Рішення

від 22.06.2022 по справі 910/1221/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2022Справа № 910/1221/22

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/1221/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-БУД УКРАЇНА" (вул. Зрошувальна, буд. 5, м. Київ 99, 02099)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРД" (вул. Озерна, буд. 1, м. Київ, 04209)

про стягнення 15 000,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-БУД УКРАЇНА" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРД" про стягнення 15 000, 00 грн заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені його зобов`язання за договором підряду № 11 від 19.11.2021, в частині початку виконання обумовлених договором робіт. У зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача 15 000 00 грн передплати за виконання робіт. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

01.02.2022 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

03.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою позивач усунув недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою суду від 01.02.2022.

29.03.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/1221/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Означеною ухвалою, суд запропонував відповідачеві надати до суду відзив впродовж 15 днів з дня вручення ухвали від 29.03.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Позивач стверджує, що 19.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-БУД УКРАЇНА» (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕРД» (надалі - виконавець, відповідач) досягнуто домовленостей з укладення Договору підряду №11 (надалі - Договір).

За умовами Договору виконавець (відповідач) зобов`язувався з матеріалів замовника (позивача) виконати певні роботи на об`єкті замовника на умовах цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з узгоджених домовленостей позивачем 23.11.2021 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату згідно Договору №11 від 19.11.2021 в сукупному розмірі 15 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №908.

Втім, відповідач не розпочав виконання робіт та не повернув підписаний примірник Договору позивачеві, у зв`язку з чим 03.12.2021 позивачем повторно направлено відповідачу засобами поштового зв`язку (накладна №01032280733109) два примірники Договору підряду підписані з боку позивача, проте відповідачем підписаний з його боку примірник договору позивачеві повернутий не був та виконання робіт розпочато не було.

16.12.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій повідомив останнього про розірвання Договору підряду №11 від 19.11.2021 та необхідність повернення сплаченої за платіжним дорученням №908 від 23.11.2021 попередньої оплати у розмірі 15000, 00 грн.

У зв`язку з тим, що попередня оплата так і не була повернута позивачеві, останній просить стягнути суму попередньої оплати у розмірі 15 000, 00 грн в судовому порядку.

II. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 15000, 00 грн передплати, що були сплачені згідно платіжного доручення №908 від 23.11.2021.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) Між сторонами укладено Договір підряду №11 від 19.11.2021;

(2) Позивач згідно домовленостей вніс попередню оплату на рахунок відповідача у розмірі 15000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №908 від 23.11.2021;

(3) Оскільки, в домовлений між сторонами строк роботи ропочаті не були, позивач 03.12.2021 повторно направив відповідачеві лист з примірниками договору підряду для їх підписання, а 16.12.2021 направив відповідачеві претензію про розірвання Договору підряду №11 та повернення попередньої оплати у розмірі 15 000, 00 грн;

(4) Відповідач не повернув в добровільному порядку розмір попередньої оплати, що становить 15 000, 00 грн, а отже позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в судовому порядку.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.03.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Озерна, буд. 1, м. Київ, 04209.

Втім, поштовий конверт (відправлення №0105491871403) з ухвалою суду від 29.03.2022 повернувся на адресу Господарського суду міста Києва (09.06.2022), у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач та позивач не повідомляли суд про зміну відповідачем адреси місцезнаходження, відповідно до даних ЄДРПОУ адреса відповідача у справі на час прийняття рішення є м. Київ, вул. Озерна, 1, тобто та, куди направлялась ухвала про відкриття провадження у справі, а отже суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі №910/1221/22 від 29.03.2022 є врученою.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок наявності або відсутності у відповідача обов`язку з повернення попередньої оплати за договором підряду. Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи підтверджений факт укладання між сторонами договору підряду, а відтак чи виникли між сторонами обов`язки з оплати робіт та початку їх виконання;

- чи мало місце перерахування грошових коштів позивачем у розмірі 15 000, 00 грн на розрахунковий рахунок відповідача та на якій правовій підставі;

- чи обґрунтовані позовні вимоги та які норми права слід застосовувати суду;

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно зі статтею 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Матеріали справи містять примірник Договору підряду №11 від 19.11.2021, що підписаний лише з боку позивача, як замовника, з боку відповідача договір не підписаний. Крім того, на не підписання договору з боку відповідача вказує і сам позивач в позові та попри дану обставину стверджує, що договір підряду між сторонами був укладений.

З тексту поданого договору підряду (п. 9.1.) вбачається, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання сторонами. До того ж, згідно Специфікації №01, що має бути додатком №1 до Договору позивач перераховує на рахунок відповідача попередню оплату протягом 3 банківських днів з дати підписання договору та виставлення рахунку.

Докази, які свідчать про визнання відповідачем викладених позивачем у позовній заяві обставин, зокрема, укладення між сторонами договору підряду та направлення позивачу рахунку на оплату в рамках такого договору та специфікації №01, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на переконання суду дії позивача щодо сплати на користь ТОВ «ЕЛЕРД» (код ЄДРПОУ 44242017) відповідно до платіжного доручення від 23.11.2021 №908 суми грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн не засвідчують ані обставин оплати рахунку на виконання робіт, що мав би бути виставлений виконавцем, ані надіслання пропозиції укласти договір підряду з боку замовника, а отже здійснення позивачем перерахування грошових коштів за вказаним платіжним дорученням відповідачеві не підтверджує обставин укладення між сторонами договору підряду, адже договір вважається укладеним саме з моменту надання повної і безумовної відповіді на відповідну пропозицію та досягнення між контрагентами згоди щодо всіх його істотних умов.

Жодні дії сторін вказаного спору, у тому числі і перерахування позивачем відповідачу коштів, не свідчать про те, що сторони робили одна одній пропозиції укласти договір підряду у спрощений спосіб та, відповідно, надавали на таку пропозицію повну і безумовну відповідь.

Враховуючи вищенаведені положення, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин щодо укладення між сторонами відповідного господарського договору підряду, оскільки, як вже було зазначено, у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про погодження між сторонами усіх істотних умов такого договору у спрощений спосіб або безпосереднє підписання письмового договору підряду №11.

А отже, обставини розірвання позивачем договору підряду №11 від 19.11.2021, листом від 16.12.2021 в порядку статті 530 ЦК України суд не встановлює та не оцінює, оскільки в даному випадку договір взагалі не було укладено.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно пунктів 7, 8 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

У пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року в справі N 917/1739/17 (провадження N 12-161гс19) вказано, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на встановлені судом обставини, а також враховуючи принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Цією нормою передбачено правила вирішення спорів, пов`язаних із відновленням майнового стану особи, що потерпіла від безпідставного набуття (збереження) іншою особою її майна. Так, частина 1 статті 1212 ЦК України визначає як підставу виникнення зобов`язання із безпідставного збагачення сукупність таких умов: набуття або збереження такого майна; вказане набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.

Отже, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Так, судом вище встановлено, що позивачем не доведено факт укладання між сторонами договору підряду №11 від 19.11.2021.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що 23.11.2021 ТОВ «МАСТЕР-БУД УКРАЇНА» (позивач; код ЄДРПОУ42234898) перерахувало ТОВ «ЕЛЕРД» (відповідач, код ЄДРПОУ: 44242017) 15 000, 00 грн згідно платіжного доручення №908. В призначенні платежу зазначено «оплата згідно Договору №11 від 19 листопада 2021».

Таким чином, зважаючи на відсутність встановлених судом правових підстав для набуття ТОВ «ЕЛЕРД» сплачених ТОВ «МАСТЕР-БУД УКРАЇНА» грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн за договором підряду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачеві вказаної суми з рахунку відповідача.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки сума безпідставно отриманих ТОВ «ЕЛЕРД» коштів, яка складає 15 000,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, враховуючи відсутність правових підстав для утримання відповідачем цієї суми грошових коштів, а також беручи до уваги те, що відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення вказаної суми грошових коштів позивачу, суд керуючись статтею 1212 ЦК України дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 15 000, 00 грн безпідставно отриманих грошових коштів.

VI. Розподіл судових витрат.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат позивач вказував, що ним понесені судовий витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481, 00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втім, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, а відтак, суд вважає розмір таких витрат не обґрунтованим та не доведеним та покладає такі витрати на позивача.

На підставі вище викладеного суд, керуючись 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-БУД УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРД" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРД" (вул. Озерна, буд. 1, м. Київ, 04209; ідентифікаційний код: 44242017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-БУД УКРАЇНА" (вул. Зрошувальна, буд. 5, м. Київ 99, 02099; ідентифікаційний код: 42234898) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. - грошових коштів, а також 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.

3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу розмірі 5 000, 00 грн покладаються на позивача.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких