Рішення

від 16.06.2022 по справі 463/14088/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/14088/21

Провадження №2/463/567/22

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Леньо С. І.

з участю секретаря - Станько Р.О.

розглянувши в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 44 877,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , останні користуються житлово-комунальними послугами, однак отриманих послуг не оплачують, внаслідок чого у відповідачів утворилась заборгованість за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2021 року, яка становить 44 877,96 грн. Дану суму просить солідарно стягнути з відповідачів в примусовому порядку.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 04.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Визначено строк та черговість подання заяв по суті справи.

Про дату, місце та час розгляду справи відповідачі повідомлялись належним чином, відзиву на позовну заяву, або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не подали. Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі даних і доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в ній докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.11).

Житлово-комунальні послуги мешканцям вказаного будинку надаються згідно тарифів прийнятих на відповідних загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку « Квартал » (а.с.17-24).

Матеріали справи не містять доказів про існування між сторонами договірних відносин.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.25-33) за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість відповідачів перед позивачем становить 44 877,96 грн.

З метою стягнення цих коштів з відповідачів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Таким чином питання, які мають бути вирішені в цій справі полягають в тому, чи несуть відповідачі обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг та чи є наданий позивачем розрахунок обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 набрав чинності 10.12.2017 та був введений в дію 01.05.2019 (далі Закон № 2189-VIII). До цього часу чинним був Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (далі Закон № 1875-IV).

Отже, при вирішенні питання про стягнення заборгованості, яка утворилась до 01.05.2019 суд керуватиметься загальними актами цивільного законодавства та положеннями Закону № 1875-IV, а після 01.05.2019 - тими ж актами та положеннями Закону № 2189-VIII.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону № 1875-IV, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 19 Закону № 1875-IV встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині першій статті 19 Закону № 1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц.

Отже, відсутність між сторонами договірних відносин не є перешкодою для стягнення з відповідачів заборгованості, яка утворилась до 01.05.2019.

Аналогічно, на думку суду вказана обставина не є перешкодою для стягнення заборгованості, яка утворилась після 01.05.2019.

Зокрема, поняттю житлово-комунальних послуг положення пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII надано те ж саме смислове і юридичне значення, що й Законом № 1875-IV.

Крім того, за змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Так само як і в попередньому випадку, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII обов`язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зрештою, так само як і виконавець індивідуальний споживач в силу вимог пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Тому, відсутність договірних відносин з 01.05.2019 теж не звільняє споживачів від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги.

У справі яка розглядається ніщо не свідчить про те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості є невірним. Крім того, ніщо не свідчить про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.

Як наслідок, суд визнає позов обґрунтованим та задовольняє в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2270 грн., сплата якого проведена з урахуванням вимог ч. 2 ст. 164 ЦПК України і що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.7) та витрати на правову допомогу в розмірі 5500 грн., що підтверджується актом та квитанцією (а.с.33-34).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,274,279,280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ст. 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал» (79495, м. Львів-Винники, вул. Любич Парахоняк,17, ЄДРПОУ 35969062) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 44 877,96 (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень, дев`яносто шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал» 2270 грн. судового збору та 5500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Леньо С. І.