Рішення

від 23.06.2022 по справі 183/2780/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2780/21

№ 2/183/942/22

24 червня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (надалі за текстом відповідач 1) та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» (надалі за текстом відповідач 2), в якому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,41 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0406 без номеру та дати, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:01330 від 14 березня 2005 року, з урахуванням змін, викладених в Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованої 13 липня 2009 року за №04:09:126:03886; Додатковій угоді від 26 жовтня 2016 року та у Додатковій угоді №б/н від 29 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило права та обов`язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідності до державного акту на право приватної власності №130277 від 09.12.2002, він є власником земельної ділянки площею 3,41 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0406, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У 2004 році між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, який зареєстровано 14 березня 2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі. За цим договором позивач надав відповідачеві 1 у строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,41 га.

Між сторонами з метою продовження строку дії договору оренди та зміни розміру та порядку нарахування орендної плати укладалися додаткові угоди. Так, 28 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2028 року, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року.

29 березня 2018 року між позивачем та відповідачами укладено Додаткову угоду відповідно до якої відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що в спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачі так і не провели в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки за період з 2017 по 2020 рік, у останніх існує заборгованість із виплати орендної плати, що свідчить про системність несплати в повному обсязі орендної плати за договором оренди. Відповідачами у період з 2017 по 2020 рік включно, взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині невиплати орендної плати в натуральній та відробітковій формах за 2017-2020 рр., а також несвоєчасної та неповної сплата орендної плати в грошовій, позивач просить задовольнити позов та розірвати договір оренди.

Ухвалою судді від 28 квітня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що ТОВ «АП «Придніпровське», як новий орендар, набуло права оренди спірної земельної ділянки у 2018 році та сплачувало позивачеві орендну плату у грошовій формі у повному обсязі. Зазначив, що позивач в період з 2018-2020 років не звертався до відповідача із письмовими заявами про надання послуг з оранки та культивації, а також безкоштовної поставки 1 т. соломи до садиби позивача. Натомість, з урахуванням додаткової угоди такі послуги надаються на підставі поданої письмової заяви орендодавця. Таким чином, відповідач не порушував умови Договору оренди земельної ділянки, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, в частині посилання позивача на наявність заборгованості з орендної плати у 2017 року, наполягав на застосуванні строків позовної давності, в розумінні ч.3 ст. 267 ЦК України.

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року відзив залишено без розгляду на підставі ст.126 ЦПК України у зв`язку з пропуском без поважних причин строку на його подання.

У письмових запереченнях на подані позивачем докази виплати орендної плати представник позивача серед іншого зазначає, що відповідач 2 є порідненим з відповідачем 1 підприємством, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками цих юридичних осіб є одна особа. Укладення додаткової угоди від 29 березня 2018 року пояснювалось як формальне, без зміни істотних умов. Процедура подання заяв на обробіток земельної ділянки та поставки соломи не передбачає їх реєстрацію відповідачами. Звертаючись на пряму до відповідача 2 з такими заявами, позивачеві було відмовлено у їх прийнятті, мотивуючи необхідністю їх направлення засобами поштового зв`язку, тобто відповідачем навмисно створені несприятливі умови для реалізації права орендодавців. Виплата у сумі 1500 грн. є мотиваційною виплатою, а не орендною платою. Доказів виплати у повному обсязі орендної плати у грошовій формі відповідачем не надано.

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача 1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник відповідача 2 у судове засідання повторно не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що в країні введено особливий правовий режим воєнного стану, місцезнаходження товариства віддалене від місцезнаходження суду, у Товариства обмежені ресурси пального, пересування громадян та транспорту в умовах воєнного стану стає загрозою для життя та здоров`я людей.

Однак, суд вважає посилання представника відповідача-2 на запровадження воєнного стану як обставину, яка перешкоджає явці у судове засідання, безпідставними, оскільки на території Новомосковського району Дніпропетровської області, активні бойові дії не ведуться. Посилання представника відповідача на те, що явка у судове засідання може загрожувати його життю суд вважає такими, що вчинені з метою затягування розгляду справи, оскільки справа перебуває у провадженні суду більше одного року, а із семи підготовчих та судових засідань представник відповідача з`явився в одне засідання. Стосовно посилань на обмеженість доступу до пального, то представник відповідача не позбавлений права заявляти клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З огляду на те, що відповідач 2 у письмовій формі висловив свою позицію щодо розв`язання спору та подав докази, які вважав за необхідне, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними письмовими доказами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є дата складання повного судового рішення 24 червня 2022 року.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Позивачу на підставі державного акту на право приватної власності №130277 від 09.12.2002, належить земельна ділянка площею 3,41 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0406, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с.12).

Між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, який зареєстровано 14 березня 2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі та 26 березня 2004 року посвідчено у Василівській сільській раді. За цим договором позивач надала відповідачеві 1 у строкове, платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,41 га.

Додатковою угодою, зареєстрованою в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 13 липня 2009 року, до зазначеного договору вносилися зміни щодо строку його дії, виду і розміру орендної плати (а.с.15)

26 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2028 року, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі попередньої заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року (а.с.16).

У вказаній редакції договору не передбачено подання орендодавцем у письмовій формі заяви про оранку, культивацію та поставку соломи.

29 березня 2018 року між позивачем, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі. Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди від 29 березня 2018 року - зі згоди позивача, (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За пунктом 4 Додаткової угоди від 29 березня 2018 року - Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем (а.с.17).

Докази виплати орендної плати у грошовій формі за 2017 рік в матеріалах справи відсутні.

Стосовно виплати орендної плати у грошовій формі за 2018-2020 роки, суд встановив наступне.

Відповідачем надано докази виплати орендної плати у 2018 році, а саме: відомості про виплату готівки на суму 1710 грн. (а.с.66-67), 2943 грн. (а.с.72-73), 3591 грн. (а.с.74-75), 2177 грн. (а.с.76,77). Всього виплачено у 2018 році 10421 грн.

З приводу виплати позивачу коштів у сумі 1500 грн. (а.с.70,71) та коштів у сумі 871 грн. (а.с.68,69), зазначені кошти сплачено відповідачем 2 до набуття ним прав та обов`язків кредитора, а саме 28 березня 2018 року. Відомостей про те, що первісний орендар, яким є відповідач 1, уповноважував відповідача 2 на здійснення таких виплат станом на 28 березня 2018 року, суду не надано. Відтак, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що зазначені кошти не можуть вважатися такими, що сплачені в рахунок виплати орендної плати у грошовій формі.

На підтвердження виплат у 2019 році відповідачем надано відомості про виплату готівки на суму 635 грн. (а.с.78,79), на суму 1710 грн. (а.с.80,81), відомість про видачу в рахунок орендної плати пшениці на суму 4550 грн. (а.с.82). Всього у 2019 році 6895 грн.

Твердження представника позивача про те, що відомість про сплату 1710 грн. (а.с.80,81) та про сплату 2177 грн. (а.с.76,77) не стосується предмета спору є помилковими, оскільки в цих відомостях зазначено дату реєстрації спірного договору 14.03.2005, а відтак вони є належними доказами сплати орендної плати.

На підтвердження виплати орендної плати у 2020 році позивачем надано відомість на виплату готівки від 14.09.2020 на суму 8711 грн., яку суд вважає належним та допустимим доказом виплати орендної плати у грошовій формі.

Надане відповідачем платіжне доручення від 26.07.2021 року №1412514968 на суму 8711,29 грн. не стосується предмета доказування, оскільки у графі призначення платежу зазначено що це орендна плата за 2021 рік, яка не є підставою позовних вимог.

Виходячи з обумовленого у 2018 році розміру орендної плати, на корить позивача підлягали сплати у період з 2018 по 2020 рік кошти на суму 24348,33 грн. (8116,11х3), натомість відповідачем 2 сплачено 26027 грн. (10421+6895+8711).

З урахуванням викладеного, судом не встановлено несвоєчасної або не у повному обсязі виплати позивачу орендної плати у грошовій формі у 2018-2020 роках.

Стосовно доводів сторін про виконання зобов`язань за договором оренди у натуральній та відробітковій формі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідачем не здійснено поставку соломи до садиби орендодавця, а також не здійснено оранку та культивацію присадибної ділянки, що відповідачем не заперечується, зазначаючи, що це не є обов`язковим з огляду на відсутність письмової заяви орендодавця.

Так, у п.4.1 додаткової угоди від 29 березня 2018 року, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п.2.2 в Договір оренди, розділу 2 «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «п.2.2. За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 8116,11 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем».

Зі змісту договору, укладеного сторонами, з урахуванням внесених додатковою угодою змін, вбачається, що орендар не брав на себе обов`язок здійснювати безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця, безумовно та за відсутності письмової заяви орендодавця. Виникнення такого обов`язку сторони обумовили наявністю поданої письмової заяви орендодавця.

Надані представником позивача заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2018, 2019, 2020 роки (а.с.117-119) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

З доводами представника позивача про усталену процедуру подання таких заяв без реєстрації суд не погоджується, оскільки вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Суд вважає, що діючи розумно і добросовісно позивач не позбавлений був можливості подати такі заяви засобами поштового зв`язку вже після першого випадку невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі. Жодних обставин, які б перешкоджали позивачу вчинити такі дії, судом не встановлено.

Відтак, з огляду на відсутність доказів подання відповідних письмових заяв орендарю, які після укладення додаткової угоди від 29 березня 2018 року стали умовою здійснення оранки, культивації та поставки соломи, суд вважає недоведеним факт невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формах.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, стосовно наслідків невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, оскільки правовідносини сторін у даній справі, відрізняються від правовідносин у наведеній представником позивача справі, у якій Верховний Суд встановив, що «такі звернення не передбачені умовами договору» , а відтак правовідносини у справах не є подібними.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди від 29 березня 2018 року, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21,22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання додатку до договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не доведено факт систематичного невиконання обов`язку орендаря зі сплати орендної плати, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул.Українська, 10;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Українська, 10.

Повне судове рішення складено і підписано 24 червня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.