Ухвала

від 26.06.2022 по справі 908/2840/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.06.2022 м.Дніпро Справа № 908/2840/21

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О. (доповідач)

переглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022р. у справі №908/2840/21

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-БІО", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022р. у справі №908/2840/21 (повний текст складено - 13.05.2022р., суддя - Сушко Л.М., м. Запоріжжя) клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.№3140/08-08/22 від 07.02.2022р.) залишено без задоволення.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить:

- ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022р. у справі №908/2840/21, якою відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області скасувати;

- ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022р. у справі №908/2840/21, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" останній справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено в розмірі 2481,00 грн.

Оскільки апеляційна скарга містить вимоги про скасування 2х різних ухвал від 12.05.2022р. у цій справі, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання даної апеляційної скарги складає 4962,00 грн. (2481,00 грн. + 2481,00 грн.).

Скаржником при поданні апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник просить враховуючи його майновий стан відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на те, що внаслідок впровадження воєнного стану рахунок, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору не фінансується. Також скаржник звертає увагу, що у зв`язку з військовим вторгненням скорочено видатки загального фонду державного бюджету.

Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що наведений нормативний припис передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору лише за наявності викладених вище умов.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18).

Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задоволенню не підлягає.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010р., заява №24402/02, § 27).

При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р., заява №28249/95, § 60).

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно із положеннями ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

До апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії скарги кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "Модус Операнді" та ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-БІО" арбітражному керуючому Усачову Олегу Миколайовичу.

Не надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників обізнаності про зміст та підстави апеляційного оскарження судового рішення у справі, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати в суд апеляційної інстанції заперечення проти відкриття апеляційного провадження та відзив на апеляційну скаргу (ст. ст. 262, 263 ГПК України). Також, неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

З наведеного вбачається, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, на скаржника покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання апеляційної скарги та документів іншій стороні.

Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020р. у справі №910/28408/15, від 26.03.2020р. у справі №910/9962/16 та від 24.12.2020р. у справі №916/2110/20.

Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 259 ГПК України, надіслати іншим учасникам провадження у справі копію апеляційної скарги і доданих до неї документів і надати суду докази такого надсилання.

В зв`язку з чим, подана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 258 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених, ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали:

- докази сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн.

- докази направлення копії апеляційної скарги кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "Модус Операнді" та ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-БІО" арбітражному керуючому Усачову Олегу Миколайовичу (описи вкладення та фіскальні чеки або розрахункові квитанції).

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог даної ухвали апеляційну скаргу буде повернуто відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог ст. 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України, та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.О. Вечірко