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Так, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини посилався на те, що він був не обізнаним про наявність заповіту оформленого на його ім"я, оскільки зі спадкодавцем не проживав разом.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі N 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі N 643/3049/16-ц (провадження N 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі N 750/262/20 (провадження N 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі N 145/148/20 (провадження N 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі N 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі N 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що нотаріусом вживались дії направлені на встанлення спадкоємців після смерті спадкодавця.

Отже, наведені позивачем обставини причин пропуску строку на прийняття спадщини у даному випадку суд визнає поважними.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 79, 81, 141, 259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк терміном 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів Житомирської області.

3. Перебіг визначеного додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Черняхівськас елищна рада Житомирської області (адреса: майдан Рад,2, смт Черняхів,Житомирський район,Житомирська область,код ЄДРПОУ04344156)

Суддя Людмила ЛОСЬ