Ухвала
6 червня 2022 року
м. Київ
справа № 341/1987/15
провадження № 61-3134ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 4 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 4 лютого 2022 року, повний текст якої складено 14 лютого 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
На виконання вимог ухвали від 19 квітня 2022 року заявником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень обґрунтоване отриманням копії постанови суду апеляційної інстанції 21 лютого 2022 року. На підтвердження зазначеного заявником надано копію конверта, в якому апеляційним судом направлено копію оскаржуваної постанови.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданим доказом, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарженнярішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 4 лютого 2022 року, оскільки касаційна скарга подана заявником протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної постанови.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 4 лютого 2022 року ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі № 592/6413/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 630/491/17, у постановах Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
Тому посилання заявника на незастосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях постанови Пленуму Верховного Суду України від18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» касаційним судом не приймаються.
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає недослідження судами першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів; необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про виклик експерта та призначення експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанови
Івано-Франківського апеляційного суду від 4 лютого 2022 року заявник визначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 41 Конституції України, статей 60, 65 Сімейного кодексу України та Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 у цій частині вимогам законодавства не відповідає, тому касаційний суд не враховує підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 4 лютого 2022 року у цій справі.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 4 лютого 2022 року.
Витребувати з Галицького районного суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи № 341/1987/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя.
Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2022 |
Оприлюднено | 27.06.2022 |
Номер документу | 104921800 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні