Постанова

від 09.06.2022 по справі 760/27021/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 3/760/13005/21

Справа № 760/27021/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

представника Київської митниці Державної митної служби України - Келеберденка В.В. (довіреність від 21.07.2021),

розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби (далі - Київська митниця) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.01.2007, ДРФО НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), станом на 19.11.2016 керівник ТОВ «ЛАРВУД» (ЄДРПОУ 40714163), за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК України),

В С Т А Н О В И В :

06.10.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил № 1590/10000/21 від 22.07.2021, в якому зазначено, зокрема, наступне:

«12.11.2016 через митний кордон України у міжнародному пункті пропуску «Рені - Джюрджюлешти» Одеської митниці ДФС, транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_4/НОМЕР_5 , за міжнародною автомобільною накладною CMR від 10.11.2016 № 0811568 переміщено товари «тканина, одяг, білизна» у кількості 479 місць, вагою брутто - 21 782 кг.

Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено із наданням митному органу необхідних для такого переміщення документів, а саме: попередня митна декларація від 12.11.2016 № 125130013/2016/440877, міжнародна автотранспортна накладна CMR від 10.11.2016 № 0811568 із зазначенням ваги брутто товару - 21 782 кг. та кількості місць - 479, рахунок - проформа від 10.11.2016 № 345578 із зазначенням вартості товару - 20 614,398 дол. США.

Відповідно до інформації, зазначеної в CMR від 10.11.2016 № 0811568 завантаження вищезазначеного вантажу вагою брутто 21 782 кг в транспортний засіб з р.н.з. НОМЕР_4/НОМЕР_5 відбулося 10.11.2016 у місті ISTANBUL (Туреччина).

Після прибуття зазначеного транспортного засобу в зону митного контролю митного поста «Святошин» Київської митниці ДФС, декларантом ТОВ «ЛАРВУД» ОСОБА_1 було надано лист компанії - продавця «IREMCAN TEKSTIL IHR. ITH. KIMY. SAN. VE DAH. TIC. LTD STI.» від 11.11.2016 в якому зазначено, що у зв`язку з технічною помилкою (вага брутто 21 782 кг) при оформлені CMR від 10.11.2016 № 0811568, при митному оформлені враховувати вагу брутто 13 453 кг.

У зв`язку з викладеним декларантом ТОВ «ЛАРВУД» ОСОБА_1 до митного контрою та митного оформлення було надано інвойс від 11.11.2016 № 345578 від продавця «IREMCAN TEKSTIL IHR. ITH. KIMY. SAN. VE DAH. TIC. LTD STI.» до покупця - ТОВ «ЛАРВУД», на суму 27 703,051 дол. США та пакувальний лист від 11.11.2016 № 345578/р, відповідно до якого загальна вага товару становила - 13 453,88 кг.

13.11.2016 декларантом ТОВ «ЛАРВУД» ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_2 ) зазначені товари були заявлені до митного оформлення за електронною митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» № 125130013/2016/418139 (далі - ЕМД). 13.11.2016 товари було оформлено та випущено у вільний обіг.

Разом із ЕМД до митниці було подано контракт від 10.10.2016 № IR-L/10-16, укладений між продавцем - компанією «IREMCAN TEKSTIL IHR. ITH. KIMY. SAN. VE DAH. TIC. LTD STI.» (YESILKENT MAH. BALIKYOLU CAD. 104/4 AVCILAR, ISTANBUL, Туреччина) та покупцем - ТОВ «ЛАРВУД» в особі директора ОСОБА_1 , а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені у гр. 44 митної декларації.

08.07.2019 листом Департаменту організації протидії митними правопорушенням та міжнародної взаємодії від 04.07.2019 № 21244/7/99-99-20-02-01-17 отримано звернення митних органів Туреччини щодо перевірки митних оформлень товарів «тканина, одяг, білизна», за результатами опрацювання якого встановлено наступне.

Митними органами Туреччини в додатку до свого звернення надано копію транзитної декларації № 16TR34130001260769, та копію експортної митної декларації від 27.10.2016 № 16341300EX638637, в якій одержувачем товарів зазначено компанію «LLC Navicon Ukraine» (Odessa, Primorskiy 10, fl. 11, Ukraine), відправником вказано компанію «SHN ULUSLARARASI TEKSTIL ITHALAT IH» (Туреччина).

Також від митних органів Туреччини отримано копію фактури від 13.08.2016 № 097195, виставленої турецькою компанією «SHN ULUSLARARASI TEKSTIL ITHALAT IH» на адресу «LLC Navicon Ukraine» (Odessa, Ukraine) на суму 194 403,50 Євро (216 739,05 Доларів США) за товар вагою 1928 кг, яка стосується поставки товарів за експортною декларацією № 16341300EX638637.

Перевіркою інформації у АСМО «Інспектор» встановлено, що частина товару, яка переміщувався транспортним засобом з р.н. НОМЕР_4 / НОМЕР_5 на адресу ТОВ «НАВІКОН УКРАЇНА» (Одеса, Приморський бульвар 10, кв. 11), було оформлено за електронною митною декларацією від 13.11.2016 № 125130013/2016/418139, де отримувачем вантажу виступало підприємство ТОВ «ЛАРВУД».

Також у турецькій транзитній декларації № 16TR34130001260769 були посилання на номери експортних декларацій та інвойси, на підставі яких здійснювалось митне оформлення в митних органах Туреччини.

З метою отримання додаткових документів, встановлення дійсної вартості товарів та фактичного продавця та одержувача товарів, які було ввезено на митну територію України в адресу ТОВ «ЛАРВУД», Київською митницею ДФС направлено запит до Туреччини (лист Київської митниці ДФС від 30.07.2019 № 9710/5/10-70-20-41).

Листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 26.05.2021 № 20/20-02-01/7.8/1568 до Київської митниці Держмитслужби надіслано відповідь митних органів Туреччини, до якої додано копію транзитної декларації № 16TR34130001260769 та копії експортних митних декларацій №/№ 16341300EX669581, 16341300ЕХ669408, 16341300ЕХ669393, 16341300ЕХ638637.

Під час аналізу інформації вказаної в надісланих документах встановлено наступне.

Відповідно до транзитної декларації № 16TR34130001260769 вантаж у кількості 479 місць загальною вагою брутто 21 782 кг було відправлено з митної території Туреччини до України транспортним засобом д.р.н. НОМЕР_4/НОМЕР_5 на адресу підприємства LLC «NAVICON UKRAINE»/ТОВ «НАВІКОН УКРАЇНА» (Україна).

Також за результатами опрацювання експортних митних декларацій №№ 16341300EX669581, 16341300ЕХ669408, 16341300ЕХ669393, 16341300ЕХ638637, на підставі яких була складена транзитна декларація № 16TR34130001260769, встановлено:

- згідно експортної декларації № 16341300EX669581 одержувачем товарів - LLC «NAVICON UKRAINE»/ТОВ «НАВІКОН УКРАЇНА» (Україна), відправник - «ILLIYON TEKSTIL VE KONFEKSIYON URUNLERI SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI» (MERKEZ MAH. IYINIYET SOK. A, 34/SISLI 052). Вартість товарів вагою брутто 12 065 кг становила 25 957,68 дол. США.

- згідно експортної декларації № 16341300EX669408 одержувачем товарів - LLC «NAVICON UKRAINE»/ТОВ «НАВІКОН УКРАЇНА» (Україна), відправник - «BYBEDO TEKSTIL SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI» (UGUR MUMCU MAH ESKI EDIRNE ASFALTI 18, 34/SULTANGAZI 052). Вартість товарів вагою брутто 2 350 кг становила 33 454,37 дол. США.

- згідно експортної декларації № 16341300EX638637 одержувачем товарів - «MOMENTAN VAMUGYNOKSEG KFT.» (Угорщина), відправник - «SHN ULUSLARARASI TEKSTIL ITHALAT IHRACAT SAN VE TIC LTD STI» (HOCAOMER MAN 214 SK 205, 2/MERKEZ 052). Вартість товарів вагою брутто 2 042 кг становила 194 403,50 євро.

Однак, згідно інвойсу від 13.08.2016 № 097195, виставленого турецькою компанією «SHN ULUSLARARASI TEKSTIL ITHALAT IH» на адресу «LLC Navicon Ukraine» (Odessa, Ukraine), який був отриманий в додатку до звернення митних органів Туреччини (лист Департаменту від 04.07.2019 № 21244/7/99-99-20-02-01-17), загальна вартість товару вагою брутто 1 928 кг становила 194 403,50 Євро. Даний інвойс стосується поставки товарів за експортною декларацією № 16341300EX638637

- згідно експортної декларації № 16341300EX669393 одержувачем товарів - LLC «NAVICON UKRAINE»/ТОВ «НАВІКОН УКРАЇНА» (Україна), відправник - «TURKAMOD ZUCCACIYE TEKSTIL IC VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (00000, 34/SULTANGAZI 0 052). Вартість товарів вагою брутто 5 325 кг становила 120 500,43 євро.

Сумарна вартість товарів, задекларованих при експорті із території Туреччини вагою брутто - 21 782 кг., становить - 194 403,50 євро та 59 412,05 дол. США.

Отже, в результаті вивчення документів отриманих в рамках міжнародної взаємодії та наданих митним органам для переміщення через митний кордон України та митного оформлення, встановлено розбіжності щодо ваги товарів, їх кількості, відправника, одержувача та вартості.

Також слід зазначити, що митними органами Туреччини не підтверджено інформацію викладену у наданому ОСОБА_1 до митних органів листі компанії «IREMCAN TEKSTIL IHR. ITH. KIMY. SAN. VE DAH. TIC. LTD STI.» від 11.11.2016.

Викладене свідчить про те, що переміщений транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_4/НОМЕР_5 вантаж в кількості 479 місць, вагою брутто - 21 782 кг, загальною вартістю - 194 403,50 євро та 59 412,05 дол. США (зазначена в експортних митних деклараціях, на підставі яких було здійснено відправлення зазначених товарів із території Туреччини до України), що згідно курсу НБУ, станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (12.11.2016) складає - 6 937 685 грн., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, які містять неправдиві дані щодо ваги товарів, кількості, відправника, одержувача та їх вартості.

Згідно із пунктом 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі й копія митної декларації країни відправлення.

Таким чином, оформлення вищезазначених товарів в Туреччині було використано з метою приховування подробиць дійсної зовнішньоекономічної операції.

Згідно з пунктом 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів».

При цьому, згідно з абзацом 2 пункту 5 Постанови, «підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації…».

Також, згідно з абзацом 4 пункту 6 Постанови, «документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу - суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України:

пункт 3 - для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

пункт 5 - керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до відомостей інформаційних баз даних Держмитслужби, на момент переміщення та митного оформлення вищевказаних товарів керівником ТОВ «ЛАРВУД» (ЄДРПОУ 40714163) був ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, які призвели до переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги товарів, кількості, відправника, одержувача та їх вартості.

Відповідно до інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, ОСОБА_1 не притягувалася до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 483 або ст. 482 Митного кодексу України.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.»

Предмети правопорушення не вилучались, так як оформлено у вільний обіг.

Правова позиція особи, про притягнення якої до адміністративної відповідальності ставиться питання

22.10.2021 представником ОСОБА_1 надано заперечення на протокол про порушення митних правил № 1590/10000/21 від 22.07.2021 за змістом яких викладено, зокрема, наступне:

«В матеріалах справи не міститься належним чином оформленого перекладу українською мовою звернення митних органів Туреччини щодо перевірки митних оформлень товарів «тканина, одяг, білизна» від 04.07.2019 №21244/7/99-99-20-02-01-17 (а.с. 14-15), переклад, що додано має помітку: Неофіційний переклад (а.с.15-16).

А.с. 20-21 вказує на проект запиту митним органам Турецької республіки, проте офіційно оформленого документу з обов`язковими реквізитами такого документу додано не було. Переклад документів з а.с.23, 29 на а.с.24, 30 також позначено, як Неофіційний переклад, документів, повноваження та освіта (кваліфікація) особи, яка здійснила переклад зазначеної копії відповіді не підтверджена жодними належними документами, що ставить під сумнів достовірність її перекладу, а тому остання не може в силу ст. 495 МК України вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Переклад документів викладених турецькою мовою з а.с.31-33,37,45,46,51,55,56 було здійснено ст. держ.ісп. ОВ№2 ОСОБА_2 а.с. з перекладом 34-36,38,45,47-49,52,53,57-59 однак вказаною посадовою особою було складено протокол №1590/10000/21.

Переклад інших документів (а.с. 39-43,44, 50,54) митним органом надано не було.

З огляду на зазначене вище, вбачаємо, що копії документів, які містяться в матеріалах справи в матеріалах справи складені на іноземній мові, зокрема англійській та турецькій, однак до них немає НАЛЕЖНОГО перекладу державною мовою, а це вказує на не можливість бути належними та допустимими доказами у справі, оскільки належними є докази, які прямо и непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі про порушення митних правил, ті інших обставин, які мають значення для провадження у справі, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України, проводиться документальна невиїзна перевірка.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст.336 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 1 ст. 351 Митного кодексу України, встановлено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно ст.351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені частиною восьмою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Продовження строку проведення перевірки можливе на строк та з підстав, визначених частиною дев`ятою статті 346 цього Кодексу.

Про продовження строків проведення перевірки митний орган інформує підприємство (громадянина) в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.354 Митного кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Також згідно з ч. 11 та ч. 12 ст.354 Митного кодексу України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Отже, законом чітко встановлено процедуру проведення невиїзних перевірок.

Звертаємо увагу на те, що дана перевірка митних органів не відповідає вимогам законодавства, жодних доказів направлення запиту, акту або довідки про проведення перевірки за зверненням митних органів Туреччини щодо перевірки митних оформлень товарів «тканина, одяг, білизна» від 04.07.2019 №21244/7/99-99-20-02-01-17 на адресу ТОВ «ЛАВРУД» не надходило, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують протилежне. У зв`язку з чим, вважаємо, що дана перевірка проводилася посадовими особами Державної митної служби поза межами встановленого порядку.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1)безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2)офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3/) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються:

1)протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2)поясненнями свідків;

3)поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4)висновком експерта;

5)іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою. Таким чином, суд може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову. В даному випадку, слід враховувати положення ст. 503 МК України, яка чітко визначає, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

При розгляді справ, суд оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством, бере до уваги надані докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З огляду на зазначене, вважаємо, що жоден документ, який був митним органом покладений в основу здійснення перевірки, за результатами якої він прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, не містить належного перекладу з зазначенням відповідальної за такий переклад особи, а також документів, що підтверджують її рівень володіння мовою, знання якої необхідне. Крім того, в матеріалах справи наявні документи, переклад яких взагалі відсутній.

Таким чином, дані документи не можуть розцінюватися як належні та допустимі докази. Звертаємо увагу суду, що долучені до матеріалів справи документи, які надійшли від митних органів іноземної державами, не містять їх офіційного перекладу на державну мову, в тому числі з урахуванням положень, передбачених ст. 503 МК України про те, що перекладачем може бути посадова особа органу доходів і зборів, оскільки в будь-якому разі такою особою не може бути особа, яка складала у цій справі протокол про порушення митних правил та за відсутності у справі документу, який підтверджує володіння цією особою мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу (постанова від 21.07.2020 року по справі № 760/12277/19).

Крім того, зазначаємо, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Разом з тим, надані копії документів завірив ОСОБА_3 , на документах відсутні дати засвідчення копії та зазначення посади особи.

Як зазначено в п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» N 8 від 03.06.2005 року судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Протокол має містити чіткі обґрунтування об`єктивної сторони складу правопорушення з посиланням на належні докази. Також порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Крім того, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликали сумніву під час розмитнення, Товариством сплачено всі необхідні платежі.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві дані, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

До того ж, зазначаємо, що в матеріалах справи міститься АКТ про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.11.2016 року здійсненого підрозділом з кодом 125130013, відповідно до інформації щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей: «митний огляд проведено вибірково, з частковим розкриттям пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу з урахуванням п.2 ст.338 МКУ, відмітки зазначені у графі 8.3.3 стосуються частково оглянутих (відкритих) вантажних місць. В оглянутих місцях знаходиться товар, який за зовнішніми ознаками ідентифікується як тканина, коврики з синтетичних матеріалів, частини взуття (підошва) ОПІВ не виявлено. Проведена цифрова фотозйомка. В процесі здійснення митного огляду було здійснено фотографування окремих одиниць товару та його пакування, фотографії розміщено в електронному вигляді під МД. Митний огляд проведено з використанням наступних технічних засобів митного контролю: фотокамера» (а.с.97).

Також, митним органом не надано достатніх матеріалів з яких можна встановити, які саме, дії керівника ТОВ «ЛАВРУД» ОСОБА_1 відповідають об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.483 МК України. Так як, диспозицією ч.1 ст.483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості. Митним органом.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.»

Щодо постанови суду про направлення матеріалів для здійснення додаткової перевірки

Постановою Солом`янського районного суду міста Києві від 22.10.2021 вирішено направити матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби з протоколом про порушення митних правил № 1590/10000/21 від 22.07.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, - для проведення додаткової перевірки, під час якої, зокрема: здійснити належний переклад наявних в справі документів викладених англійською та турецькими мовами) і встановити обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та залишилися не з`ясованими, що є підставою для направлення матеріалів справи митному органу (зокрема, щодо виконання приписів п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України щодо проведення документальної невиїзної перевірки).

Щодо повторного надходження матеріалів

16.12.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва повторно надійшли матеріали протоколу про порушення митних правил № 1590/10000/21 від 22.07.2021, з доводами митного органу в яких зазначено, зокрема, про те, що в ході додаткової перевірки оформлено переклад аркушів справи, а саме: 30, 34, 35, 36, 38, 47, 48, 49, 52, 53, 57, 58, 59. Стосовно перекладу а.с. 39-43 повідомлено, що істотного значення для розгляду справи не представляють так як в них зазначено список товарів, які в подальшому вказані у експортних деклараціях. А.с. 44, 50, 54 є першими аркушами перекладених експортних декларацій.

Щодо явки учасників провадження в судові засідання та наданих у засіданні пояснень

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - громадянин ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, в т.ч. через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно з ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Приписами ст. 525 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Тобто, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає їй можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, про час та місце розгляду справи повідомлялась, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за участі представника Київської митниці, який проти такого розгляду у судовому засіданні 10.06.2022 не заперечував.

Представник митного органу в судовому засіданні підтримав позицію Київської митниці щодо притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 483 МК України, посилаючись на наявність в матеріалах справи достатніх доказів, які свідчать про порушення ним митних правил.

Мотиви суду

Заслухавши пояснення представника Київської міської митниці дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/).

Аналіз положень ст. 458 МК України і ст. 9 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 280 КУпАП дає підстави стверджувати, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає доведенню наявність у діях особи як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення поставленого особі у вину.

Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягається до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого МК України та сплатити митні платежі.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом, або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

За змістом ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 ст. 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч. 2 ст. 459 та п. 7, п. 43 ст. 4 МК України суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідне правопорушення може бути вчинене умисно або з необережності.

Відповідно до ст.ст. 10-11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а крім того, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Об`єктивність суду, від якої напряму залежить вирішення справи, тісно пов`язана із безсторонністю і неупередженістю суду й забезпечується різними чинниками та шляхом регламентування судових процедур, у тому числі шляхом відсторонення суду від процесу збирання доказів вчинення чи невчинення адміністративного правопорушення, винуватості чи невинуватості особи (на користь чи проти обвинувачення), оскільки в іншому випадку суд в тій чи іншій мірі виступав би в інтересах певної сторони (учасника), що ставило би під сумнів можливість суду забезпечити об`єктивність під час вирішення справи, а отже, і статус суду як незалежного, безстороннього і справедливого органу правосуддя.

Зміст положень ч. 2 ст. 495 МК України у взаємозв`язку із положеннями ст. 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.

За приписами ч. 7 ст. 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.

Відповідно до ст.ст. 49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл. 9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 ст. 54 МК передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Виходячи зі змісту положень ч. 5 ст. 54 МК України, в ході виконання вказаних обов`язків, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Тобто, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

Проте у справі, що є предметом розгляду, митним органом не надано беззаперечних доказів того, що громадянином ОСОБА_1 були вчинені дії, які направлені на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю відомостей щодо дійсної вартості товару та відправника. Київською митницею належних доказів на підтвердження того, що подані до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо вартості товарів, суду надано не було.

Суд першої інстанції за нормами КУпАП є судом «факту і права», а отже, має право і зобов`язаний встановлювати фактичні обставини, досліджувати і оцінювати докази для розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення на основі суворого додержання законності як у частині кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлення юридичного складу правопорушення, так і в частині застосування заходів адміністративного впливу до такої особи у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню (адміністративному стягненню), доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» вказано, що суд при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

При цьому, обов`язок доказування винуватості особи, що притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення (порушення митних правил), часу, місця, мети і способу вчинення порушення митних правил, покладається на орган, що розпочав провадження в справі, в даному випадку - Київську митницю Держмитслужби.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу на відсутність належних та допустимих доказів, які б переконливо свідчили про невірність відомостей щодо вартості товару та про достовірність документів, що були надані митними органами Турецької Республіки.

За обставин відсутності доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії керівника ТОВ «ЛАРВУД», ЄДРПОУ 40714163 (станом на 19.11.2016) - громадянина ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, виходячи з норми ч. 3 ст. 62 Конституції України, у суду відсутні підстави вважати в діях ОСОБА_1 наявність ознак порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд приходить висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях громадянина ОСОБА_1 , що за ст. 247 КУпАП є підставою до закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, ст.ст. 458, 483, 489, 527-529 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження відносно громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.01.2007, ДРФО НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), станом на 19.11.2016 керівник ТОВ «ЛАРВУД» (ЄДРПОУ 40714163) за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (протокол про порушення митних правил № 1590/10000/21 від 22.07.2021).

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Л. Л. Зуєвич