Постанова

від 21.06.2022 по справі 560/40/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/40/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

22 червня 2022 рокум. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Буд-Транс-Інвест" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Буд-Транс-Інвест" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3389701/37411874 від 18.11.2021, №3334658/37411874 від 05.11.2021 та №3436109/37411874 від 29.11.2021, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 від 30.11.2020, №2 від 30.11.2020 та №1 від 17.12.2020, складені ТОВ "Поділля-Буд-Транс-Інвест", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 30.11.2020, №2 від 30.11.2020 та №1 від 17.12.2020 датою їх фактичного отримання податковим органом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням від 11 квітня 2022 року частково задоволено заяву позивача про відшкодування судових витрат за надання правової допомоги.

Зокрема, судом стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Буд-Транс-Інвест"3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

У задоволенні решти вимог заяви судом першої інстанції відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в обгрунтування якої послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача, судом вирішено розглянути питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення по суті спору.

Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, що були понесенні позивачем, є співмірним із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, що підтверджено належними та достатніми доказами, що були надані позивачем.

Зокрема, суд першої інстанції в результаті надання оцінки поданим позивачем документів в підтвердження реальності отриманих послуг адвоката, дійшов висновку про їх достатність та належність.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновку суду першої інстанції у питанні відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, відзначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За приписами п.п. 1, 5, 6 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, а саме пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правничої (правової) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно вимог частини 9 цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було надано суду копії наступних документів: Договору про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ "Поділля-Буд-Транс-Інвест" та "Адвокатським об`єднанням "Вдовиченко і партнери", Додатку №2 від 07.12.2021 до зазначеного договору, Акту №3 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом робіт (наданих послуг), платіжне доручення про оплату правової допомоги №244 від 08.12.2021 на суму 3000 грн.

Так, Додатком №2 від 07.12.2021 до Договору про надання правової допомоги визначено, що в межах договору про надання правової допомоги від 12.07.2021 адвокатське об`єднання надає правову допомогу Клієнтові з питань визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні №1 від 30.11.2020, №2 від 30.11.2020 та №1 від 17.12.2020. Актом №3 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Адвокатського об`єднання (на виконання Договору про надання правової допомоги від 12.07.2021, укладеного між ТОВ "Поділля-Буд-Транс-Інвест" та "Адвокатським об`єднанням "Вдовиченко і партнери") підтверджено надання правової допомоги: ознайомлення з наданою Клієнтом документацією, підготовка і подання (надіслання поштою) до Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Факт проведення оплати позивачем за отриманні послуги підтверджено платіжним дорученням №244 від 08.12.2021 на суму 3000 грн.

Судом першої інстанції було досліджено надані позивачем документи в обгрунтування заявленої до стягнення суми, сплаченої за надання правової (правничої) допомоги та встановлено, що остання є співмірною та обґрунтованою, з чим погоджується і суд першої інстанції

До того ж, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення заявленої суми саме з відповідача, до якого фактично заявлені позовні вимоги, а саме з ГУ ДПС у Хмельницькій області, позаяк вимоги до ДПС України є похідними від задоволення/відмови в задоволенні заявленої до ГУ ДПС у Хмельницькій області вимоги про визнання протиправним та скасування рішень.

Враховуючи критерії пропорційності та об`єктивного визначення розміру суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлених частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає підставним присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідача - ГУ ДПС в Хмельницькій області, витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 3000 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для вирішення даного питання, надав їм належну оцінку та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги в повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими в ході розгляду справи обставинами, які вже були враховані судом першої інстанції і викладені ним в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду (а.с. 93), на що апелянт не звернув належної уваги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.