Рішення

від 26.06.2022 по справі 910/15717/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2022Справа № 910/15717/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Національного банку України

до Приватного підприємства "Фірма СВ - БУД"

про стягнення 5 858, 72 грн

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фірма СВ - БУД" (далі - відповідач) про стягнення 5 858, 72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 101880 від 31.01.2020 в частині несвоєчасного надання послуг, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції у відповідності до умов договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 судом відкрито провадження у справі № 910/15717/21, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив (якщо такий буде подано) - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105478533302.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020 між Національним баком України (далі - замовник) та Приватним підприємством «Фірма СВ -Буд» (далі - виконавець) укладено Договір № 101880, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується в межах твердої договірної ціни (додаток 1 до Договору) здійснити на свій ризик власними силами та засобами у строки, встановлені у Договорі, поточний ремонт будівлі Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 1, (далі-Послуги) в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складено локальні кошториси (додаток 2-4 до Договору), з дотриманням діючих будівельних норм і правил, передбачених законодавством України, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.

Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.2 договору).

Згідно із пунктом 2.1. договору, строк надання послуг в повному обсязі повинен перевищувати 120 календарних днів з дня отримання замовника листа - повідомлення про початок надання послуг.

Виконавець підтверджує отримання листа-повідомлення електронною поштою із зазначенням дати, часу і відповідальної особи, яка отримала такий лист повідомлення про початок надання послуг (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.3. Договору приймання-передавання наданих послуг здійснюється щомісячно і оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В (далі - Акт) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка).

Згідно з пунктом 2.4. Договору, виконавець протягом 2 (двох) робочих днів після надання послуг у відповідному місяці складає та передає на підпис замовнику Акт та Довідку.

Загальна вартість Послуг за Договором (договірна ціна) становить 795 500, 00 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 132 583, 33 грн відповідно до договірної ціни (додаток 1 до Договору) та обсягів, передбачених локальними кошторисами (додаток 2 - 4 до Договору) і включає в себе кошти на покриття ризиків, сплату усіх податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені та інші витрати, пов`язані з наданням послуг за Договором» (п. 3.1 договору).

В Розділі 5 цього Договору, визначено право та обов`язки сторін, відповідно до яких, виконавець зобов`язаний надавати послуги якісно та своєчасно відповідно до умов Договору, локальних кошторисів, будівельних норм і правил (пункт 5.1.1 Договору).

Інформувати в установленому порядку замовника про хід надання послуг за Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (пункт 5.1.13 Договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за фактичні надані та прийнятті послуги відповідно до умов Договору (пункт 5.3.2.Договору).

Прийняти фактично надані послуги згідно з актом приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі, (пункт 5.3.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.4.2. Договору, замовник має право контролювати надання послуг у строки встановлені Договором.

Як встановлено п. 7.3. Договору, у разі порушення строку надання послуг у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання цієї вимоги розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31 грудня 2020 включно (п. 13.1 договору).

Додатками № 1, 2, 3, 4 до договору сторони встановили договірну ціну та затвердили локальні кошториси на будівельні роботи.

23.04.2020 сторони уклали Додатковий договір № 102117 до Договору № 101880 від 31 січня 2020 року, в якому домовилися пункт 2.1. Договору викласти у новій редакції:

« 2.1. Строк надання послуг в повному обсязі не повинен перевищувати 164 (сто шістдесят чотири) календарні дні з дня отримання від замовника листа-повідомлення про початок надання послуг».

Сторони дійшли згоди розділ 12 Договору доповнити новим пунктом:

« 12.5. Керуючись нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Сторони погодили, що підписання додаткових договорів до Договору, первинних документів уповноваженими особами Сторін може здійснюватися з використанням власноручних підписів на паперових документах або з використанням кваліфікованих електронних підписів на електронних документах. При цьому додаткові договори, первинні документи, які складені у вигляді електронних документів та підписані з використанням кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб сторін, вважаються належним підтвердженням господарських операцій».

13.08.2020 сторони уклали другий Додатковий договір № 102321 до договору № 101880 від 31.01.2020, вирішили продовжити строк надання послуг за Договором № 101880 від 31.01.2020 р. (далі - Договір) та внесли наступні зміни до Договору:

1. У зв`язку з установленням карантину на усій території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2» (із змінами) та постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2» (із змінами), Сторони домовилися пункт 2.1. Договору викласти у новій редакції:

« 2.1. Строк надання послуг в повному обсязі не повинен перевищувати 186 (сто вісімдесят шість) календарних дні з дня отримання від замовника листа-повідомлення про початок надання послуг».

Також, сторони домовилися зменшити вартість послуг за Договором та викласти у новій редакції п. 3.1. Договору:

« 3.1. Загальна вартість Послуг за Договором (договірна ціна) становить 784 079, 74 грн (сімсот вісімдесят чотири тисячі сімдесят дев`ять гривень 74 коп.), у т. ч. ПДВ (20%) - 130 679,96 грн відповідно до договірної ціни (додаток 1 до Договору) та обсягів, передбачених локальними кошторисами (додаток 2 - 4 до Договору) і включає в себе кошти на покриття ризиків, сплату усіх податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені та інші витрати, пов`язані з наданням послуг за Договором».

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 Національний банк України листом № 61-0017/8276 попередив ПП "ФІРМА СВ - БУД" про початок надання послуг поточного ремонту будівлі Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 1 (аудиторії: 303, 304, 305).

Директор Самалюк В.М. ПП "ФІРМА СВ - БУД" підтвердив отримання листа Національного банка України № 61-0017/8276 - 17.02.2020, про що свідчить підпис останнього на листі.

Відповідно до Акту від 18.02.2021 про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі згідно з Договором № 101880 від 31.01.2020, додатковими договорами № 102117 від 24.04.2020, № 102321 від 13.08.2020, сторонами зафіксовано факт прийняття наданих послуг з поточного ремонту будівлі Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 1, вартість 659 178, 93 грн.(шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто сімдесят і гривень 93 коп.), у тому числі ПДВ (20%) - 109 863,16 грн.

Різниця між вартістю послуг за договором та фактичною обумовлена уточненням об`ємів виконаних робіт.

Як зазначає позивач у позовній заяві, вартість несвоєчасно наданих послуг за договором, за період з 22.08.2020 по 17.02.2021, становить 256 876,54 грн., яка підтверджується:

- Актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року на суму 122 727,16 грн.;

- Актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму 41 489,89 грн.;

- Актом № 9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на суму 85 508,68 грн.;

- Актом № 11 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року на суму 7 150,81 грн.

09.06.2021 Національний банк звернуся із Претензією № 1 вих. № 65- 0008/51572 до ПП "ФІРМА СВ - БУД", в якій зазначалося про нарахування штрафних санкції, за порушення умов Договору № №101880 від 31.01.2020 у розмірі 5 858, 72 грн. та було надано десятиденний строк на його оплату, з моменту отримання Претензії.

11.08.2021 на адресу Національного банку надійшла відповідь ПП "ФІРМА СВ - БУД" від 03.08.2021 № 0088, відповідно до якої, останній визнає порушення строку надання послуг, проте, просив не нараховувати штрафні санкції, у зв`язку із складним становищем, що було спричинене короновірусною інфекцією.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору № 101880 від 31.01.2020 в частині своєчасного виконання робіт з ремонту будівлі, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції у відповідності до п. 7.3 договору на суму 5 858, 72 грн за період з 22.08.2020 по 17.02.2021.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст.852 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (за змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.853 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.ч.1, 3 ст.858 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.ч.1, 2 ст.884 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акти приймання виконаних будівельних робіт, які підписані як зі сторони замовника так зі сторони виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 Національний банк України листом № 61-0017/8276 попередив ПП "ФІРМА СВ - БУД" про початок надання послуг поточного ремонту будівлі Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 1 (аудиторії: 303, 304, 305), а директор Самалюк В.М. ПП "ФІРМА СВ - БУД" підтвердив отримання листа Національного банка України № 61-0017/8276 - 17.02.2020, про що свідчить підпис останнього на листі.

Враховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо виконання робіт у строк, передбачений п. 2.1 договору № 102321 від 13.08.2020, а саме у строк 186 календарних днів з дня отримання від замовника листа - повідомлення.

Таким чином, з огляду на всі зміни які вносилися до основного Договору, останнім днем надання послуг - є 21.08.2020.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5 858, 72 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено п. 7.3. Договору, у разі порушення строку надання послуг у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання цієї вимоги розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Розрахунок пені виконаний позивачем за період з 22.08.2021 по 17.02.2021, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 5 858, 72 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та допустимим доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання зі сплати заявленої до стягнення суми не доведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити Національного банку України задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма СВ - БУД" (вул. Берлінського, буд. 27; кв. 34, м. Київ, 04060; ідентифікаційний код 34965569) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032106) штрафні санкції у розмірі 5 858 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 27 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.06.2022.

Суддя М.Є.Літвінова