Ухвала

від 15.06.2022 по справі 359/151/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2022 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 січня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна та накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:004:0029, 3220888000:03:004:0030, які перебувають у комунальній власності Пристоличної сільської ради та розташовані у с. Проліски, Бориспільського району, Київської області, із забороною будь-якої діяльності на їх території, зокрема розліснення, спилювання дерев, подрібнення деревини, корчування пнів, вивезення пнів та гілок, розчищення території та інші роботи.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вказане майно в повній мірі відповідає ознакам речового доказу, а відтак підлягає арешту.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до наступного.

В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчим відділом Бориспільського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021116100001123 від 21.11.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 від 06.01.2022 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №12021116100001123 від 21.11.2021 року речовим доказом.

11.07.2022 року старший слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:03:004:0029, 3220888000:03:004:0030, які перебувають у комунальній власності Пристоличної сільської ради та розташовані у с. Проліски, Бориспільського району, Київської області, із забороною будь-якої діяльності на їх території, зокрема розліснення, спилювання дерев, подрібнення деревини, корчування пнів, вивезення пнів та гілок, розчищення території та інші роботи, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2022 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст.94, 132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, слідчим в клопотанні не наведено достатніх підстава та відповідних обґрунтувань необхідності арешту майна, на яке він просить накласти арешт, а відтак у задоволенні клопотання було відмовлено.

При цьому, доводи сторони обвинувачення про відповідність арештованого майна ознакам речового доказу є непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 січня 2022 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 , без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1224/2022 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1