Ухвала

від 23.06.2022 по справі 531/943/22

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.06.2022

Справа № 531/943/22>

Номер провадження 2-з/948/14/22>

УХВАЛА

24 червня 2022 року Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання Сизоненко Н.М.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в смт Машівка Полтавського району Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Барділова Вікторія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,

встановив:

23 червня 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшли передані на розгляд на підставі ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 01 червня 2022 року (за правилами виключної підсудності) матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, в якому позивач просить суд визнати недійсним заповіт від 21 травня 2022 року, покійної ОСОБА_3 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), укладений на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений приватним нотаріусом Бардіновою Вікторією Володимирівною.

Одночасно із даним позовом надійшла і заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі, в якій заявник просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 5,580 га розташовану на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області з кадастровим номером 5323085000:00:015:0002 до вирішення питання в судовому порядку.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 та посвідченого 21 травня 2022 року приватним нотаріусом Бардіновою Вікторією Володимирівною, тоді як об`єктом спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є земельна ділянка площею 5,580 га розташована на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області з кадастровим номером 5323085000:00:015:0002. Підставою заяви про забезпечення позову заявником зазначено існувати підозра, що відповідач має намір перекласти договір оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 5323085000:00:015:0002) на себе відповідно заповіту та здійснити її продаж.

До заяви у відповідності до вимог частини шостої статті 151 ЦПК України подано оригінал квитанції про сплату судового збору за забезпечення позову.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №531/943/22 та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії щодо предмета спору.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, забезпечення позову це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За приписами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог частини другої статі 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи приведені вище норми закону, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Приведені ОСОБА_2 в заяві про забезпечення позову припущення щодо можливої переукладення договору оренди та реалізації спірного майна, не підтвердженні жодними доказами, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 5323085000:00:015:0002, яка входить до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №653605.

На сьогоднішній день визначний законом шестимісячний строк для прийняття спадщини не сплинув, тоді як видача свідоцтва про право на спадщину здійснюються спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК України).

Разом з тим, у відповідності до пункту 4.13 Глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заявлених заходів забезпечення позову у даній справі.

Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Барділова Вікторія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

Суддя Я.А. Шинкарчук