Рішення

від 15.06.2022 по справі 597/348/22

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/348/22

Провадження №2/597/97/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2022 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участю секретаря судового засідання Николайчук З.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_1 до Заліщицькоїміської ради про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання в порядку спадкування права власності на 2/3 частини земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання в порядку спадкування права власності на 2/3 частини земельної ділянки, в якій представник позивача просить визначити частку померлих у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, вартістю 156767 гривень, з кадастровим номером 6122080700:02:001:0169, реєстраційний номер 1422852561220, розташованої по АДРЕСА_1 , однак вищевказана земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 без визначення часток у цьому майні. Через відсутність визначення розміру часток кожного із співвласників позивач не може оформити спадкових прав в нотаріальному порядку, а тому змушений звернутися до суду.

Позивач та його представник у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять суд їх задоволити.

Представник відповідача Заліщицької міської ради у підготовче судове засідання не з`явився, однак від міського голови надійшла письмова заява, в якій він просить суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.06.2020 року, оскільки за життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 20.11.2014 року секретарем виконавчого комітету Блищанської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за № 94, згідно якого на випадок смерті все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона буде мати право за законом на день її смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.10.2020 року позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 24.05.2021 року його матері ОСОБА_4 , інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,25 га, вартістю 156767 гривень 00 копійок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 105659524 від 30.11.2017 року.

Статею 1218 ЦПК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Листами приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу Ткачука С.О. № 199/02-14 від 02.06.2021 року та № 65/02-14 від 19.04.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на земельну ділянку, площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки правовстановлюючим документом встановлено, що земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності, свідоцтво про право власності на вищевказану земельну ділянку видано без визначення розміру часток кожного із співвласників.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.10ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст.319Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.125Земельного кодексуУкраїни право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст.86Земельного кодексуУкраїни передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до положень ст.89Земельного кодексуУкраїни земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: подружжя; членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; співвласників жилого будинку; співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Згідно ч.4-5 ст.89Земельного кодексуУкраїни співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

У частині 1 статті 355ЦК України наведено загальне визначення поняття права спільної власності, яке стосується тих випадків, коли майно належить на праві власності не одній, а кільком особам (суб`єктам права власності) одночасно. У такому разі між вказаними суб`єктами виникає спільна власність. Право спільної власності - це право двох чи більше осіб на один об`єкт (на одну річ або сукупність речей).

При цьому, відповідно до положень ст.368ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Головною ознакою сумісної власності як різновиду права спільної власності є факт відсутності існування в об`єкті власності ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпорядитися нею.

Разом з тим, відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

При цьому, відповідно до роз`яснень, які містяться у п.12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» від30травня 2008року визначено, що за загальними правилами частини другої статті 372ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцеві учасники спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Судом не встановлено підстав для відхилення від рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності.

Крім того, статтею 372Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Оскільки, між померлими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим співвласником зазначеної вище земельної ділянки ОСОБА_1 не здійснювався поділ у будь-якій формі, передбаченій чинним законодавством, то при визначені ідеальних часток кожного із співвласників необхідно визначити, що померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/3 частини земельної ділянки.

Отже, до складу спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 входить 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6122080700:02:001:0169, реєстраційний номер 1422852561220.

Відповідно до ст.1216Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

В силу ч.1 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1217ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 належить до спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_3 та спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , був зареєстрований та проживав разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Заліщицької міської ради № 19-15/15/92 від 20.04.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі - продажу, оренди, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно із ст.1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна, як це передбачає ст.392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить із того, що дані правовідносини є спадковими, а позивач позбавлений права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому його право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання відповідно до вимог положень п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, беручи до уваги визнання позову представником відповідача, яке не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначені позивачем обставини унеможливлюють іншим способом захистити його права та інтереси.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Керуючись ст.ст.10,11,76,141,197,200,206,258-259,263-265,268,272,273,354ч.1Цивільного процесуальногокодексу України, ст.ст.16, 328, 355, 368, 370, 372, 392, 1218, 1220, 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 86, 89, 125 Земельного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Заліщицькоїміської ради про визначення частки померлих у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання в порядку спадкування права власності на 2/3 частини земельної ділянки задовольнити повністю.

Визначити частки померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 у розмірі по 1/3 частини у спільній сумісній власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, вартістю 156767 (сто п`ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят сім) гривень, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6122080700:02:001:0169, реєстраційний номер 1422852561220.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно: 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, вартістю 156767 (сто п`ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят сім) гривень, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6122080700:02:001:0169, реєстраційний номер 1422852561220, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.06.2022 року.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач Заліщицькаміська рада,код ЄДРПОУ04058396,зареєстрована адресамісця знаходження:м.Заліщикивул.С.Бандери15-АТернопільської області.

Суддя Валентина ШЕВЧУК