Рішення

від 21.06.2022 по справі 688/1057/22

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1057/22

№ 2/688/409/22

Рішення

Іменем України

22 червня 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Пліщин Агро» про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог

07 травня 2022 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Єлисейські поля» до ОСОБА_1 , ФГ «Пліщин Агро» про визнання договору оренди землі недійсним. Позовна заява мотивована тим, що 01 березня 2011 року між ТОВ «Єлисейські поля» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала товариству в оренду строком на 10 років належну їй на праві власності земельну ділянку за кадастровим номером 6825586000:02:001:0093, площею 1,9987 га, яка розташована на території Пліщинського старостинського округу Шепетівського району Хмельницької області. Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Шепетівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 липня 2012 року за №682538604004381, відповідно строк дії договору оренди землі закінчується 10 липня 2022 року. Проте в березні 2022 року від голови ФГ «Пліщин Агро» товариству стало відомо, що у вересні 2021 року ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку передала в оренду строком на 10 років ФГ «Пліщин Агро», право оренди на яку 13 вересня 2021 року зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказаний договір, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Пліщин Агро» є недійсним, оскільки за своєю правовою природою є подвійним договором і ним порушуються законні права та інтереси ТОВ «Єлисейські поля», як первісного та законного орендаря на вільне володіння та користування орендованим майном. За наведених обставин, просить договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Пліщин Агро» 10 вересня 2021 року визнати недійсним.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судувід 12травня 2022року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду на 13 червня 2022 року, яке відкладено на 22 червня 2022 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 .

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Представник відповідача ФГ «Пліщин Агро» Алілуйко М.П. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутності, позов визнав, просив зменшити суму витрат, понесених позивачем на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 01 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Єлисейські поля» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а товариство прийняло строком на 10 років в платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Пліщинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, площею 1,9987 га, що належить орендодавцю на підставі Державного акту серії ЯБ №599411.

Згідно п.41 прикінцевих положень договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Шепетівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 липня 2012 року за №682558604004381.

10 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ФГ «Пліщин Агро» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в оренду вищевказану земельну ділянку строком на 10 років для фермерського господарства «Пліщин Агро». Даний договір зареєстрований 10 вересня 2021 року та строк дії договору встановлений до 10 вересня 2031 року. Вказане підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №275099618 від 16 вересня 2021 року.

Застосовані норми права.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.14, ст.18, ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору оренди землі від 01 березня 2011 року) договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз.4 п.1 ч.3 ст.10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Згідно з частинами 1, 5 ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 1,9987 га, з кадастровим номером 6825586000:02:001:0093.

01 березня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Єлисейські поля» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку строком на 10 років. Даний договір набрав чинності з моменту державної реєстрації, тобто з 10 липня 2012 року та діятиме до 10 липня 2022 року.

В періоддії вищевказаногодоговору орендиземлі,10вересня 2021року ОСОБА_1 уклала зФГ «ПліщинАгро»» щеодин договіроренди землі,згідно якогопередала ту жземельну ділянку,розміром 1,9987га,з кадастровимномером 6825586000:02:001:0093.воренду дляфермерського господарства. Отже, починаючи з 10 вересня 2021 року зареєстровано два права оренди на одну земельну ділянку.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. До такого висновку дійшов Верховний суд України у своїх постановах від 30 березня 2016 року у справі №21-1434а15 та від 15 листопада 2016 року у справі № 21-3030а16.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів того, що під час державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі, державний реєстратор повною мірою перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Також відповідачами не надано доказів визнання недійсним, розірвання чи припинення дії договору оренди землі від 01 березня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Єлисейські поля», на час укладення оспорюваного договору оренди землі.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в т.ч. належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другоїстатті 141 ЦПК Україникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону №5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону №5076-VIпередбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, встановленихстаттею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Позивачем ТОВ «Єлисейські поля» при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2481грн та зазначено у позовній заяві про попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,що складаєтьсяз судовогозбору всумі 2481грн.та витратна правовудопомогу всумі 15000грн.

Відповідно до ч.1 ст.142ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачами позову до початку розгляду справи по суті позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 1240,50грн (2481 грн.:100%х50%), решта судового збору в сумі 1240,50грн підлягає стягненню з відповідачів по 620,25грн з кожного.

Згідноугоди пронадання правничоїдопомоги №5 від22квітня 2022року, ТОВ «Єлисейські поля» та адвокат Грицик А.В. уклали договір з надання правничої допомоги щодо представництва та захисту інтересів ТОВ «Єлисейські поля» в Шепетівському міськрайонному суд Хмельницької області з приводу захисту права оренди товариств на земельну ділянку кадастровий номер 6825586000:02:001:0093 через укладання на неї подвійного договору, що потребує визнання його недійсним в судовому порядку.

Згідно п.3.1 угоди, загальна вартість визначених п.1.1 даної угоди робіт по наданню правничої допомоги,сторонами визначена в розмірі 15000 грн. Позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 15000грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №203080 від 12 травня 2022 року, з відміткою банку.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ними витрат у суді, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, всі копії документів завірені представником позивача, угода про надання правничої допомоги та платіжне доручення підтверджують сплату ТОВ «Єлисейські поля» гонорару в сумі 15000,00грн (Призначення платежу: оплата послуг за надання правничої допомоги Угода №5 від 22 квітня 2022 року.)

Суд також враховує положення частини шостої ст.137 ЦПК, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача у заяві про визнання позову та розгляд справи у його відсутності просив про зменшення витрат, які поніс позивач на правничу допомогу.

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Суд також звертає увагу на зміст ст.137 ЦПК України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», та зазначає, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Доводів податкового органу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу заява представника відповідача про їх зменшення не містить.

Суд зазначає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, із відповідачів підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 15000грн, по 7500грн з кожного.

Керуючись ст.ст.4,10,18,76,95,133,141,223,258,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Єлисейськіполя» до ОСОБА_1 ,Фермерського господарства«Пліщин Агро»про визнаннядоговору орендиземлі недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 10 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Пліщин Агро», предметом якого є земельна ділянка площею 1,9987 га, з кадастровим номером 6825586000:02:001:0093.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову на рахунок Казначейства України (отримувач ГУК у Хмельницькій області/Шепетів. мтг/22030101, р/р UA688999980313101206000022777, код 37971775) у АТ «Креді Агріколь Банк» згідно платіжного доручення №202983 від 03 травня 2022 року, в сумі 1240,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Пліщин Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» з кожного по 8120 (вісім тисяч сто двадцять) грн. 25 коп. судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 620,25гривень та витрат,пов`язанихз правничоюдопомогою врозмірі 7500 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля», місцезнаходження: с. Гордіївка, вул. Сільська, буд. 22-а, Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 36893969;

відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04 червня 1998 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ;

- Фермерське господарство «Пліщин Агро», місцезнаходження: с. Пліщин, Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 43060419.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК