Постанова

від 12.06.2022 по справі 910/8809/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. Справа№ 910/8809/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора України; Головного управління національної поліції у м. Києві, Національної поліції України на рішення у справі Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 № 910/8809/21за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕм»до 1)Державної казначейської служби України; 2) Національної поліції України; 3) Головного управління Національної поліції у м. Києві 4) Офісу Генерального прокурора України 5) Київської міської прокуратури простягнення 89895 грн. за участю секретаря судового засідання : Звершховської І.А.

в судовому засіданні взяли участь представники сторін:

від позивача - не з`явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належно

від Державної казначейської служби України - не з`явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належно

від Національної поліції України -Кузьмин О.В.

від Головного управління Національної поліції у місті Києві - Толстунова С.В.

від Офісу Генерального прокурора України - Кудіна Т.А.

від Київської міської прокуратури - не з`явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 присуджено до стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйТіЕм» вартість втраченого автомобілю марки Daewoo , модель Lanos , державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «ЕйТіЕм», в сумі 89 895 (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. Стягнуто з Національної поліції України на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 50 коп. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 50 коп. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора України на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 50 коп. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 50 коп.

Не погодившись із згаданим рішенням відповідачі - Національна поліція України; Головне управління Національної поліції у м. Києві, Офіс Генерального прокурора України, Київська міська прокуратура звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, у яких просили рішення суду І інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/8809/21; розгляд справи призначено на 01.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 відкладено розгляд справи №910/8809/21 на 17.01.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/8809/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/8809/21. Вирішено здійснювати розгляд апеляційних скарг Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури та Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі №910/8809/21 в одному апеляційному провадженні.

У судовому засіданні 21.02.2022 представники відповідачів 2-5 підтримали доводи своїх апеляційних скарг. Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційних скарг та просив залишити без змін оскаржуване рішення суду І інстанції з мотивів, у ньому викладених.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 21.03.2022.

Судове засідання 21.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою від 04.05.2022 розгляд справи відкладено на 13.06.2022.

Представники позивача в судове засідання 13.06.2022 не з`явились, клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.

Враховуючи ті обставини, що 21.02.2022 представник позивача був присутній в судовому засіданні та надавав пояснення по суті апеляційної скарги, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників відповідачів, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить із наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи в суді І інстанції 29.12.2016 за клопотанням слідчого ВП Дніпровського ГУНП в Дніпропетровській області Дикаленка О.М., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, в межах кримінального провадження № 12015040000000109 слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку гаражу № НОМЕР_4 обслуговуючого гаражного кооперативу «Металург-2», який належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови слідчого ВП Дніпровського ГУНП в Дніпропетровській області Дикаленка О.М. від 06.01.2017 проведення обшуку доручено працівникам слідчого управління ГУНП в Запорізькій області.

Згідно протоколу обшуку від 10.01.2017 під час проведення обшуку слідчим СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, серед іншого виявлено та вилучено транспортний засіб - автомобіль марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «ЕйТіЕм».

В подальшому, постановою слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дикаленка О.М. від 11.01.2017 вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014040000000109 та передано на зберігання до майданчика ТОВ «ДИСТАНЦІЯ- ДНІПРО».

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2017 (провадження № 1-кс/200/288/17) задоволено клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3, та накладено арешт на автомобіль модель легковий седан - «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 шляхом заборони на користування, розпорядження та відчуження.

31.10.2017 постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України - процесуальним керівником досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях Станкевич Ю.В. прийнято рішення про об`єднання ряду кримінальних проваджень, в тому числі кримінального провадження № 12015040000000109 від 03.02.2015 з кримінальним провадженням № 12014100050011851 від 31.12.2014.

14.11.2019 постановою першого заступника Генерального прокурора України подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851 доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України, а здійснення процесуального керівництва доручено Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України.

24.06.2020 постановою прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора України Івановим А.В. змінено підслідність вказаного кримінального провадження, а саме: визначено її за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві.

Також, згідно постанови про визначення територіальної підслідності у кримінальному провадженні від 12.08.2020, прийнятої прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Кондратовим О.Г. підслідність у кримінальному провадженні визначено за слідчим відділом Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві.

Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851, до якого об`єднано кримінальне провадження № 12015040000000109, в межах якого вилучено, визнано речовим доказом та арештовано автомобіль марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «ЕйТіЕм», здійснює слідчий відділ Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Оболонської окружної прокуратури м. Києва.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 19.01.2021 (справа №1-кс/756/56/21, провадження №756/11297/20) клопотання адвоката Натеси Д.М., подане в інтересах ТОВ «ЕйТіЕм» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014100050011851, внесеного до ЄРДР 31.12.2014 - задоволено частково. Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2017 (провадження № 1-кс/200/288/17) з автомобілю марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «ЕйТіЕм», в частині заборони користування ним.

Разом з тим, спірний автомобіль позивачу повернуто не було.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.03.2021 скаргу Осьмухи С.О., яку подано в інтересах ТОВ «ЕйТіЕм» щодо бездіяльності слідчого СВ Оболонського управління ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні, внесеного 31.12.2014 до ЄРДР за № 12014100050011851 задоволено. Зобов`язано слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12014100050011851 повернути ТОВ «ЕйТіЕм» автомобіль марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , з якого скасовано арешт в частині заборони користування ним.

Проте вказаний автомобіль власнику в користування не повернутий, у зв`язку з чим, позивач звернувся до Оболонської окружної прокуратури міста Києва з запитом щодо стану досудового розслідування кримінального провадження № 12014100050011851. Згідно відповіді Оболонської окружної прокуратури міста Києва від 14.04.2021 № 10.55-54-902вих-21, зазначено, що прокуратурою буде скеровано відповідні запити щодо встановлення місцезнаходження майна позивача автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 .

За твердженням позивача, останній звертався до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві з запитами щодо місцезнаходження спірного майна, однак відповіді на час звернення до суду та розгляду справи не отримав.

Наведені обставини щодо фактичної втрати майна позивача, слугували підставою для звернення до суду із згаданим позовом про стягнення майнової шкоди у розмірі 89 895 грн.

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Приписи статті 19 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За вимогами частин 6, 7 статті 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Частиною 3 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» також передбачено, що держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (зокрема органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування) при здійсненні ними своїх повноважень, настає незалежно від вини цього органу. Водночас для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх інших елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) особи, що завдала шкоду; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки особи, що завдала шкоду, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб). Тобто відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають зазначеного прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.09.2019 у справі №916/1423/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (тобто при розгляді позовних вимог про стягнення з держави матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування, які протягом тривалого часу не завершили розслідування у кримінальному провадженні щодо розшуку викраденого майна позивача, чим завдали позивачу майнову шкоду у вигляді вартості цього майна) звернули увагу на те, що застосовуючи статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Як вірно зазначив суд І інстанції саме дії (бездіяльність) посадових осіб (слідчих) територіального органу Головного управління Національної поліції у м. Києві та Нацполіції України (відповідач 2,3) та прокуратури (відповідач (4,5) внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки.

Під час розгляду даної справи судом були встановлені наступні обставини:

- у позивача в рамках досудового слідства 10.01.2017 було вилучено автомобіль марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , та відповідно до постанови слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дикаленка О.М. від 11.01.2017 передано на зберігання до майданчика ТОВ «ДИСТАНЦІЯ- ДНІПРО».

- ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 19.01.2021 скасовано арешт на спірний автомобіль в частині заборони користування позивачем автомобілем, а ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.03.2021 зобов`язано слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12014100050011851, повернути ТОВ «ЕйТіЕм» автомобіль марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , з якого скасовано арешт в частині заборони користування ним.

- згадана ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.03.2021 прийнята за наслідком розгляду заяви ТОВ «ЕйТіЕм» щодо бездіяльності слідчого у неповерненні товариству його майна (спірного автомобіля).

- вказане майно (автомобіль) позивачу повернуто не було.

- місцезнаходження вилученого майна позивача - автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 органам слідства та прокуратури не відомо.

У взаємозв`язку встановлених обставин та вирішення питання протиправних дій чи бездіяльності органів прокуратури і слідства слід зазначити таке.

Приписи статті 19 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

Згідно постанови слідчого Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 11.01.2017 автомобіль позивача передано, на зберігання до ТОВ «ДИСТАНЦІЯ- ДНІПРО», всупереч вимог вказаного Порядку, тобто неправомірно.

Офіс генерального прокурора України у своєму відзиві на позовну заяву від 12.07.2021 повідомляє, що 14.04.2021 процесуальним керівником направлено запит до ТОВ «ДИСТАНЦІЯ-ДНІПРО» щодо місцезнаходження вилученого автомобіля позивача, однак листом повідомлено що вказаний автомобіль службовими особами Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на зберігання не передавався.

За наведених обставин апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого суду, що автомобіль марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , який було вилучено та який належить позивачу на праві власності - втрачений, у зв`язку з протиправними діями органу поліції.

Стосовно встановлення факту наявності чи відсутні протиправних дій чи бездіяльності органу прокуратури, та як наслідок завдану позивачу шкоду, слід зазначити наступне.

Приписами ч. 1 статті 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Положенням ч. 4 статті 168 КПК України встановлено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі Порядок № 1104), визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Згідно з п. 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1 - 26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

За змістом ч. 1 статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

З огляду на викладене, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після його скасування прямо передбачений чинним законодавством.

Відповідальність органів державної влади у неповерненні позивачу майна, яким є, серед інших, Оболонське управління поліції ГУ НП у м. Києві (передано за підслідністю), за шкоду, яка завдана позивачу може наставати за одночасної наявності таких умов: факту незаконного рішення, дії чи бездіяльності Оболонського управління поліції ГУ НП в місті Києві, наявності шкоди, завданої позивачу; причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою.

Відповідно до Наказу Голови Національної поліції України «Про затвердження структури Національної поліції України» №1 від 06.11.2015 з подальшими змінами до нього Оболонське управління поліції ГУ НП у м. Києві є відокремленим підрозділом Головного управління Національної поліції у м. Києві. Отже, за протиправні дії вказаного відокремленого підрозділу відповідальність несе юридична особа, та центральний орган влади, який координує їх роботу у системі ієрархії органів Національної поліції.

Наведене спростовує доводи заявників апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для залучення Національної поліції України та Головного управління Національної поліції у м. Києві у якості відповідачів у даній справі, та стягнення з них шкоди.

При цьому бездіяльність у неповерненні позивачу вилученого майна встановлена в ухвалі слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 09.03.2021.

Відповідно до абз. 11 п. 2 Розділу 4 Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 №51 керівники прокуратур усіх рівнів, структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов`язків та у межах повноважень, передбачених КПК України організовують щоквартальне проведення перевірок стану та умов зберігання речових доказів, схоронності вилученого та арештованого і документів, а також у визначених законодавством випадках вживають невідкладних заходів щодо передачі активів Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до п. 4 Наказу Генеральної прокуратури України Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні від 28.03.2019 № 51, контроль за виконанням цього наказу покладено на першого заступника та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, заступника Генерального прокурора - Керівника САП, керівників регіональних, місцевих і військових прокуратур.

Судом І інстанції було встановлено та не спростовано під час апеляційного провадження, що перевірка органами прокуратури стану схоронності вилученого майна позивача (автомобіля) жодного разу не проводилась.

З огляду на викладене апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції щодо доведеності протиправної поведінки відповідачів 2,3,4,5, яка полягає у невиконанні прямого припису закону, а саме неповерненні всупереч вимог статті 169 КПК України тимчасово вилученого у позивача майна, а також не проведенні перевірок стану схоронності вилученого майна в силу вимог Порядку №51.

Доводи апелянтів щодо безпідставного посилання місцевим судом на вимоги згаданого Порядку №51 визнаються апеляційною інстанцією непереконливими, оскільки діючий попередній наказ Генеральної прокуратури України від 19.12.2012 № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», зокрема п. 9.1, передбачав за необхідності, але не рідше одного разу на півріччя, перевіряти стан збереження речових доказів і схоронності тимчасово вилученого майна, достовірність та повноту записів у книгах їх обліку.

При цьому, як вірно зазначив місцевий суд, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність і дії відповідачів органів Нацполіції, що виявилася у невиконанні приписів статті 169 КПК України, а саме: у неповерненні майна його законному власнику, а також прийняття постанови щодо передачі вилученого транспортного засобу на зберігання ТОВ «ДИСТАНЦІЯ- ДНІПРО», а також органів прокуратури, що виявилась у не вчиненні дій щодо перевірки стану схоронності вилученого майна позивача, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За наведених обставин суд І інстанції правомірно визнав доведеною протиправну бездіяльність та дії відповідачів 2,3 та бездіяльність відповідачів 4,5, що складає перший елемент складу цивільного правопорушення.

Отже, особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Такими органами у цій справі є Національна поліція України, Головне управління Національної поліції у м. Києві, Офіс Генерального прокурора України, Київська міська прокуратура, як особи відповідальні за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

І відповідно визначений законом обов`язок повернути майно не виконаний державою Україна у спірних правовідносинах, не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, більш того встановлено втрату такого майна, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.

Враховуючи викладене, суд І інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем втрачено належне йому майно, і відповідно позивач зазнав збитків, розмір яких визначався наступним чином.

Згідно протоколу обшуку та вилучення від 10.01.2017 автомобіль зовнішніх та внутрішніх пошкоджень не має. Позивачем розраховано вартість майна, вартості майна, а саме, автомобіля автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos», зеленого кольору, 2005 року випуску, з допомогою пошуку аналогічного автомобіля з відповідними показниками на сайті Auto.Ria.

Відповідно до наданих роздруківок з сайту Auto.Ria вартість автомобіля марки Daewoo , модель Lanos , 2005 року випуску коливається від 55 320 грн. (мінімальна ціна) до 124 470 грн. (максимальна ціна), таким чином, середня вартість автомобіля з відповідними характеристиками, який втрачено складає - 89 895 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень) (середнє арифметичне число вказаних мінімальної та максимальної ціни).

При цьому, під час розгляду справи в суді І інстанції заперечень щодо розрахунку шкоди, яка наведена позивачем, відповідачами у даній справі не подано, як і не надано власних контррозрахунків.

І відповідно доводи апелянтів щодо не згоди із розміром заявленої шкоди, в силу приписів статті 269 ГПК України, визнаються апеляційною інстанцією юридично неспроможними.

Втрата автомобілю марки «Daewoo», модель «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , VIN - код НОМЕР_3 , унеможливлює розрахунок точного розміру шкоди ТОВ «ЕйТіЕм», та доводить справедливим розрахунок суми збитків, виходячи з середньої ціни аналогічного автомобіля на ринку України та його стану на момент вилучення, який становить 89895 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 3 зазначеного закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

При розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) державних органів, слід враховувати, що співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З огляду на викладене апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову у даній справі.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи скаржників колегія судів вважає такими, що були перевірені та відхилені судом І інстанції.

Враховуючи викладене колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення у даній справі та задоволення апеляційних скарг.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг витрати за подання апеляційних скарг у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора України; Головного управління національної поліції у м. Києві, Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі № 910/8809/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 у справі № 910/8809/21 залишити без змін.

3. Справу № 910/8809/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.06.2022.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков