Вирок

від 23.06.2022 по справі 760/7316/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/7316/22 1-кп/760/2161/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 рокуСолом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт, складений 20.06.2022 року прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105090003562 від 26.10.2021 року щодо

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2022 року близько 01:40 години ОСОБА_4 під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в окремому контрольно-пропускному пункті «Київ», що за адресою: м. Київ, вул. Медова, 2 усвідомлюючи значення та суспільно- небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно з метою звільнення від обов`язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення СОVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом СОVID-19 в порушення вимог підпункту 3 пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями, як підставу звільнення від обов`язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення СОУГО-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом СОVID-19 на території України надала працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ, а саме: міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке посвідчено лікарем ПП «Міламед» (код ЄДРПОУ 33761466) юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Оборна, 29, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що вона не проходила установленої законом процедури отримання такого документу та що таке є підробленим, чим здійснила використання завідомо підробленого документу.

Відповідно до відповіді ПП «Міламед» (код ЄДРПОУ: 33761466) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зверталась за медичною допомогою у ПП «Міламед», та Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику їй не видавалось, оскільки ПП «Міламед» (код ЄДРПОУ: 33761466) не має повноваження видавати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила використання завідомо підробленого документа, тобто, кримінальний проступок, передбачений ч. 4ст. 358 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2ст. 382 КПК України.

Так,згідно заявиобвинуваченої ОСОБА_4 щодо визнаннясвоєї винуватості,згоди ізвстановленими досудовимрозслідуванням обставинами,ознайомлення зобмеженням правана апеляційнеоскарження тазгоди нарозгляд обвинувальногоакту успрощеному провадженні,убачається,що ОСОБА_4 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, що викладені вище. Ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Вказана заява написана обвинуваченим у присутності захисника ОСОБА_7 .

Як наслідок, обставини щодо учинення кримінального проступку установлені органомдосудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхомвстановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, уважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого дійсною та вірною.

Так, як відповідно до примітки ст. 358 КК під офіційним документом у цій статті тастаттях 357і366цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Суд переконався, що обвинувачена беззаперечно визнав свою вину в повному обсязі і погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, та не заперечує їх.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107КПК України не здійснювалось.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, судом враховано те, що обвинувачена вперше вчинила кримінальний проступок, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень не належить до злочинів, та свідчить про незначну суспільну небезпеку вчиненого нею діяння; не працює, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 необхідно призначити їй покарання у виді штрафу, у межах санкції статті, адже таке буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченою кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме її виправленню та перевихованню з усвідомленням суспільної небезпечності діяння.

Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що, незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.373,374,375,376,381-382 КПК України,суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у видіштрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає850гривень.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченій - не обирати.

Речові докази по справі: лазерний диск (а.п. 27, 28), підроблене міжнародне свідоцтво (а.п. 44, 45) зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду черезСолом`янський районний суд міста Києвапротягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями381та382цьогоКодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1