Постанова

від 12.06.2022 по справі 925/151/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. Справа№ 925/151/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021, повний текст складено 19.07.2021

у справі №925/151/21 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини"

про стягнення 580 275,68 грн

та за зустрічною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини"

до Приватного акціонерного товариства "ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ"

про стягнення 343 785,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (надалі - позивача) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» про стягнення 580 275,68 грн з яких: основного боргу 356 000,00 грн, 20% штрафу у розмірі 176 000,00 грн, інфляційних витрат - 12742,41 грн, 3% річних - 7340,94 грн, пені - 28192,33 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 8704,14 грн.

Позов мотивовано тим, що за укладеним між сторонами договором № 0807/20 від 08.07.2020 позивач здійснив поставку товару в кількості 20 000 кг на загальну суму 1 680 000,00 грн, проте відповідач частково оплатив прийнятий товар у сумі 1 324 000,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, яку останній разом з нарахованими штрафом та нарахуваннями, які передбачені у статті 251 Цивільного Кодексу України просить стягнути у примусовому порядку з відповідача.

Також до Господарського суду Черкаської області подано зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» штрафних санкцій за порушення умов договору в частині своєчасної поставки товару у сумі 343 785,60 грн, з яких: штраф у сумі 332 160,00 грн та пеня 11 625,60 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що за укладеним між сторонами договором № 0807/20 від 08.07.2020 Приватне акціонерне товариство «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» зобов`язалося поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» м`ясо яловичини першої категорії у кількості 20 000 кг відповідної якості до 14.07.2020, однак вказаний товар був фактично доставлений у місце поставки 21.07.2020, тобто з порушенням передбачених у договорі строків поставки. За умовами пункту 8.3 договору № 0807/20 від 08.07.2020 за таке порушення умов договору, відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% вартості товару та пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 первісний позов задоволено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» на користь Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКМБІНАТ» 216 407 грн 33 коп основної заборгованості, 12742 грн 41 коп інфляційних витрат, 7340 грн 94 коп три відсотки річних, а також 8704 грн 14 коп судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКМБІНАТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» 5 156 грн 78 коп судового збору.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність первісного та зустрічного позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 у справі №925/151/21 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення яким в цій частині відмовити у задоволенні зустрічного позову та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» на користь Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКМБІНАТ» 580275,68 грн, з яких основного боргу 356 000,00 грн, 20% штрафу у розмірі 176 000,00 грн, інфляційних витрат - 12 742,41 грн, 3% річних - 7 340,94 грн, пені - 28 192,33 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник наголошує, що із задоволенням зустрічного позову не погоджується, оскільки нараховуючи штраф за прострочення поставки у розмірі 20% та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, позивач посилається на пункт 8.3 договору, при цьому не надавши доказів подання заявки на поставку товару, яку замовник повинен подати Приватному акціонерному товариству «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» чи доказів її направлення постачальнику. До зустрічного позову додано тільки заявку від 25.06.2020, яка направлялась військовою частиною 3078 на адресу позивача за зустрічним позовом стосовно договору №17/ВЗЗ/2020 від 08.05.2020, проте дана заявка жодним чином не стосується взаємовідносин сторін у справі, тому відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.

Також скаржник вказав, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що замовником неповністю сплачено суму передоплати, тому в силу положень ст.ст. 538, 693 ЦК України відповідно і строк поставки товару не настав та прострочення поставки не мало місця.

Суд першої інстанції не врахував правові висновки щодо застосування норм права, зокрема ст.ст. 538, 693 ЦК України, що викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19, які в силу ст. 236 ГПК України є обов`язковими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Попікова О.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 постановлено витребувати у Господарського суду Сумської області матеріали справи №925/151/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №925/151/21.

11.08.2021 судом апеляційної інстанції скеровано до суду першої інстанції запит про направлення матеріалів справи та копію ухвали суду від 11.08.2021.

06.09.2021 матеріали справи №925/151/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4328/21 від 13.09.2021, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/151/21.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.09.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі № 925/151/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 18.10.2021 о 14:20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 13.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв,клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 13.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

В ході розгляду спору склад колегія суддів змінювався та розгляд справи відкладався.

Зокрема, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/151/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.21 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/151/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Євсіков О.О. Розгляд постановлено справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 20.12.2021 о 14:20 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги у справі №925/151/21 на 28.02.2022 о 14 год. 00 хв.

28.02.2022 розгляд справи не відбувся.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022) в Україні введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Ради оборони міста Києва, судові справи призначені у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 були зняті з розгляду.

Наказом Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022, у зв`язку з можливістю здійснення повноважень суддів безпосередньо у приміщенні суду, відновлено здійснення судочинства.

Зважаючи на викладене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2022 повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги у справі №925/151/21 до розгляду на 13.06.2022 о 14:20 год. Запропонувано учасникам справи повідомити суд про можливість розгляду справи без участі їх представників або участю у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання 13.06.2022 з`явився представник Приватного акціонерного товариства "ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ".

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" до судового засідання від 13.06.2022 не з`явився. Про призначення розгляду справи на 13.06.2022 учасників справи було додатково повідомлено шляхом надсилання ухвали суду від 11.05.2022 на електронні адреси вказані у матеріалах справи, а також про призначення судового засідання на 13.06.2022 у вказаній справі судом було розміщено оголошення на сайті «Судова влада України».

При цьому, суд зауважує, що учасникам було відомо про відкриття апеляційного провадження у справі, оскільки ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи неодноразово надсилались сторонам, зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" засобами поштового зв`язку. Однак, процесуальні документи суду, надіслані на адресу учасників, яка відповідає адресі вказаній у ЄДРПОУ, а також адресі яка відома згідно матеріалів справи, неодноразово були повернуті з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» тощо.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Отже, судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення усіх учасників справи.

Зважаючи на викладене, про час та місце судового засідання учасники справи належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 06.06.2022 від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення скасувати в частині задоволення зустрічного позову, прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з такого.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

08.07.2020 між Приватним акціонерним товариством «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (постачальник, позивач у справі за первинним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» (замовник, відповідач у справі за первинним позовом) було укладено договір №0807/20 від 08.07.2020 (далі - договір №0807/20).

За умовами цього договору постачальник зобов`язався у визначені договором строки поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1 договору №0807/20).

Найменування (номенклатура, асортимент) товару м`ясо за кодом CPV за ДК 021:2015-15110000-2 (м`ясо яловичини першої категорії, далі - товар). Кількість товару за договором 20 000 кг (пункт 1.2 договору №0807/20).

Ціна договору складає 1 660 800,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту ПДВ) 20% - 276 800,00 грн (пункт 4.1 договору).

Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін (пункт 4.2 договору).

Розрахунки за товар, що поставляються, замовником проводяться шляхом: попередньої оплати товару у сумі 830 400 грн та оплати залишкової частини вартості товару у сумі 830 400 грн не пізніше наступного банківського дня після дати документального підтвердження отримання товару (пункт 5.1 договору №0807/20).

До кожної партії товару, що постачається позичальник обов`язково надає замовнику товарно-транспортну накладну з підтвердженням доставки товару до місця поставки (пункт 5.2 договору№0807/20).

Дата та місце поставки товару зазначається у специфікації. У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, заявник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається дійсним (пункт 6.1 договору №0807/20).

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт якого засвідчується підписами уповноваженими на це особами постачальника та замовника на відповідній видатковій накладній (пункт 6.5 договору №0807/20).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар за умовами цього договору у порядку визначеному цим договором; приймати поставлений товар згідно з оформленими належним чином видатковими накладними на умовах та у порядку, визначених цим договором (пункт 7.1 договору №0807/20).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим договором (пункт 7.3.1 договору №0807/20).

За порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього товару та пені у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник має право відмовитись від цього договору у повному обсязі або частково (пункт 8.3 договору №0807/20).

Замовник за порушення терміну оплати за поставлений товар виплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від залишку боргу та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення (пункт 8.10 договору №0807/20).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання (пункт 11.1 договору №0807/20).

До договору №0807/20 між Приватним акціонерним товариством «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» підписано додаток №1 - Специфікація, згідно з якою постачальник зобов`язався поставити замовнику м`ясо яловичини першої категорії у кількості 20 000 кг по ціні з ПДВ 83,04 грн на загальну суму 1 660 800,00 грн. Місцем постачання товару є: Військова частина 3078 Національної гвардії України (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А) з подальшим транспортуванням за рахунок постачальника у м. Слов`янськ. Датою поставки товару визначено 14.07.2020 (включно).

Також сторони за договором підписали Додаток №2 до договору №0807/20 Технічний опис товару.

20.07.2020 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №0807/20, згідно з якою погодили збільшення ціни на одиницю товару, нова ціна за одиницю становить 84,00 грн без зміни кількості товару та збільшили ціну договору до 1 680 000,00 грн, та погодили викласти специфікацію до договору у новій редакції у додатку №1 до цієї угоди.

За змістом Специфікації у новій редакції її умови повністю відповідають змісту попередньої Специфікації.

21.07.2020 постачальник поставив замовнику товар у кількості 20 000 кг на суму 1 680 000,00 грн, у місце постачання товару, яке визначене сторонами у Специфікації, що підтверджується копією видаткової накладної №3971 від 21.07.2020 та копією товарно-транспортної накладної №Р3971 від 21.07.2020, які підписані уповноваженими особами сторін за договором №0807/20 та скріплені печатками підприємств.

За отриману продукцію відповідач за первісним позовом розрахувався частково, що підтверджується доданими до первісного позову копіями довідок про надходження коштів: №682 від 08.07.2020 на суму 800 000 грн, №797 від 28.08.2020 на суму 60 000 грн, №810 від 28.08.2020 на суму 100 000 грн, №816 від 31.08.2020 на суму 100 000 грн, №815 від 03.09.2020 на суму 124 000 грн, №823 від 10.09.2020 на суму 45 000 грн, №840 від 18.09.2020 на суму 35 000 грн, №860 від 25.09.2020 на суму 60 000 грн.

У зв`язку з несвоєчасним розрахунком замовника, позивачем за первісним позовом було направлено претензію №939 від 19.11.2020, у якій, посилаючись на строки оплати отриманої продукції, останній зазначав про виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 356 000 грн та вимагав терміново сплатити цю заборгованість та попередив про звернення до суду, у разі несплати заборгованості відповідачем.

Позвач наполягає, що станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений товар становить 356 000 грн, яку разом з штрафом, нарахованими на цю заборгованість інфляційними витратами, 3% річними та пенею позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Крім того, замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини»), вказуючи на порушення постачальником строку поставки товару за договором №0807/20, направив йому претензію №15/03 від 10.03.2021, у якій посилаючись на умови договору, якими визначено строки поставки та відповідальність за їх порушення повідомив про нарахування йому штрафу у розмірі 20% від вартості простроченого товару, що становить 332 160,00 грн та пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення у сумі 11 625,60 грн, які після отримання претензії просив сплатити замовнику.

Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» до суду із зустрічним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Щодо первісного позову.

Як було зазначено, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом основний борг у сумі 356 000,00 грн, 20% штрафу у розмірі 176 000,00 грн, інфляційних витрат - 12742,41 грн, 3% річних - 7340,94 грн, пені - 28192,33 грн за здійснення несвоєчасної оплати поставленого товару.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на умовах укладеного договору поставки позивач поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв у постачальника товар (м`ясо яловичини першої категорії), у кількості та вартістю, яка була узгоджена сторонами за договором та специфікацією до нього. Відсутність претензій відповідача щодо недопоставки продукції є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором в цій частині.

За умовами договору п. 5.1 договору №0807/20 розрахунок за товар здійснюється шляхом: попередньої оплати у сумі 830 400,00 грн, залишкова частина вартості товару у сумі 830 400,00 грн, сплачується замовником не пізніше наступного банківського дня після дати документального підтвердження отримання товару.

Отже, у силу наведених правових норм та умов договору, у відповідача після отримання товару і після закінчення строку відстрочення розрахунку за товар, виник обов`язок з оплати його вартості.

Як свідчать матеріали справи, 21.07.2020 постачальник поставив замовнику товар у кількості 20 000 кг на суму 1 680 000,00 грн, у місце постачання товару, яке визначене сторонами у Специфікації, що підтверджується копією видаткової накладної №3971 від 21.07.2020 та копією товарно-транспортної накладної №Р3971 від 21.07.2020, які підписані уповноваженими особами сторін за договором №0807/20 та скріплені печатками підприємств.

За отриману продукцію відповідач за первісним позовом розрахувався частково, що підтверджується доданими до первісного позову копіями довідок про надходження коштів: №682 від 08.07.2020 на суму 800 000 грн, №797 від 28.08.2020 на суму 60 000 грн, №810 від 28.08.2020 на суму 100 000 грн, №816 від 31.08.2020 на суму 100 000 грн, №815 від 03.09.2020 на суму 124 000 грн, №823 від 10.09.2020 на суму 45 000 грн, №840 від 18.09.2020 на суму 35 000 грн, №860 від 25.09.2020 на суму 60 000 грн. Всього на суму: 1 324 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що заборгованість відповідача становить 356 000 грн.

Вказаний розмір заборгованості підтверджується належними та допустимими доказами (договором №0807/20, додатковою угодою до договору №0807/20, специфікацією до договору №0807/20, видатковою накладною та товарно-транспортною накладною) та не заперечується відповідачем за первісним позовом у зустрічному позові та відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву. Відтак вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у цій сумі є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Також позивач за первісним позовом заявив до стягнення: 20% штрафу у розмірі 176 000,00 грн, пені - 28192,33 грн на підставі п. 8.10 договору, інфляційних витрат - 12742,41 грн, 3% річних - 7340,94 грн з посиланням на положення ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачена п. 8.10 договору, відповідно до якого замовник за порушення терміну оплати за поставлений товар виплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від залишку боргу та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

На підставі наведених положень договору №0807/20 позивач за первісним позовом нарахував відповідачу 20% штрафу від залишку боргу у розмірі 176 000 грн (880 000 грн х 20%) та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 28 192,33 грн, що діяла в період її нарахування за період прострочення з 23.07.2020 до 23.01.2021 з врахуванням строку оплати, який визначений умовами договору, а також часткової оплати відповідачем. Суд перевірив означений розрахунок та дійшов висновку про його доведеність та обгрунтованість.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за первісним позовом 7 340,94 грн річних за період прострочення з 23.07.2020 до 02.02.2021 та 12 742,41 грн інфляційних витрат, які також просить стягнути з останнього.

Судом перевірений розрахунок позивача за первісним позовом з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та встановлено, що розмір інфляційних витрат та 3% річних зроблено позивачем вірно, тому вимога про їх стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та обґрунтованим. Учасниками справи не зазначено будь-яких аргументів чи заперечень в частині задоволення судом первісного позову.

Щодо зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом просив стягнути штраф у сумі 332 160,00 грн та пеню 11 625,60 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що за укладеним між сторонами договором № 0807/20 від 08.07.2020 Приватне акціонерне товариство «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» зобов`язалося поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» м`ясо яловичини першої категорії у кількості 20 000 кг відповідної якості до 14.07.2020, однак вказаний товар був фактично доставлений у місце поставки 21.07.2020, тобто з порушенням передбачених у договорі строків поставки. Тому, посилаючись на п. 8.3 договору, за твердженням позивача за зустрічним позовом, за таке порушення умов договору, відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% вартості товару (332 160 грн) та пеню у розмірі 0,1% вартості товару (11625,60 грн), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов, вказав на те, що у Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору №0807/20 сторони узгодили, що датою поставки товару є 14.07.2020 (включно). Будь-яких доказів на підтвердження зміни цієї дати поставки, відповідач за зустрічним позовом суду не подав, що є підставою для спростування його заперечень щодо відсутності заявки, якою сторони повинні встановити строк поставки товару, а відтак і підстави для відповідальності постачальника. Отже, за висновком суду, оскільки відповідач за зустрічним позовом поставив товар у місце постачання 21.07.2020, тобто з порушенням строків його поставки, який сторони узгодили у договорі №0807/20, зустрічний позов є таким, що підлягає задоволенню.

Однак, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, враховуючи умови договору, не може погодитись із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 8.3 договору, на який посилається позивач за зустрічним позовом визначено, що за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього товару та пені у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник має право відмовитись від цього договору у повному обсязі або частково.

Отже, для застосування вказаного пункту довгору має місце з`ясування судом питання щодо узгодженого сторонами строку поставки товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, виконуючи умови укладеного договору №0807/20 постачальник поставив, а замовник прийняв товар, який обумовлений умовами договору, у кількості та вартістю, яка була узгоджена сторонами.

Разом з тим, розділом 5 договору визначено порядок здійснення оплати. Зокрема, п. 5.1 визначає наступні умови: попередня оплата товару у сумі 830 400 грн, далі оплата залишкової частини вартості товару у сумі 830 400 грн не пізніше наступного банківського дня після дати документального підтвердження отримання товару.

Розділом 6 договору визначено умови поставки товару. Зокрема, п. 6.1 визначає, що дата та місце поставки товару зазначається у специфікації.

Водночас, у Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору №0807/20 сторони узгодили, що датою поставки товару є 14.07.2020 (включно).

Як свідчать матеріали справи, фактично постачальник поставив замовнику товар у кількості 20 000 кг на суму 1 680 000,00 грн - 21.07.2020, у місце постачання товару, яке визначене сторонами у Специфікації, що підтверджується копією видаткової накладної №3971 від 21.07.2020 та копією товарно-транспортної накладної №Р3971 від 21.07.2020.

Згідно із статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодекс.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Стаття 693 ЦК України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими статтею 538 ЦК України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

Тобто, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19.

Суд першої інстанцій наведеного не врахував та не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

При цьому колегія суддів зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено правову позицію, відповідно до якої аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Отже, з урахуванням наведеного, а також виходячи зі змісту статті 693 Цивільного кодексу України, з огляду на правову природу авансу, яка передбачає, що його перерахування передує поставці товару, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин статтю 538 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши вказані пункти укладеного сторонами договору та фактичні обставини справи, зважаючи на викладені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що здійснення покупцем попередньої оплати у розмірі 830 400 грн є передумовою виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

Як встановлено судом виходячи із фактичних обставин справи, 08.07.2020 замовником було перераховано на користь постачальника грошові кошти у сумі 800 000 грн, що вбачається із довідки про надходження коштів №682 від 08.07.2020. (а.с. 22) Зазначена обставина щодо перерахування коштів сторонами не заперечена.

Відтак, замовник до обумовленої договором дати поставки товару (14.07.2020) не здійснив передоплату у повній сумі визначеній п. 5.1 договору, зокрема недоплаченою до вказаної дати залишилась - 30 400 грн. Відповідно в силу аналізу умов договору та ст.ст. 538, 693 Цивільного кодексу України у постачальника не виникло обов`язку поставити товар у строк до здійснення повної передоплати, зокрема і до 14.07.2020. Отже, у даному випадку прострочення поставки товару не мало місця, тому підстав для застосування п. 8.3 договору суд апеляційної інстанції не вбачає.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції не взяв до уваги предмет та підставу позову у цій справі, не врахував всіх обставин справи та умов договору, зокрема щодо порушення замовником свого обов`язку зі сплати попередньої оплати та відповідно наявності підстав для застосування до спірних правовідносин у справі статей 693 та 538 Цивільного кодексу України.

Отже, доводи апеляційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 693, 538 Цивільного кодексу України, на які посилається скаржник, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Таким чином, господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення штрафу у розмірі 20% вартості товару у сумі 332 160 грн та пеню у розмірі 0,1% вартості товару у сумі 11 625,60 грн, нарахованих з посиланням за прострочення виконання постачальником зобов`язання за кожен день прострочення.

Враховуючи фактичні обставини справи, умови договору та положення діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Вищезазначених обставин достатньо для прийняття рішення у даній справі про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Щодо доводів скаржника про те, що строк поставки товару обумовлюється виключно на підставі заявки замовника, яка відсутня у матеріалах справи та те, що заявка від 25.06.2020, яка направлялась Військовою частиною 3078 на адресу ТОВ «Ниви Черкащини», однак не стосується договору №0807/20 від 08.07.2020, колегія суддів зауважує наступне. Умовами договору, зокрема розділом 6 визначено порядок поставки товару. Зокрема, п. 6.1 договору сторонами узгоджено, що дата поставки товару визначається у специфікації. Тому твердження скаржника про те, що дата визначається у заявці спростовуються означеними умовами договору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому оскаржене рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову підлягає залишенню без змін.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції зважаючи на положення статті 238 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення первісного та зустрічного позову, здійснив зустрічне зарахування відповідних сум та виклав резолютивну частину у відповідній редакції щодо зазначення залишку сум, які слід стягнути.

Водночас, колегія суддів дійшла висновку судове рішення скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог. Тому відповідно відсутні підстави для здійснення зустрічного зарахування сум та застосування полрожень статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає за необхідне викласти резолютивну частину судового рішення в частині задоволення первісного позову, зазначивши суми які підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.

Судові витрати.

Судом апеляційної інстанції за результатами прийняття постанови, якою скасовано рішення суду в частині задоволення зустрічного позову та прийнято нове про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, здійснюється новий розподіл судових витрат, і у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги в частині оскарження зустрічного позову покладаються відповідно до ст. 129 ГПК України на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/151/21 скасувати в частині задоволення зустрічного позову, прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

В частині позовних вимог щодо первісного позову рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/151/21 залишити без змін.

Резолютивну частину викласти у наступній редакції:

«Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» (вул. Олексія Панченка, 13/2, офіс 4, м.Черкаси, Черкасть область, 18034, код ЄДРПОУ 38729191) на користь Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКМБІНАТ» (вул. Грибоєдова, 27, м.Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00444010) основний борг у сумі 356 000,00 грн, 20% штрафу у розмірі 176 000,00 грн, пені - 28192,33 грн, інфляційні витрати - 12 742,41 грн, 3% річних - 7340,94 грн та 8704,14 грн судового збору за подання позовної заяви».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» (вул. Олексія Панченка, 13/2, офіс 4, м.Черкаси, Черкасть область, 18034, код ЄДРПОУ 38729191) на користь Приватного акціонерного товариства «ОХТИРСЬКИЙ М`ЯСОКМБІНАТ» (вул. Грибоєдова, 27, м.Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 00444010) 7 735,18 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 22.06.2022.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.В. Владимиренко