ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/437/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінатак", м.Харків про стягнення коштів 7 540,87 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінатак" про стягнення 7540,87 грн., з яких: заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії за період листопад 2020-листопад 2021 складає 5 582,88 грн, 3% річних 572,45 грн., інфляційні 1385,54 грн.
Ухвалою суду від 07.02.2022 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно дост. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 07.02.2022 направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 1.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7ст. 120 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6ст. 242 ГПК Україниднем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 ГПК Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дняпісляїх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/437/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).
На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого 248 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНАТАК» на підставі договору оренди №576 від 20.12.2019 займає нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 312,3 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Миру , 40/5. Термін дії договору до 20.12.2039 року.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів.
На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2020-2021 років КП «Харківські теплові мережі» здійснювало постачання теплової енергії у нежитлові приміщення відповідача.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з листопада 2020 року по листопад 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача цих будинків - КПЖилкомсервіс.
Крім того, факт споживання відповідачем теплової енергії за вказаний період також підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об`єкту №ВНОТ/6837 від 17.03.2020.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив про те, що в порушення статті 24 Закону УкраїниПро теплопостачаннявідповідач не уклав договір з КПХарківські теплові мережіта споживав теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.
У зв`язку з вищенаведеним, станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 5582,88 грн., яка утворилась за період з листопада 2020 по листопад 2021 року.
Згідно з розрахунком позивача, вартість теплової енергії, що була поставлена відповідачу обчислюється позивачем на підставі даних про кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період відповідно до діючого тарифу та становить 5582,88 грн.
Із обставин справи слідує, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які відповідачем не були оплачені.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК Українипередбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Так, цивільні права і обов`язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб`єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.
Відповідно до положеньЗакону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно зіст. 24 Закону України "Про теплопостачання"до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до положеньст. 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Суд зазначає, що оскільки сторони не перебувають в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що поставлена відповідачеві теплова енергія на зазначену позивачем суму є безпідставно набутою, а отже, до даних правовідносин повинні застосовуватись положення статтями1212,1213 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимогстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.
Також, приписамистатті 1213 ЦК Українипередбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач займає нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 312,3 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Миру , 40/5 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Із обставин справи слідує, що відповідач займає зазначені приміщення на підставі договору оренди №576 від 20.12.2019.
Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2020-2021 років КП «Харківські теплові мережі» здійснювало постачання теплової енергії у житловий будинок, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з листопада 2020 року по листопад 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.
Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача цих будинків - КПЖилкомсервіс.
За розрахунком позивача, вартість теплової енергії, що була поставлена відповідачу обчислюється позивачем на підставі даних про кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період відповідно до діючого тарифу та становить 5582,88 грн.
Із обставин справи слідує, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які відповідачем не були оплачені.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку або доказів відсутності обов`язку сплати грошових коштів у заявленому розмірі, відповідачем не спростовані доводи позивача, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року в розмірі 5582,88 грн. нормативно та документально обґрунтованою, не спростованою відповідачем, та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних 572,42 грн та інфляційних 1385,54 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд, перевіривши розрахунок 3%річних, інфляції дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
На підставі викладеного, керуючись статтями124,129-1 Конституції України, статтями1,4,12,20,46,73,74,76-79,86,123,129,236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінатак" (61003, м.Харків, м-н Конституції, 1, код ЄДРПОУ 43058745) на користь на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії за період листопад 2020-листопад 2021 5582 грн.88 коп., 3% річних 572 грн. 45 коп., інфляційні 1385 грн. 54 коп. та 2481 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями254,256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" червня 2022 р.
СуддяС.Ч. Жельне
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2022 |
Оприлюднено | 30.06.2022 |
Номер документу | 104941964 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні