Постанова

від 21.06.2022 по справі 640/17479/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/17479/20

адміністративне провадження № К/9901/20387/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року (суддя: Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (судді: Оксененка О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волкрафт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волкрафт» (далі - ТОВ «Волкрафт», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 №00000724302.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального права - п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що мало наслідком помилкове вирішення спору по суті.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Волкрафт» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2020 року (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.02.2020 №9034919704).

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 16.03.2020 №1448/26-15-43-02-40513962, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1 статті 200, пункту 200.4 статті 200 ПК України та пункту 4 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок), внаслідок завищення ТОВ «Волкрафт» суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.16, р. 16.1) в розмірі 9 578 977 грн, податкового кредиту (р. 17) на суму ПДВ 9 578 977 грн та бюджетного відшкодування на аналогічну суму.

22 квітня 2020 року на підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 №00000724302 про завищення бюджетного відшкодування за січень 2020 року на 9 578 997 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 394 744,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 07.07.2020 №21141/6/99-00-06-02-01-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «Волкрафт» - без задоволення.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, водночас передчасне заявления позивачем суми до відшкодування було зумовлене помилками в звітності, які були самостійно виправлені, а, відтак, підстави для накладення штрафу у розмірі 2.394.744,25 грн та прийняття податкового повідомлення- рішення за формою «В1» - відсутні. При цьому судами враховано, що відповідачем не заперечувалось задекларовані товариством суми податку до відшкодування.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влад и та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пункту 4 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Тобто, сума від`ємного значення для бюджетного відшкодування визначається, як різниця між загальною сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за звітний період.

З витягу з системи електронного адміністрування ПДВ судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковий кредит позивача за період з липня по листопад 2019 року становив 9 964 149,07 грн, за грудень 2019 року - 1 212 821,88 грн.

У зв`язку з необхідністю виправлення самостійно виявлених помилок, в тому числі технічних, позивачем було подано низку уточнюючих розрахунків з ПДВ за листопад-грудень 2019 року та січень 2020 року.

Так, перший уточнений розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «Волкрафт» подало до ГУ ДПС у м. Києві 29.01.2020 за №9009148419 за листопад 2019 року, яким збільшено податковий кредит на 300 939 грн.

Другий уточнений розрахунок ідентичний першому уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість було подано 29.01.2020 за №9009340690 за листопад 2019 року, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Також, 30.01.2020 ТОВ «Волкрафт» подало до ГУ ДПС у м. Києві уточнений розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за №9010885437, відповідно до якого виправлено помилку в структурі податкового кредиту за грудень 2019 року при визначенні суми від`ємного значення, змінено напрямок покриття від`ємного значення, заявлено бюджетне відшкодування в сумі 9 578 978 грн.

Ще один уточнений розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем був поданий 31.01.2020 за №9010949598, у зв`язку з допущенням помилки в розрахунковому рахунку позивача, зазначеному в уточненому розрахунку від 30.01.2020 №9010885437.

У зв`язку з непроставленням в уточненому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 31.01.2020 №9010949598 відмітки в графі 031 «відмітка про те, що показники цього звітного (податкового) періоду вже уточнювались раніше», позивачем подано уточнений розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданий 03.02.2020 №9012165343, за грудень 2019 року.

Крім того, ТОВ «Волкрафт» подало до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2019 року від 04.02.2020 №9012356707, яким зменшено заявлене бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 9 578 978 грн та збільшено р.21 декларації (суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)).

Звітним (податковим) періодом подання уточнюючого розрахунку за грудень 2019 від 04.02.2020 № 9012.356707 є лютий 2020 року.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 04.02.2020 №40513962 поданий у зв`язку з невідображенням в кабінету платника податку уточненої декларації від 03.02.2020 №9012165343 та з метою відмови від бюджетного відшкодування в сумі 9578577 грн. за результатами грудня 2019 року.

У ході судового розгляду справи представник позивача пояснила, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), в декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року перенесена позивачем в рядок 16 - від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в декларацію за січень 2020 року.

25 лютого 2020 року ТОВ «Волкрафт» подало до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9034919704 до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - січень 2020 року від 20.02.2020 №9030944390 із сумою від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) на рахунок платника у банку в розмірі 9 578 977 грн.

Проаналізувавши наведені вище обставини у їх хронології та заслухавши пояснення сторін суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подання позивачем уточнених декларацій за листопад-грудень 2019 року не може впливати на можливість відшкодування сум податку на додану вартість за податковою декларацією за лютий 2020 року, оскільки вказаними податковими деклараціями суми від`ємного значення лише збільшувались порівняно із попередньо заявленою сумою.

Аналізуючи ж правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2 394 744,25 грн за фактом завищення бюджетного відшкодування за січень 2020 року на 9 578 997 грн, суди виходили з наступного.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6);

«В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

Отже, за умови відсутності факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, на переконання судів попередніх інстанцій, контролюючий орган не мав повноважень для винесення податкового повідомлення-рішення за формою «В1».

Оскільки відповідачем за результатами податкового контролю дійсно не встановлено завищення позивачем сум бюджетного відшкодування, водночас, передчасне заявлення суми до відшкодування було зумовлене помилками в звітності, які були вправлені платником податків у порядку та спосіб, передбачені ПК України, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача підстав для накладення штрафу у розмірі 2.394.744,25 грн та прийняття податкового повідомлення-рішення за формою "В1".

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська