Рішення

від 23.06.2022 по справі 910/2018/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2022Справа №910/2018/22

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб"

до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей"

про стягнення 388 783,15 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" про стягнення 388 783,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" вказує, що Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" частково та з простроченням виконано свої зобов`язання за Договором №309-псо про надання охоронних послуг від 10.04.2017 з оплати наданих позивачем у вересні-листопаді 2021 року послуг, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 362 650,00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" пені у розмірі 17 561,61 грн., 3% річних у розмірі 2 930,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 640,75 грн., нарахованих за період з 05.10.2021 по 07.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 відкрито провадження у справі №910/2018/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Вказана ухвала від 16.02.2022 про відкриття провадження у справі №910/2018/22 була надіслана відповідачу 18.02.2022 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105492077344 була вручена Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей" 22.02.2022.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/2018/22 встановлено Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей" повинне було подати відзив на позов у строк до 09.03.2022 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Судом враховано, що до закінчення встановленого судом строку на подання відзиву (24.02.2022) розпочалась військова агресія Російської Федерації проти України.

Проте, статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи), в той час з квітня 2022 року в м. Києві та Київській області (за місцезнаходженням сторін та суду) не ведуться активні бойові дії.

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/2018/22, в тому числі майже протягом двох місяців після припинення активних бойових дій в м. Києві та Київській області, не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, зважаючи на те, що відповідач з 22.02.2022 був обізнаний про розгляд справи №910/2018/22 Господарським судом міста Києва та про встановлений 15-денний строк на подання відзиву, то відповідно Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей" не було позбавлене можливості протягом більш як 120 днів до дати розгляду даного спору по суті проявити розумну зацікавленість щодо стану розгляду відповідної справи, подати відзив на позов чи повідомити суду обставини неможливості прийняти участь у розгляді справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк, в той час як згідно приписів Закону України "Про правовий режим воєнного стану" підстави для відкладення розгляду справи №910/2018/22 чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

10.04.2017 між Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" (виконавець) укладено договір №309-пео про надання охоронних послуг (надалі - Договір), у відповідності до п. 2.1 якого замовник передає під охорону виконавцю об`єкт та оплачує охоронні послуги виконавця, а виконавець надає охоронні послуги та приймає під охорону об`єкт: будівлі та споруди, розташовані за адресою: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Леніна (Соборна), 122, перелік яких визначений дислокацією та/або журналі прийому-здачі об`єкта під охорону.

Вид охорони визначається як сторожова служба охорони (п. 2.2 Договору).

Відповідно п. 2.3 Договору охорона здійснюється чотирма цілодобовими постами, одним постом охорони, одним нічним постом охорони та одним начальником охорони, про що сторони зазначають у дислокації. Замовник має право коригувати кількість постів охорони, про що сторонами має бути складена нова редакція дислокації.

У пункті 8.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 15.11.2019) сторони погодили, що загальна вартість послуг за даним договором складає 156 150,00 грн. на місяць з урахуванням ПДВ.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що оплата послуг з охорони здійснюється замовником згідно виставлених виконавцем рахунків та актів про надання охоронних послуг (виконаних робіт) не пізніше 5 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги.

Згідно пункту 8.5 Договору у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 8.1 Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

У пункті 10.1 Договору зазначено, що дія даного договору може бути припинена достроково за згодою сторін або за ініціативою однієї із сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Якщо будь-яка із сторін протягом одного місяця до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про закінчення дії договору, договір вважається пролонгованим на 1 рік (п. 11.1 Договору).

30.11.2021 Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" (виконавець) укладено угоду про припинення дії Договору (надалі - Угода), згідно п.п. 1 та 2 якої сторони дійшли згоди щодо припинення дії Договору з 07:00 год. 01.12.2021 та визначення останнім днем дії Договору 30.11.2021.

У пункті 3 Угоди зазначено, що із укладенням угоди зобов`язання замовника щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором, не припиняються і повинні бути виконані у встановлений у договорі строк.

У пункті 4 Угоди сторони констатували, що охоронні послуги надавались згідно умов договору від моменту укладення договору до моменту зняття постів охорони безперервно.

01.12.2021 сторонами складено акт зняття постів охорони.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача боргу у розмірі 362 650,00 грн. із оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" у вересні-листопаді 2021 року послуг, а також підстав для стягнення з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" пені у розмірі 17 561,61 грн., 3% річних у розмірі 2 930,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 640,75 грн., нарахованих за період з 05.10.2021 по 07.02.2022.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 978 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення однією із сторін Договору іншої сторони про закінчення дії договору у спірний період згідно п. 11.1 Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був чинним у вересні-листопаді 2021 року.

Як вбачається із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000956 від 30.09.2021 за вересень 2021 року, №ОУ-0001081 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року та №ОУ-0001123 від 30.11.2021 за листопад 2021 року, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги охорони загальною вартістю 468 450,00 грн. з ПДВ.

Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані представниками та скріплені печатками сторін, а також мають посилання на реквізити Договору.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу у період з вересня по листопад 2021 року послуг охорони.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що оплата послуг з охорони здійснюється замовником згідно виставлених виконавцем рахунків та актів про надання охоронних послуг (виконаних робіт) не пізніше 5 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги.

Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже, сторонами у п. 8.2 Договору погоджено термін виконання зобов`язання із оплати послуг охорони - не пізніше 5 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати послуг охорони до 5 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги, міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто, станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати послуг охорони за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати послуг охорони у кожному місяці для його виконання не пізніше 5 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей" повинне було сплачувати за послуги охорони щомісячно у розмірі 156 150,00 грн. у наступні терміни:

- за вересень 2021 року - до 05.10.2021 включно;

- за жовтень 2021 року - до 05.11.2021 включно;

- за листопад 2021 року - до 05.12.2021 включно.

За твердженнями позивача, в той час як у суду відсутні будь-які підстави для сумніву у відповідних твердженнях, відповідачем оплачено послуги охорони, надані у вересні-листопаді 2021 року, частково, а саме - у загальному розмірі 105 800,00 грн. (05.11.2021 кошти у розмірі 5 800,00 грн., 12.11.2021 кошти у розмірі 50 000,00 грн. та 19.11.2021 кошти у розмірі 50 000,00 грн.).

Доказів сплати Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" іншої частини вартості наданих у період з вересня по листопад 2021 року послуг у розмірі 362 650,00 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов`язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" не виконано належним чином своїх зобов`язань за Договором із оплати послуг охорони, наданих у вересні-листопаді 2021 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" за Договором у сумі 362 650,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 362 650,00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" пені у розмірі 17 561,61 грн., 3% річних у розмірі 2 930,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 640,75 грн., нарахованих за період з 05.10.2021 по 07.02.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті наданих у вересні-листопаді 2021 року послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 8.1 Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення) та строк нарахування пені (до повного розрахунку), а відтак до спірних правовідносин не підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено строк нарахування пені піврічним терміном.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань з оплати послуг за вересня по листопад 2021 року, та визначеної позивачем дати, до якої підлягає нарахування пеня, - 07.02.2022, а також враховуючи дати, в які відповідачем частково сплачено кошти за послуги охорони, надані у вересні 2021 року, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" пені у розмірі 17 343,42 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 218,19 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем було невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором (а саме: позивачем нараховувалась пеня в тому числі на останній день виконання зобов`язання, в який відповідач не є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання за певний місяць).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань з оплати послуг за вересень-листопад 2021 року, та визначеної позивачем дати, до якої підлягає нарахування пеня, - 07.02.2022, а також враховуючи дати, в які відповідачем частково сплачено кошти за послуги охорони, надані у вересні 2021 року, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, прийшов до висновку про необхідність стягнення з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" 3% річних у розмірі 2 892,29 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 640,75 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 38,50 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором (а саме: позивачем нараховувались 3% річних в тому числі на останній день виконання зобов`язання, в який відповідач не є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання за певний місяць).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" підлягають частковому задоволенню, а з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" підлягає стягненню борг у розмірі 362 650,00 грн., пеня у розмірі 17 343,42 грн., 3% річних у розмірі 2 892,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 640,75 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код 30668980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10, приміщення 4; ідентифікаційний код 37372186) суму основного боргу у розмірі 362 650 (триста шістдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 17 343 (сімнадцять тисяч триста сорок три) грн. 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 640 (п`ять тисяч шістсот сорок) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 2 892 (дві тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 5 827 (п`ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 90 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.06.2022.

Суддя Р.В. Бойко