Рішення

від 22.06.2022 по справі 946/1062/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1062/22

Провадження № 2/946/2205/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 року позивачка звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6082 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1021; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9765 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0999; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7337 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0868.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , за життя заповіту не залишила. Позивач як спадкоємець за законом першої черги прийняла спадщину, оскільки проживала разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. 472/02-14 від 29 вересня 2021 року, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що нею було пропущено строк для прийняття спадщини.

27.04.2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) з земель, які знаходяться в колективній власності КСП «Перемога», село Комишівка Ізмаїльського району Одеської області, в розмірі 2,69 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 730501 виданий Ізмаїльською районною державною адміністрацією 05 вересня 2000 року).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2022 року зустрічний позов прийнято до свого провадження та об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, наполягає на задоволенні зустрічних позовних вимог та не заперечує проти задоволення первісних позовних вимог.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_1 кілька років до смерті ОСОБА_4 проживала постійно разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Вони проживали однією родиною, вели спільне господарство, обробляли город.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належить:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6082 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1021 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 116717 виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 21.08.2007 року;

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9765 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0999 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 116717 виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 21.08.2007 року;

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7337 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0868 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 116717 виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 21.08.2007 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 09.04.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6082 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1021; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9765 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0999 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7337 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0868.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно доінформаційної довідкизі Спадковогореєстру (заповіти/спадковідоговори)№ 59764883від 11.03.2020 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., інформація про заповіт складений ОСОБА_4 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.04.1973 року Комишівською сільською радою Ізмаїльського району;

- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 23.11.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 10.08.1988 року Комишівською сільською радою Ізмаїльського району.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Встановлено, що згідно довідки Комишівської сільської ради № 1817 від 03.12.2018 року, на день своєї смерті, ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , а спільно з нею, з кола спадкоємців першої черги проживав син ОСОБА_3 .

Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 надав до суду заяву, якою не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 за ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить право на земельну частку (пай) з земель, які знаходяться в колективній власності КСП «Перемога», село Комишівка Ізмаїльського району Одеської області, в розмірі 2,69 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 730501 виданий Ізмаїльською районною державною адміністрацією 05 вересня 2000 року).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 18.08.2007 року виконкомом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_5 , згідно ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить право на земельну частку (пай) з земель, які знаходяться в колективній власності КСП «Перемога», село Комишівка Ізмаїльського району Одеської області, в розмірі 2,69 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 730501 виданий Ізмаїльською районною державною адміністрацією 05 вересня 2000 року).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59764123 від 11.03.2020 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., інформація про заповіт складений ОСОБА_5 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 є син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 10.12.1987 року Муравлівською сільською радою, Ізмаїльського району Одеської області, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00021515576 від 23.11.2018 року, згідно якого ОСОБА_9 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що згідно довідки Комишівської сільської ради № 1816 від 03.12.2018 року, на день своєї смерті, ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , а спільно з нею, проживав ОСОБА_2 .

Письмовою відповіддюприватного нотаріусаІзмаїльського районногонотаріального округуОдеської областіВеліксар Т.І.№ 220/02-14від 26.04.2022року,позивачу булоповідомлено про те, що не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що позивачем не було надано оригінал правовстановлюючого документу.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє первісні та зустрічні позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6082 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:1021;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9765 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0999;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7337 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0868.

Зустрічний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) з земель, які знаходяться в колективній власності КСП «Перемога», село Комишівка Ізмаїльського району Одеської області, в розмірі 2,69 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 730501 виданий Ізмаїльською районною державною адміністрацією 05 вересня 2000 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2022 року.

Суддя: О.Я.Присакар