Рішення

від 20.06.2022 по справі 910/19021/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2022Справа № 910/19021/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів №1"

про стягнення 19 349 017,60 грн.,

за участі представників:

позивача - Пронін О.А.

відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Агро" про 19 349 017,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору складського зберігання зерна №33-07/18 від 17.08.2018 не забезпечив схоронність зерна, що спричинило завдання позивачу збитків у розмірі 17 590 016,00 грн. Крім того, позивачем нараховано штраф в розмірі 1 759 001,60 грн за втрату зерна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19021/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 залучено и до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів №1"

За результатами підготовчого засідання 08.02.2022 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні на 15.03.2022, яке не відбулось з причин, що не залежали від суду.

В подальшому розгляд справи призначено на 21.06.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2022 підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 21.06.2022 не з`явився, своїх уповноважених представників не направив.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання та про призначення розгляду справи по суті направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи свідчать про те, що вказані ухвали були повернуті на адресу суду із відміткою про відсутність вказаного адресату.

Згідно з частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 21.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Аграрний фонд" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Родина Агро» (зерновий склад) 17.08.2018 укладено Договір складського зберігання зерна №33-07/18 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору поклажодавець за умовами цього договору зобов`язується передати, а зерновий склад - прийняти на зберігання зерно зернових та круп`яних культур в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується складськими квитанціями та у встановлений строк на вимогу повернути його поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором, складськими квитанціями або відповідно до акта-розрахунку (у разі проведення операцій з доробки зерна).

Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, яке відповідає вимогам договору та складській квитанції, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Родина Агро» зберігалося зерно Акціонерного товариства "Аграрний фонд", а саме 1 296,610 тонн зерна кукурудзи 3 класу 2018 року врожаю та 452,220 тонн зерна гречки 3 класу 2017 року врожаю, що підтверджується складською квитанцією на зерно від 15.08.2019 БА №108706, складською квитанцією на зерно від 30.08.2018 БА № 108657 та товарно-транспортною накладною від 10.10.2019 №0197-0199.

Під час здійснення перевірки наявності зерна, що належить Aкціонерному товариству «Аграрний фонд», 27.07.2021 було встановлено відсутність 1 296,610 тонн зерна кукурудзи 3 класу 2018 року врожаю та 452,220 тонн зерна гречки 3 класу 2017 року врожаю на складі відповідача.

Нестача зерна підтверджується актом наявності зерна, що належить Aкціонерному товариству «Аграрний фонд» та відповідності його кількісним та якісним показникам від 27.07.2021, який підписаний представниками Aкціонерного товариства «Аграрний фонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина Агро», Державного підприємства ДАК «Хліб України» «Миргородський КХП № 1».

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в порушення умов Договору складського зберігання зерна від 17.08.2018 №33-07/18 допущено втрату 1 296,610 тонн зерна кукурудзи 3 класу 2018 року врожаю та 452,220 тонн зерна гречки 3 класу 2017 року врожаю, яке належить на праві власності Aкціонерному товариству «Аграрний фонд».

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зберігання зерна являє собою комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Відповідно до частини другої статті 942 Цивільного кодексу України зберігай зобов`язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Стаття 950 Цивільного кодексу України передбачає, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігай відповідає на загальних підставах.

Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Аналогічні положення викладені також у статті 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника, яка може бути виражена у формі умислу або необережності.

З огляду на те, що відповідачем допущено порушення зобов`язання із збереження переданого позивачем товару, у діях відповідача вбачається наявність складу господарського правопорушення, відтак відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу завдані внаслідок такого порушення збитки.

Довідкою Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури урожаю 2020/2021 років станом на 27.07.2021 в Полтавській області було зафіксовано ціни на кукурудзу 3 класу та гречку 3 класу, а саме:

- зерно кукурудзи 3 класу - 6 800,00 грн/тонну;

- зерно гречки 3 класу - 19 400,00 грн/тонну.

Отже, Aкціонерному товариству «Аграрний фонд» втратою зерна завдано збитків на загальну суму 17 590 016,00 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Зі змісту статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 6.3 Договору передбачено, що у разі втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна зерновий склад за власний рахунок відшкодовує поклажодавцю його вартість за ринковими цінами, які склалися на момент виявлення такої втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна, але в будь-якому разі не нижче його закупівельної вартості, а також виплачує поклажодавцю штраф у розмірі 10% від вартості втраченого та/або пошкодженого зерна.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від вартості втраченого зерна у розмірі 1 759 001,60 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина Агро» (01015, м.Київ, вул.Московська, 43/11, ідентифікаційний код 41289838) на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (03151, м.Київ, вул.Очаківська/пров.Очаківський, 5/6, ідентифікаційний код 38926880) збитки у сумі 17 590 016 (сімнадцять мільйонів п`ятсот дев`яносто тисяч шістнадцять) грн. 00 коп, 1 759 001 (мільйон сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч одну) грн. 60 коп - штраф та 290 235 (двісті дев`яносто двісті тридцять п`ять) грн. 26 коп - витрати по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.06.2022

Суддя Т.Ю.Кирилюк