Рішення

від 01.06.2022 по справі 761/38817/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38817/21

Провадження № 2/761/6050/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Вдовкіній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Київського міського центу зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 р. Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у вигляді виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 5546,36 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.05.2020 р. до нього звернувся відповідач із заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю, за результатами розгляду яких останньому з цієї дати надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 04.05.2020 р. по 28.04.2021 р., як застрахованій особі, з врахуванням страхового стажу. Під час здійснення обміну даними з Пенсійним фондом України позивачем виявлено, що 09.09.2020 р. відповідач, тобто у період перебування на обліку в статусі безробітного, уклав з ДП «Київський хореографічний коледж» договір про надання послуг/виконання робіт. Так, згідно з вказаним договором відповідач (виконавець) зобов`язується надати ДП «Київський хореографічний коледж» (замовник) послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених цим договором, а ДП «Київський хореографічний коледж» зобов`язується прийняти та оплатити послуги (роботу). Отже, з 09.09.2020 р. відповідач, уклавши цей договір та отримуючи за ним дохід, фактично належав до зайнятого населення та не повідомив про цю обставину позивача під час перебування на обліку. З врахуванням викладеного, позивачем прийнято рішення про повернення нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення, яке складалось з допомоги по безробіттю, у сумі 5546,36 грн., після чого останньому у досудовому порядку направлено лист-повідомлення з пропозицією повернути отримані кошти, однак до даного часу відповідачем добровільно позивачу вони повернуті не були. Таким чином, оскільки відповідач, перебуваючи на обліку в статусі безробітного, отримував відповідне матеріальне забезпечення, однак фактично належав до зайнятого населення, уклавши відповідний договір та отримуючи дохід, про наявність якого позивача не повідомив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на свою користь коштів у вигляді виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 5546,36 грн.

Ухвалою від 19.11.2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 04.05.2020 р. до позивача звернувся відповідач із заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю, у яких власноруч зазначив, що він не відноситься до категорії зайнятого населення у розумінні ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VІ) та через відсутність роботи немає заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, що підтверджується копіями відповідних заяв від 04.05.2020 р.

Також, відповідач у заяві про надання статусу безробітного від 04.05.2020 р. вказав, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Так, за результатами розгляду вказаних заяв відповідно до норм ст. 43 Закону № 5067-VІ, наказом Шевченківської районної філії КМЦЗ № НТ200505 від 05.05.2020 р. відповідачу надано статус безробітного з 04.05.2020 р., тобто з моменту звернення до служби занятості, що підтверджується копією цього наказу.

Водночас, згідно з пп.1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533-ІІІ) наказом Шевченківської районної філії КМЦЗ № НТ200505 від 05.05.2020 р. відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 04.05.2020 р. по 28.04.2021 р., як застрахованій особі з врахування страхового стажу, що підтверджується копією даного наказу.

Позивач зазначає, що при здійсненні обміну даними про особу з Пенсійним фондом України, Шевченківською районною філією КМЦЗ виявлено, що 09.09.2020 р. відповідачем з ДП «Київський хореографічний коледж» (код ЄДРПОУ 32343784) укладено з договір про надання послуг/виконання робіт, тобто у період перебування на обліку в статусі безробітного.

Керуючись п.18 ч.2 ст. 22 Закону № 5067-VІ, п.п.2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. № 7-1, посадовими особами позивача за результатами перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, 11.01.2021 р. складено акт № 41 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1533-ІІІ.

Згідно з висновками, викладеними у вказаному акті, відповідач під час знаходження на обліку, як безробітний, перебував у цивільно-правових відносинах з ДП «Київський хореографічний коледж» на підставі укладеного між ними договору про надання послуг/виконання робіт від 09.09.2020 р.

Відповідно до укладеного між відповідачем (виконавцем) та ДП «Київський хореографічний коледж» (замовником) договору, відповідач зобов`язується надати ДП «Київський хореографічний коледж» послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених цим договором, а ДП «Київський хореографічний коледж» зобов`язується прийняти та оплатити послуги (роботу).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобовьязань.

Пунктами 1.4, 1.5 договору визначено, що факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця засвідчується актами прийому наданих послуг (виконаної роботи). Акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується Сторонами після надання послуги (виконання робіт) та є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з акту здавання-приймання виконаної роботи від 30.09.2020 р., роботи згідно з цивільно-правовим договором від 09.09.2020 р. виконано якісно і в повному обсязі та за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду.

Згідно з ч.3 ст. 44 Закону № 5067-VІ відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач з 09.09.2020 р. фактично належав до зайнятого населення, однак не повідомив позивача під час перебування на обліку, як безробітний, про початок цивільно-правових відносин, внаслідок яких він отримував дохід.

01.02.2021 р. Шевченківською районною філією КМЦЗ видано наказ № 18/291-02/20, відповідно до якого прийнято рішення щодо повернення нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення у сумі 5546,36 грн., яке складається з допомоги по безробіттю за період з 09.09.2020 р. по 22.11.2020 р., що підтверджується довідкою-рахунком від 21.01.2021 р. № 40.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено відповідачу лист-повідомлення від 01.02.2021 № 291.5-390/21 з пропозицією повернути отримані кошти, однак до даного часу відповідачем у добровільному порядку вони повернуті не були.

Відповідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 р. в справі № 464/9098/16-ц, укладаючи договір цивільно-правового характеру 05.08.2014 р., особа мала усвідомлювати момент укладення договору, наслідки укладення такого договору, метою якого є отримання грошової винагороди за виконану роботу. Чим порушив положення ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» та ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не повідомивши спеціалістів центру зайнятості про свою зайнятість, намір виконувати роботу, за яку отримувати винагороду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що відповідач, уклавши договір про надання послуг/виконання робіт та отримуючи за ним дохід, фактично належав з моменту укладення цього договору до зайнятого населення, однак свідомо не повідомив про цю обставину позивача під час перебування на обліку, як безробітний, внаслідок чого йому нараховувалось та виплачувалось матеріальне забезпечення, що складалось з допомоги по безробіттю, в сумі 5546,36 грн., суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача виплачену допомогу по безробіттю у сумі 5546,36 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7816,36 грн. (5546,36 грн. + 2270,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Київського міського центу зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центу зайнятості 7816 (сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 36 коп., з яких: 5546 (п`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 36 коп. - виплачена допомога по безробіттю; 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судові витрати по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: